
- •Технологія прилАдобудування
- •1. Загальнотехнічна частина.
- •1.1. Технологічний аналіз креслення та конструкції деталі
- •1.2. Аналіз технічних умов на деталь
- •1.3. Аналіз точності і якості обробки поверхонь деталі
- •1.4. Аналіз технологічності конструкції деталі
- •2. Технологічна частина
- •2.1. Визначення типу виробництва. Розрахунок такту
- •2.2. Вибір методу отримання заготовки та проектування заготовки
- •2.3. Вибір базових поверхонь, розрахунок міжопераційних та операційних припусків на механічну обробку
- •2.4. Проектування технологічного маршруту механічної обробки деталі
- •2.5. Розрахунок (вибір) режимів різання, вибір технологічного обладнання, інструменту та засобів технологічного оснащення
- •Стругання, довбання
- •Свердління, розсвердлювання, зенкування, розгортання
- •Фрезерування
- •2.6. Нормування технологічних операцій
- •2.7. Характеристика дільниці механічної обробки, порядок розташування технологічного обладнання, міжопераційний транспорт, засоби механізації та автоматизації
- •2.8. Розроблення карти технологічного процесу виготовлення деталі.
- •3. Конструкторська частина
- •3.1. Характеристика, принцип роботи та призначення верстатного пристою для однієї з операцій механічної обробки
- •1.Пневматичний.
- •7. Електроприводні
- •3.2. Силовий розрахунок пристрою та розрахунок на точність базування
- •3.3. Розроблення карти складання верстатного пристрою
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75.
Фрезерування
Конфігурація оброблюваної поверхні і вид обладнання визначають тип застосовуваної фрези. Її розміри визначаються розмірами оброблюваної поверхні і глибиною зрізаного шару. Діаметр фрези для скорочення основного технологічного часу і витрати інструментального матеріалу вибирають по можливості найменшою величини, враховуючи при цьому жорсткість технологічної системи, схему різання, форму і розміри оброблюваної заготовки.
Під час торцевого фрезерування для досягнення продуктивних режимів різання діаметр фрези D повинен бути більше ширини фрезерування В, тобто D = (1,25 1,5)B, а при обробці сталевих заготовок обов'язковим є їхнесиметричне розташування щодо фрези: для заготовок з конструкційних вуглецевих і легованих сталей - зрушення їх у напрямку врізання зуба фрези, чим забезпечується початок різання при малій товщині шару, що зрізується; для заготовок з жароміцних та корозійностійких сталей - зрушення заготовки в бік виходу зуба фрези з різання, чим забезпечується вихід зуба з різання з мінімально можливою товщиною шару, що зрізується. Недотримання зазначених правил приводить до значного зниження стійкості інструмента. Глибина фрезерування t і ширина фрезерування В - поняття, пов'язані з розмірами шару заготовки, що зрізається при фрезеруванні. У всіх видах фрезерування, за винятком торцевого, t визначає тривалість контакту зуба фрези із заготівлею; t вимірюють у напрямку, перпендикулярному до осі фрези. Ширина фрезерування В визначає довжину леза зуба фрези, що бере участь у різанні; В вимірюють у напрямку, паралельному осі фрези. При торцевому фрезеруванні ці поняття міняються місцями.
Подача. При фрезеруванні розрізняють подачу на один зуб SZ, подачу на один оберт фрези s і подачу хвилинну Sхв, мм/хв, які перебувають у наступному співвідношенні:
Sхв = S·n = SZ·z·n, (33)
де n - частота обертання фрези, об/хв;
z - число зубів фрези.
Вихідною величиною подачі при чорновому фрезеруванні є її величина на один зуб SZ, при чистовому фрезеруванні - на один оборот фрези S, за якою для подальшого використання обчислюють величину подачі на один зуб SZ = S/z.
Рекомендовані подачі для різних фрез і умов різання наведені в табл. 33-38.
Швидкість різання - окружна швидкість фрези, м/хв:
(34)
Значення коефіцієнта CV і показників степеня наведено в табл. 39, а періоду стійкості T - в табл.40.
Загальний поправочний коефіцієнт на швидкість різання, що враховує фактичні умови різання:
КV = КMVКПVКІV, (35)
де КMV - коефіцієнт, що враховує якість оброблюваного матеріалу (табл. 1-4);
КПV - коефіцієнт, що враховує стан поверхні заготовки (табл. 5);
КІV - коефіцієнт, що враховує матеріал інструменту (табл. 6).
Сила різання. Головна складова сили різання при фрезеруванні - окружна сила Pz, Н:
,
(36)
де z - число зубів фрези;
n - частота обертання фрези, об/хв.
Значення коефіцієнта СP і показників ступеня наведено в табл. 41, поправочний коефіцієнт на якість оброблюваного матеріалу КMP для сталі і чавуну в табл.9, а для мідних і алюмінієвих сплавів - в табл. 10. Величини інших складових сили різання: горизонтальної (сила подачі) Ph, вертикальної Рv, радіальної Ру, осьової Рх встановлюють зі співвідношення з головною складовою Pz за табл. 42.
Крутний момент Мкр, Н·м, на шпинделі і потужність різання (ефективна)Nе, кВт, відповідно:
,
(37)
,
(38)
де D-діаметр фрези, мм.
Для усіх інших операцій та переходів режими різання визначимо табличним способом. Результати занесемо в таблицю 20.
Таблиця 20.
Режими різання
№ операції |
№ переходу |
Режими різання |
|||
Швидкість різання V, м/хв. |
Глибина різання t, мм |
Подача S, мм/об. |
Частота обертання шпінделя n, об/хв. |
||
|
|
|
|
|
|