Стругання, довбання

Глибина різання. При всіх видах стругання і довбання глибину різання призначають так само, як і при точінні.

Подача. При чорновому струганні подачу s, мм/дв.хід, вибирають максимальну з допустимих значень відповідно до табл. 11, 13 відповідно до глибини різання, перетином державки, міцністю пластинки; при чистовому струганні - відповідно до табл. 14, при відрізанні і прорізанні пазів - відповідно до табл. 15.

Швидкість різання. Під час стругання площин прохідними різцями, при прорізанні пазів, відрізанні швидкість різання розраховують за відповідними формулами для точіння з введенням додаткового поправочного коефіцієнта K_yv, який враховує ударне навантаження.

Значення коефіцієнта K_yv в залежності від типу верстата наведено нижче:

Таблиця 19

Значення коефіцієнта K_yv

Тип верстату	Поздовжньо-стругальний	Поперечно-стругальний	Довбальний
Kyv	1,0	0,8	0,6

Сила різання. Складові сили різання розраховують за формулами для точіння.

Режими різання для стругання площин широкими різцями наведені в таблиці 24.

Потужність різання розраховують за тією ж формулою, що і для точіння при аналогічних режимах.

Свердління, розсвердлювання, зенкування, розгортання

Глибина різання. При свердлінні глибина різання t = 0,5 D, при розсвердлювання, зенкування і розгортання t = 0,5 (D-d).

Подача. При свердлінні отворів без обмежуючих факторів вибираємо максимально допустиму подачу (табл.25).

Для розсвердлювання отворів подача, рекомендована для свердління, може бути збільшена до 2 разів. Під час наявності обмежуючих факторів подачі при свердлінні і розсвердлювання рівні. Їх визначають множенням табличного значення подачі на відповідний поправочний коефіцієнт, наведений у примітці до таблиці.

Подачі для зенкерування наведено в табл. 26, а для розгортання - в табл. 27.

Швидкість різання, м/хв, для свердління:

, (26)

а для розсвердлювання, зенкерування, розгортання:

. (27)

Значення коефіцієнтів С_V і показників степеня наведені для свердління в табл. 28, для розсвердлювання, зенкерування і розгортання - в табл. 29, а значення періоду стійкості Т - в табл. 30.

Загальний поправочний коефіцієнт на швидкість різання, який враховує фактичні умови різання,

К_V = К_MVК_ІVК_lV , ()

де K_MV - коефіцієнт на оброблюваний матеріал (див. табл. 1-4);

К_ІV - коефіцієнт на інструментальний матеріал (див. табл. 6);

К_lV - коефіцієнт, що враховує глибину свердління (табл. 31).

Під час розсвердлювання і зенкування литих або штампованих отворів вводиться додатково поправочний коефіцієнт K_V (див. табл.5).

Крутний момент M_кр, Н·м, і осьову силу P_O, Н, розраховують за формулами:

для свердління

M_кр = 10C_MD^qs^yK_P; P_O=10C_PD^qs^yK_P; (28)

для розсвердлювання і зенкерування

M_КР=10C_MD^qt^xs^yK_P; P_O=10C_PD^qt^xs^yK_P. (29)

Значення коефіцієнтів C_M і C_P і показників степеня наведено в табл. 32.

Коефіцієнт, що враховує фактичні умови обробки, в даному випадку залежить тільки від матеріалу оброблюваної заготовки і визначається виразом: K_P = K_MP.

Значення коефіцієнта K_MP наведені для сталі і чавуну в табл. 9, а для мідних і алюмінієвих сплавів - в табл. 10.

Для визначення крутного моменту при розгортанні кожен зуб інструменту можна розглядати як розточувальний різець. Тоді при діаметрі інструменту D крутний момент M_кр, Н • м:

,  (30)

де S_Z - подача, мм на один зуб інструменту, рівна s/z, де s подача, мм/об, z - число зубів розгортки. Значення коефіцієнтів і показників степеня див у табл. 22.

Потужність різання, кВт, визначають за формулою:

 , (31)

де частота обертання інструменту або заготовки, об / хв.:

. (32)