3) За метою використання видатки на соціальний захист насе­лення можна поділити на такі групи.

До першої групи можна віднести видатки на соціальний захист у зв'язку з малозабезпеченістю. Це насамперед стосується тих соціальних виплат, умо­вою надання яких є певний рівень доходів особи або домогосподарства, шо претендують на допомогу. Для визначення права на одержання таких допомог одержувач повинен подати до ор­гану, що призначає допомогу, довідку про середньомісячний су­купний дохід сім'ї. До цих видів допомоги можна віднести: до­помогу малозабезпеченим сім'ям з дітьми; державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям; додаткові виплати населен­ню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу та твердого палива (житлово-кому­нальні субсидії).

Друга група видатків на соціальний захист — за метою ви­користання — це виплати, призначенням яких є компенсація втраченого доходу. До таких видатків можна віднести, наприк­лад, витрати на виплату допомоги по вагітності і пологах, до­помоги по догляду за дитиною-інвалідом та допомоги по дог­ляду за дитиною до 3-х років.

Як специфічний вид витрат на соціальний захист населен­ня, призначенням яких є часткова компенсація втраченого до­ходу, можна виділити індексацію грошових доходів громадян.

Третя група витрат — це виплати, пов'язані з компенса­цією втраченого здоров'я або майна. Прикладом таких виплат можуть бути виплати компенсацій реабілітованим громадянам згідно із Законом України "Про реабілітацію жертв політич­них репресій в Україні".

Четвертою групою витрат на соціальний захист населен­ня за метою їх використання є витрати, пов'язані з надан­ням підтримки в облаштуванні, наприклад, витрати на утри­мання притулків для неповнолітніх та пунктів тимчасового розміщення біженців.

До п'ятої групи видатків на соціальний захист за метою використання можна віднести витрати на надання пільг та привілеїв окремим категоріям громадян.

За формами здійснення виплати на соціальний захист на­селення можуть бути грошові, безготівкові, натуральні. Най­поширенішою формою виплат є грошова. Єдиною виплатою, яка надається в безготівковій формі, є житлові субсидії.

Що стосується натуральної форми виплати допомоги, то вона застосовується переважно при реалізації місцевих прог­рам соціального захисту населення.

При наданні соціальних допомог необхідна перевірка до­ходів вразливих груп населення та межі бідності диференційо­вано за регіональним рівнем забезпечення:

- по-перше, цільові групи населення та суми соціальних виплат мають бути визначені точно, щоб досягалася головна мета соціальної системи — пом'якшення негативних наслідків реформування для бідних.

- по-друге, слід забезпечити категорійність цільових грошо­вих виплат. Ефективну перевірку засобів існування здійснити нелегко, та все ж необхідно посилювати інституційні можли­вості цього. Перевірка засобів існування, хоча б у сфері фор­мальних доходів, може зменшити відплив коштів до небажа­них користувачів. Але можлива недосконалість такої схеми (слід враховувати неточність визначення неформальних дохо­дів) спонукає до обережності.

7