Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний економічний університет

«ФІЛОСОФІЯ»

навчальний посібник

для студентів усіх галузей знань

усіх форм навчання

Автори:

Кузь Олег Миколайович

Чешко Валентин Федорович

Жеребятнікова Ірина Володимирівна

Коротков Дмитро Сергійович

Косова Юлія Вікторівна

Потоцька Юлія Іванівна

Черненко Володимир Олександрович

Відповідальний за випуск (зав. каф.) Кузь О. М.

Харків. Вид. ХНЕУ, 2013

УДК 101(075.8)

ББК 87Я73

Ф 56

Рецензенти: докт. філос. наук, професор кафедри філософії науки та теорії культури Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна Білик Я. М.; докт. філос. наук, професор Харківського національного медичного університету

Карпенко К. І.

Рекомендовано до видання рішенням вченої ради Харківського національного економічного університету.

Протокол № 2 від 03. 09.2012 р.

Авторський колектив: докт. філос. наук, професор Кузь О. М. – теми 3, 10; докт. філос. наук, професор Чешко В. Ф. – вступ, висновки, теми 1, 5; канд. соц. наук, доцент Жеребятнікова І. В. – теми 7, 11; канд. політ. наук, викладач Коротков Д. С. – тема 12; викладач Косова Ю. В. – тема 9; канд. філос. наук, доцент Потоцька Ю. І., – теми 6, 8; канд. філос. наук, доцент Черненко В. О. – теми 2, 4.

Філософія: навчальний посібник для студентів усіх галузей знань усіх форм навчання / О. М. Кузь, В. Ф. Чешко, І. В. Жеребятнікова та ін.; заг. ред. докт. філос. наук, професора Кузя. О. М., докт. філос. наук, професора Чешка В. Ф. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2013. – 289 с. (Укр. мов.)

Розглянуто основні проблеми, концепції та напрями сучасної філософської думки, зокрема: філософія як теоретичне ядро світоглядного знання, метафізика та онтологія, філософська антропологія, філософія свідомості, гносеологія та епістемологія. Досліджено філософські аспекти сучасного суспільства, інформаційної фази розвитку техногеної цивілізації та економіки.

Рекомендовано для студентів усіх галузей знань усіх форм навчання.

ISBN УДК

ББК

© Харківський національний

економічний університет.

© Заг. ред. докт. філос. наук професора Кузя О. М., докт. філос.

наук професора Чешко В. Ф., 2013

Зміст

Вступ................................................................................................................5

1. Філософія як універсальний тип знань.....................................................7

1.1. Філософія як теоретичне ядро світоглядного знання...........................7

1.2 Сутність, структура та історичні типи світогляду...................................8

1.3. Предмет, структура та основні функції філософії................................9

1.4. Історія філософії: періодизація та основні ознаки діалогу

концепцій на різних етапах розвитку духовної культури,

цивілізації суспільства………………………………………………………….13

2. Філософія буття (метафізика та онтологія)............................................25

2.1. Метафізика та онтологія як концепції буття........................................26

2.2. Буття як філософська категорія. філософськи концепції буття.........30

2.3. Проблеми буття в історико-філософському визначенні.....................31

2. 4.Основні складові буття..........................................................................43

2.5. Онтологічна будова світу за сучасною наукою...................................49

3. Природа та сутність людини як філософська проблема

(філософська антропологія)........................................................................53

3.1. Специфіка філософського розгляду проблеми людини.....................53

3.2. Біосоціальна природа людини..............................................................67

3.3. Природа та сутність людини.................................................................70

3.4. Індивід, індивідуальність, особистість.................................................75

3.5. Людина та практика...............................................................................81

4. Філософія свідомості................................................................................82

4.1. Основні філософські концепції походження свідомості.....................82

4.2. Свідомість і самосвідомість..................................................................92

4.3. Проблема несвідомого.........................................................................94

4.4.Проблеми свідомості в сучасній філософії..........................................96

5. Пізнання як предмет філософського аналізу (гносеологія

та епістемологія)..........................................................................................99

5.1. Психофізична проблема та теорія пізнання……………………………99

5.2. Основні підходи, приципи та концепції сучасної гносеології……….101

5.3. Чуттєві, раціональні та інтуїтивні аспекти й компоненти про

цесу пізнання..............................................................................................105

5.4. Наука та наукове знання. Основні положення сучасної

пістемології................................................................................................110

5.5. Наука як основа буття сучасної (техногенної) цивілізації................126

6. Діалектика ─ всезагальна теорія розвитку...........................................128

6.1. Діалектика як вчення про всезагальний розвиток.............................128

6.2. Основні принципи діалектики.............................................................132

6.3. Закони діалектики................................................................................134

6.4. Співвідношення категорій діалектики................................................138

7. Філософія суспільства............................................................................142

7.1. Філософський аналіз суспільства.......................................................142

7.2. Соціальна структура суспільства.......................................................145

7.3. Основні сфери суспільного життя......................................................147

7.4. Основні філософські концепції розуміння суспільства.....................150

8. Філософія економіки...............................................................................156

8.1. Економіка як предмет вивчення філософії……………………………156

8.2. Технологічні, наукові, фінансові та соціальні засади економіч-

ного життя у філософії економіки..............................................................163

8.3. Економічна культура. Моральні аспекти

економічно їдіяльності……….....................................................................168

9. Філософія моралі....................................................................................172

9.1. Концептуальні підходи до вивчення моралі......................................172

9.2. Основні категорії моралі....................................................................174

9.3. Етичні вчення та їх генеза..................................................................175

9.4. Мораль і моральність як форми суспільної свідомості.....................186

10. Філософія релігії...................................................................................188

10.1. Предметне поле філософії релігії....................................................188

10.2. Ґенеза релігієзнавства......................................................................200

10.3. Філософія та релігія...........................................................................210

10.4. Релігія в сучасному світі....................................................................212

11. Філософія культури..............................................................................215

11.1. Історичний вимір становлення філософії культури........................215

11.2. Теоретичні концепти філософії культури ХІХ – ХХ ст....................218

11.3. Культура як специфічна соціальна реальність...............................224

12. Філософія цивілізації............................................................................234

12.1. Особливості та протиріччя сучасної світової цивілізації................234

12.2. Інформаційне суспільство.................................................................241

12.3. Походження та основні типи глобальних проблем.........................245

Контрольні запитання…………………………………………………………..251

Використана література.............................................................................256

Вступ

Зміст навчального посібника відповідає робочій програмі навчальної дисципліни «Філософія» для студентів галузі знань 0306 «Менеджмент і адміністрування» усіх форм навчання згідно з комплексом навчальних дисціплин соціально-гуманітарного циклу.

Викладання навчальної дисципліни «Філософія» повинно забезпечити відповідно до сучасних тенденцій розвитку суспільства світоглядний аспект гуманітарної освіти, сформувати основи філософського мислення студентів як структурну частину професійної підготовки. Дана навчальна дисципліна є важливою ланкою у циклі соціально-гуманітарної підготовки студентів економічних спеціальностей університетів, зокрема економічного профілю. Її основною метою є оволодіння основами загальної духовної культури, перш за все культури мислення та свідомого формування системи ставлення до світу, самого себе та свого місця в цьому світі.

Вивчення дисципліни «Філософія» спрямоване на формування частини загальнокультурних компетентностей загальнонаукових і соціально-особистісних. Компоненти зазначених компетентностей реалі-зуються у здатності до оволодіння основами загальної духовної культури, перш за все культури мислення та свідомого формуваня системи ставлення до світу, самого себе та свого місця в цьому світі.

У результаті засвоєння даної дисципліни студент повинен опанувати

знання:

основні філософські категорії та загальнонаукові методи;

структура філософського знання;

базові уявлення про основи філософії, що необхідні для формування власного логічно обґрунтованого світогляду і сприяють розвитку культури та соціалізації особистості;

основні філософські концепції щодо закономірностей розвитку економіки, історії та права;

причинно-наслідкові зв’язки розвитку суспільства;

концептуальні світоглядні основи сучасної культури громадянського суспільства в умовах інформаційної цивілізації;

критичне осмислення основних концепцій сучасної філософії, перш

за все теорії наукового пізнання та філософської антропології в навчанні й професійній діяльності;

вміння та комунікації:

змістовно оперувати набутими історико-філософськими знаннями при аналізі основних течій та напрямів філософії;

компетентно володіти категоріальним базисом філософії для розкриття сутності явищ та процесів людського буття, взаємодії філософських теорій з іншими галузями гуманітарного знання перш за все соціоекономічною;

вміння компетентно будувати інформаційне спілкування впрофесійному і непрофесійному комунікативному середовищі з урахуванням існуючого соціокультурного контексту;

формувати власну світоглядну позицію – загальну та фахову;

самостійно оцінювати й узагальнювати опрацьований матеріал, опрацьовувати різноманітний інформаційний матеріал, робити висновки та приймати рішення;

ефективно формувати стратегію комунікації залежно від світоглядних і культурних особливостей соціального середовища;

автономність і відповідальність:

вільне володіння концептуальним багажем сучасної філософії як джерела засобів переконання з метою забезпечення сприятливого соціального клімату в ході попередньої селекції, проектування й реалізації інноваційних проектів;

здатність ефективно та відповідально засвоювати й використовувати у своїй соціальній і професійній діяльності філософсько-світоглядні, науково-теоретичні та культурологічні трансформації, що відбуваються.

Зміст даного посібника відповідає державним стандартам освіти. Структура посібника містить 12 розділів, у яких розглядаються всі основні теми програми навчальної дисципліни «Філософія».

Таким чином, студенти можуть ознайомитися з усіма проблемами сучасного філософського світогляду та з методологією їх вирішення. Особливий акцент зроблений на філософське дослідження сучасного суспільства, інформаційної фази розвитку техногеної цивілізації та економіки.

Після кожної теми наведені основні терміни та поняття. У кінці посібника подані контрольні запитання.

1. Філософія як універсальний тип знань

1.1. Філософія як теоретичне ядро світоглядного знання.

1.2. Сутність, структура та історични типи світогляду.

1.3. Предмет, структура та основні функції філософії.

1.4. Історія філософії: періодизація та основні ознаки діало-гу концепцій на різних етапах розвитку духовної культури, цивілізації суспільства.

1.1. Філософія як теоретичне ядро світоглядного знання

Філософія зазвичай розглядається як найдавніша наукова дисципліна, прародителька всіх інших наук. Її історія налічує більше 2,5 тис. рр. Однак філософія – дуже своєрідна наука. Ця своєрідність пов'язана з тим, що філософія становить одну з форм світогляду, а саме – абстрактно-теоретичний вербально(словесно)-логічний світогляд.

Людина – єдина жива істота у відомій нам частині Космосу, яка не пристосовується до соціального та природного середовища, яке її оточує. Вона пристосовує це середовище до себе, до своїх інтересів і потреб так, як вона його розуміє в даний момент і на основі тих знань – неповних, обмежених і не завжди правдивих, як і у неї є в даний час. Таким чином, щомиті та щохвилини впродовж усього життя ми приймаємо рішення, від яких залежить наша доля, доля наших близьких, наших нащадків, усіх інших людей. Отже, ми повинні створити стратегію, за допомогою якої забезпечимо найбільше благо, що випливає від правильних рішень, і зведемо до мінімуму число неправильних, так само як і ризик їх наслідків. Ця стратегія буття людини в світі носить назву «світогляд».

Світогляд є сукупністю поглядів, ціннісних установок і пріоритетів, особливостей менталітету (способу мислення), поведінкових стереотипів, що визначають систему ставлення людини до самої себе і світу, в якому вона живе [167, c. 425]. Саме цим і пояснюється відмінність філософії від інших наук.

Обсяг наукового знання безперервно зростає, накопичується. Ми знаємо зараз значно більше, ніж А. Ейнштейн, у свою чергу А. Ейнштейну були доступні великі знання порівняно з І.Ньютоном і т. д. Таке зрос-тання називають комулятивним.

Відбувається це тому, що наукове знання має два критерії своєї достовірності:

1) логічну несуперечність, тобто відповідність певним правилам (законам логіки), завдяки яким наші думки зберігають відповідність своєму предмету;

2) емпіричну несуперечність, тобто узгодженість з даними чуттєвого досвіду.

Наука ніколи не буде повертатися до обговорення одного і того ж питання до тих пір, поки дослідним шляхом не виявить факту, що не піддається поясненню на основі вже існуючого знання.

На відміну від цього ми живемо в мінливому та змінюваному нами світі і при цьому змінюємося самі. Філософські (світоглядні) проблеми вічні, кожне покоління змушене вирішувати їх знову і знову.

1.2. Сутність, структура та історичні типи світогляду

Філософія – це лише один з історичних типів світогляду.

Історично першим із цих типів був міфологічний світогляд, що має декілька пов'язаних одна з одною відмітних особливостей.

По-перше, людина тоді ще не проводила чіткої межі між тим, що відбувалося всередині її свідомості (думками, баченнями, снами, мріями і тощо), і тим, що відбувалося поза нею – у навколишньому світі.

По-друге, людина ще не повністю розуміла власну відмінність, відокремленість від решти людей. Ототожнювала свою особистість із долею своєї родоплемінної групи. Звідси звичай кровної помсти, вендети, коли за злочини несли колективну відповідальність не тільки безпосередній винуватець, але й всі його родичі.

По-третє, людина проектувала властивості власної свідомості, психіки на весь світ – явища і процеси в природі та суспільстві, стихійні сили тощо, наділяла їх рисами власної особистості – емоціями, бажаннями, здатністю до цілеспрямованої діяльності та ін.

У процесі розвитку свідомості міфологічний світогляд поступився верховенством релігійному світогляду, заснованому на вірі в Бога (богів), тобто наділених надприродними здібностями персоніфікованих сил або істот – творців і правителів матеріального світу, що мешкають поза цим світом (трансцендентально, потойбічно).

Нарешті, приблизно 2,5 тис. рр. тому у Стародавній Греції мав місце один із найбільших винаходів в історії людської духовності, народилася філософія, філософський світогляд (дослівно – любов до мудрості), від якого значно пізніше – у XVII – XVIII ст. н.е. – відо-кремилася основа життя сучасної цивілізації – наука.