Застосовуються такі форми надання фінансової підтримки галузей економіки і підприємств:

- надання відстрочок і розстрочок зі сплати податків і обов'язкових платежів до бюджету;

— списання і реструктуризація податкової заборгованості;

—звільнення від податків галузей економіки або окремих підприємств, використання спеціальних режимів оподаткування.

Особливе значення має надання пільг за окремими вида­ми податків, зборів, обов'язкових платежів.

Кабінет Міністрів України організовує розроблення державних наукових та науково-технічних програм у порядку, визначеному законодавтвом України.

Обсяг коштів на фінансування державних наукових і науково-технічних програм не менше 30 відсотків загального обсягу фінансування видатків на науку з Державного бюджету України.

За рахунок бюджетних коштів переважно фінансуються:

• фундаментальні дослідження і розробки, в тому числі в інтересах оборони країни;

• роботи, що виконуються в межах пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки;

• прикладні науково-технічні розроблення, результати яких мають загальнодержавне значення;

• роботи, пов’язані з науково-технічним співробітництвом на основі міждержавних угод.

5.4 Видатки бюджету на соціальний захист населення і соціальну сферу. Форми і види соціального захисту населення

Видатки бюджету на соціальний захист населення — це видатки, спрямовані на адресну підтримку малозабез­печених громадян, встановлення певного рівня забезпечення прожиткового мінімуму для різних груп населення, соціальний захист осіб, що опинилися в екстремальних умовах (біженці, безпритульні тощо).

Видатки бюджету на соціальний захист можна класифіку­вати за такими ознаками: за джерелами, за ініціатором, за ме­тою використання та за формами.

1) За джерелами фінансування видатки поділяються на ті, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, та ви­датки, шо фінансуються за рахунок місцевих бюджетів.

З державного бюджету здійснюється фінансування грошової допомоги біженцям, заходів, пов'язаних з поверненням та об­лаштуванням депортованого кримськотатарського народу і осіб інших національностей, які повернулися в Україну, та утриман­ня пунктів тимчасового розміщення біженців. Вказані заходи мають загальнодержавний характер, оскільки залежать лише від загальної політичної та економічної ситуації в інших країнах, через проблеми якої і відбувається вимушена міграція.

Переважна більшість видатків на соціальний захист насе­лення (державна допомога сім'ям з дітьми, державна соціаль­на допомога інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, житлові субсидії, пільги ветеранам війни і праці, державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям тощо) фінансується за ра­хунок надання коштів із державного бюджету у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів.

2)3А ініціатором видатки бюджету на соціальний захист можна класифікувати як витрати на реалізацію загальнодер­жавних програм соціального захисту населення та витрати на місцеві програми.

До загальнодержавних програм відноситься надання всіх видів допомог і компенсацій, утримання установ та закладів соціального захисту, існування яких передбачено чинним законодавством, а також нормативно-правовими актами Кабіне­ту Міністрів України. Це витрати, фінансування яких передба­чено Законом України "Про державну допомогу сім'ям з діть­ми", "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам", "Про державну соціальну допомогу мало­забезпеченим сім'ям", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про реабілітацію жертв політичних репресій в Україні", "Про біженців", "Про органи і служби у справах неповнолітніх" тощо.

Фінансове забезпечення реалізації загальнодержавних прог­рам соціального захисту населення здійснюється на рівні дер­жавного бюджету: або шляхом передбачення витрат безпосеред­ньо в державному бюджеті, або через врахування відповідних коштів при розрахунку обсягів міжбюджетних трансфертів.

Що стосується місцевих програм соціального захисту насе­лення, то рішення про запровадження таких програм прий­мається відповідними органами місцевого самоврядування, і фінансування проводиться за рахунок власних коштів місце­вих бюджетів.