Алгоритм

№

Алгоритм дії

Техніка виконання

Примітка

1.

Підготовка медсестри та попередня підготовка до навику

1. Зробить вибірку з листка лікарських призначень.

2. Помийте руки з милом і витріть їх рушником.

3. Перевірьте термін виготовлення та ознаки придатності гірчичника.

Гірчичний шар не повинен обсипатися, при зануренні гірчичиника у воду має з’явитися гострий специфічний гірчичиний запах

2.

Підготовка пацієнта

1. Проведіть психологічну підготовку пацієнта.

2. Надайте пацієнту зручного положення.

3. Звільніть від одягу відповідну ділянку шкіри, огляньте її та переконайтеся, чи немає протипоказань до застосування гірчичників.

4. Шкіру помийте теплою водою і витріть насухо.

Поясніть пацієнту хід майбутньої процедури і отримайте його згоду.

В залежності від місця накладання

3.

Основні етапи виконання навику

1. Налийте у ниркоподібний лоток воду температури +40⁰ - 45⁰С

2. Гірчичник швидко змочіть у теплій воді.

3. Гірчичник щільно прикладіть до тіла пацієнта гірчичною масою донизу.

4. Місце накладання гірчиників накрийте рушником.

5. Пацієнта вкрийте ковдрою.

6. Через 10 – 15 хв. зніміть гірчичиники.

7. Шкірні ділянки тіла промийте ватним тампоном, зволоженим теплою водою, витерти насухо.

8. Одягніть пацієнта у суху білизну, вкрийте ковдрою.

Температуру води виміряйте за допомогою водяного термометра.

При температурі води, вищій ніж +45⁰С, ефірна гірчична олія руйнується.

На грудину (при ларинго–трахеїті), на спину (при гострому бронхіті, пневмонії), на потилицю (при гіпертонічному кризі), на литки (при гострих запальних процесах верхніх дихальних шляхів), на ділянку серця (при болі в серці).

Дітям через 5 – 7 хвилин.

Шкіра в місці накладання гірчичників має бути гіперемована.

4.

Закінчення маніпуляції

1. Помийте руки з милом, витріть рушником.

2. Зробіть відмітку у листку лікарських призначень

№

Алгоритм дії

Техніка виконання

Примітка

1.

Підготовка медсестри та попередня підготовка до навику

1. Зробить вибірку з листка лікарських призначень.

2. Помийте руки з милом і витріть їх рушником.

2.

Підготовка пацієнта

1. Проведіть психологічну підготовку пацієнта.

2. Звільніть від одягу місце накладання компресу, огляньте його та переконайтеся, чи немає протипоказань до застосування.

Поясніть пацієнту хід майбутньої процедури і отримайте його згоду.

3.

Основні етапи виконання навику

1. Складіть у 6-8 шарів м’яку, гігроскопічну тканину, змочіть її, відіжміть надлишки рідини та накладіть на визначену ділянку.

2. Зробіть другий, герметизуючий шар: компресний (вощаний) папір або поліетиленову плівку та накладіть на вологу тканину.

3. Зробіть третій, утеплюючий шар: білу або сіру вату. Накладіть на компресний папір.

4. Накладіть четвертий, закріплюючий, шар: бинтом щільно прибинтуйте усі попередні шарі.

5. Через 2 години перевірте правильність накладання компресу: просуньте вказівний палець під нижній шар компресу.

6. Через 4 – 10 год. зніміть компрес.

7. Шкіру легенько протріть серветкою, змоченою теплою водою, висушіть рушником і накладіть суху теплу пов’язку.

Розміри тканини повинні бути більшими за ділянку шкіри на яку накладають компрес.

Кожний наступний шар повинен бути з усіх боків на 2 см більшим від нижнього шару.

Перевірте, чи бинтова пов’язка не обмежує рухів пацієнта і чи не здавлює кровоносні судини

Якщо прокладка тепла і волога, значить компрес накладений правильно.

Час залежить від розчину який застосовували.

Якщо шкіра почервоніла і з’явився свербіж, змастіть її борним вазеліном.

4.

Закінчення маніпуляції

1. Помийте руки з милом, витріть рушником.

2. Зробіть відмітку у листку лікарських призначень.