Зберігання вантажів:

2. При завантаженні сипучих вантажів, що перевозяться навалом, поверхня вантажу не повинна виступати за краю бортів рухомого складу в цілях запобігання висипанню вантажу при русі.

3. Поштучні вантажі, що перевозяться без тари (метал. труби, прути і т.п.), приймання і навантаження яких неможливі при значній втраті часу, повинні бути об’єднані в більш крупні одиниці. Якщо вони перевищують рівень бортів кузова, їх треба зв’язувтаи міцним справним такелажем (канатами, вірьовками), а зв’язування металевим канатом або тросом забороняється

4. Важкі вантажі без тари повинні мати спеціальні пристосування для настройки: виступи, рами, петлі.

5. Ящики, бочки слід вантажити таким чином, щоб вони не зсовувались під час поворотів (для цього між окремими місцями вантажу не дозволяється залишати проміжків або між ними треба вставляти прокладки та розпірки відповідної довжини.

6. Крихкі та ламкі вантажі перекладають соломою, деревною стружкою, або іншими матеріалами, які захищають від пошкоджень і бою.

7. Якщо вантажі мають напис «Обережно», «Скло», «Не кидати», «Верх» розміщують в кузові автомобіля так, щоб ці написи було видно.

8. Вантажі мають бути укладені в рухомому складі та надійно закріплені так, щоб не було здвигу, падіння, тиску на двері, затирання чи пошкодження вантажу при перевезенні, а також забезпечити схоронність рухомого складу при навантаженні, завантаженні у шляху руху.

9. При вантаженні, розвантаженні вантажів масою більше 50кг і при підніманні вантажів на висоту понад 2м застосування засобів механізації обов’язкове.

10. Якщо навантажо-розвантажувальні роботи відбуваються ручним способом:

• гострі та колючі вироби переносяться тільки в чохлах;

• вантажі в жорсткій тарі та лід без упаковки переносять з використанням рукавиць;

• вантажі в пошкодженій тарі, з виступаючими цвяхами не допускаються до перенесення;

• скляний посуд встановлюють на стійкі підставки; порожню скляну тару слід зберігати в ящиках з гніздами; не можна користуватися розбитим посудом;

• для завантаження вантажів на транспортні засоби або при їх розвантаженні забороняється застосовувати доки завтовшки 50мм; для запобіганню прогину дощечок під них встановлюються підпорки; перенесення вантажу вантажником допускається, якщо маса не більша 50кг (якщо від 50-80кг – за допомогою інших вантажників).

Час прибуття автомобіля під навантаження вираховується з моменту надання подорожнього листа водієм, а час прибуття автомобіля під розвантаження – з часу пред’явлення водієм ТТН в пункті розвантаження. Навантаження і розвантаження вважаються закінченими після вручення водієві належно оформлених товарно транспортних документів.

45. Організація і технологія розвантаження транспортних засобів

При здійсненні цих операцій необхідно орієнтуватися на умови постачання, зазначені в укладеній угоді (розділ «Базис поставки»). Відповідно до цього готуються місця розвантаження під указаний транспортний засіб (трейлер, фура, контейнер) та необхідне вантажно-розвантажувальне обладнання. Розвантаження на сучасних складах здійснюється на розвантажувальних автомобільних чи залізничних рампах та контейнерних площадках. Спеціальне оснащення місць розвантаження і правильний вибір вантажно-розвантажувального обладнання дають змогу ефективно здійснювати розвантаження (у стислі строки і з мінімальними втратами вантажу), у зв’язку з чим скорочуються простої транспортних засобів, а отже, знижуються витрати обертання.

Технологія розвантаження передбачає використання:

-лебідок;

-вагонеток;

-підйомних кранів;

-доків (автомобільні рампи);

-пневмообладнання (для сипучих);

-автонавантажувачів;

-кари (авто для перевезення);

-та інше.

Операції, що проводяться на даному етапі, включають:

–розвантаження транспортних засобів;

–контроль документарної і фізичної відповідності замовлень поставки;

–документарне оформлення вантажу, що прибув, через інформаційну систему;

–формування складської вантажної одиниці.

Внутрішньоскладське транспортування передбачає переміщення вантажу між різноманітними зонами складу: з розвантажувальної рампи до зони приймання, звідси до зони зберігання, комплектації та на навантажувальну рампу. Ця операція виконується за допомогою піднімально-транспортних машин та механізмів.

Транспортування вантажів на внутрішньоскладському рівні має здійснюватись за умов мінімальної протяжності у часі та просторі за наскрізними «прямоточними» маршрутами. Це дає змогу уникнути неефективного виконання операцій. Кількість перевалок (зодного виду обладнання на інше) має бути мінімальною.

46. Ведення претензійної та позовної роботи

Ведення позовної роботи

Позовна робота, включаючи підготовку матеріалів для пред'явлення позовів та відзивів на них, здійснюється юридичною службою підприємства, організації або відповідним структурним підрозділом у разі відсутності такої служби.

Позов пред'являється, якщо претензія відповідачем відхилена повністю або частково без належних підстав, залишена без відповіді.

У такому випадку претензійні матеріали з висновками та документами, що обґрунтовують вимоги підприємства-позивача, передаються відповідними структурними підрозділами в юридичну службу для підготовки позову.

Позовна заява повинна містити:

–найменування господарського суду, до якого подається заява;

–найменування сторін, їх місцезнаходження, ідентифікаційні коди суб'єктів господарської діяльності за їх наявності;

–зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; суми договору (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів);

–зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

–виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов;

–відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися;

–відомості про вжиття запобіжних заходів;

–перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви.

До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником.

Крім того, копія позовної заяви надсилається відповідачеві рекомендованим або цінним листом чи вручається під особистий підпис.

Справи у спорах, в основному розглядаються за місцезнаходженням відповідача.

Ведення претензійної роботи

Підприємство та організація, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією.

У претензії необхідно зазначати:

–повне найменування і поштові реквізити заявника претензії та особи (осіб), якій претензія пред'являється;

–дата пред'явлення претензії;

–обставини, на підставі яких пред'явлено претензію;

–докази, що підтверджують ці обставини;

–вимоги заявника з посиланням на нормативні акти;

–сума претензії та її розрахунок, якщо претензія підлягає грошовій оцінці;

–платіжні реквізити заявника претензії;

–перелік документів, що додаються до претензії.

Претензія після правової оцінки юридичної служби підписується повноважною особою підприємства, організації або їх представником та надсилається адресатові рекомендаційним або цінним листом чи вручається під розписку.

Претензія має бути розглянута у місячний строк, який обчислюється з дня одержання претензії.

У тих випадках, коли обов'язковими для обох сторін правилами або договором передбачено право перепровірки забракованої продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, претензії, пов'язані з якістю та комплектністю продукції (товарів), розглядаються протягом двох місяців.

Підприємства та організації, що одержали претензію, зобов'язані задовольнити обґрунтовані вимоги заявника.

Про результати розгляду претензії заявник повідомляється у письмовій формі.

Повноважна особа підприємства, організації або їх представник при надходженні претензій розглядає їх та надсилає на перевірку структурному підрозділу та юридичній службі для виконання.

Юридична служба з урахуванням висновку готує проект відповіді про відхилення або визнання (повне,часткове) претензії, при відсутності юридичної служби проект відповіді готує структурний підрозділ, якому передано на перевірку претензію.

Відповідь на претензію підписується уповноваженою особою підприємства, організації або їх представником та надсилається рекомендованим або цінним листом чи вручається під розписку.

47.Роль та функції оптової торгівлі в системі господарських відносин

Оптові бази існують з метою доведення товарів до роздрібних підприємств, їм передають товар виробники для здійснення торгово-технічних операцій і грошового доведення до споживача (оптові бази володіють інформацією про ринок, мають сучасну техніку та грошові кошти).

Поставки можуть здійснюватись і на пряму (товари простого ассортименту, швидкопсувні товари, власнофірмова мережа).

Державна політика у сфері оптової торгівлі:

1. структурна перебудова ( наприклад надавати кредит малому бізнесу );

2. відновлення складського господарства 9 сучасні склади і техніка );

3. підтримка конкуренції;

4. провадження активних форм просування товарів.

Функції оптової торгівлі щодо постачальників:

- консентрація комерційної діяльності;

- перехід правовласності;

- мінімалізація комерційного ризику;

- маркетингове обслуговування;

- інвестиційне забаеспечення товароруху.

Функції оптової торгівлі щодо покупців: - оцінка попиту;

- перетворення виробничого ассортименту у торговий;

- накопичення і зберігання товарних запасів;

- доставка товару;

- кредитування роздрібних підприємств;

- інформаційне консалдингове обслуговування.

48. Структура та інфраструктура оптової торгівлі. Види оптових підприємств та їх класифікація

Інфраструктура буває загальна і основна. основна: оптовий ринок, біржи, ярмарки, виставки, склади тимчасового зберігання, аукціони. загальна: банки, юридичні фірми, страхові служби, укрпошта, укртелеком, аудиторські фірми, консалдинг, лізингова, рекламна служба.

Інфраструктура оптового ринку- це сукупність підприємств, установ та організацій, які організаційно, ресурсно і технічно забеспечують функціонування оптового ринку. Особливості:

1 вторинний, не основний характер (не може існувати без первинного об’єкту-оптового обороту ) 2 міжгалузевий характер ( обслуговує всіх суб’єктів товарного ринку, виробників, роздрібних торговців)

3 територеальне розміщення ( розташовано практично в учіх регіонах )

Оптове підприємство- підприємство оптового ринку яке набуває права власності на товар, спеціалізується на оптовій торговій діяльності, виконує закупівельно сбутові та складські технічні операції. Принципи такого підприємства: - самофінансування (самостійний пошук коштів ) - самоокупність (поверненість витрат)

- конкурентноспроможність (функціонування в ринковому середовищі)

Класифікація:

+ за територією та розмаїтістю

- загальнонаціональний рівень ( розповсюдження товарів на всіх територіях)

- регіональний рівень

- локальний рівень(місцевий)

+ за формою власності

- приватні

- колективні

-державні

-змішані

+ за ролю в процесі товаропросуванні

- вихідні (створюються при найбільших підприємств промисловості)

-торговозакупівельна (біля виробників товарів народного вжитку і реалізація їх у ті регіони які меньш забезпечені)

-торгові бази (займаються розкрупленням партій і їх поставкою у роздібну мережу)

+за спеціалізацією

-спеціалізовані (одна товарна группа)

- універсальні ( або продовольчі або не продовольчі)

- змішані ( і продовольчі і не продовольчі )

Види оптових підприємств:

1 перехід правовласності

- дистерб’ютери (продають товари широкого вжитку на окресленій тереторії самостійно встановлюють ціни, організовують рекламу і сервіс)

- дилери (торгують технікою і машинами від свого імені, використовуючи товарний знак виробника; забеспечують сервісне обслуговування)

- посилторговці (розсилають спочатку каталоги потенційним покупцім і одержавши від них замовлення укомплексовують партію та здійснюють доставку, поштою, машинами та різними видами транспорту)

2 правовласті товару не переходить

- агенти ( за доручення принципала здійснюють закупку або продаж, бувають: агенти виробники, збутові, агенти із закупівлі)

- брокер (діє на біржі за дорученням клієнта і є представником брокерської контори)

- комісіонер (за комісією укладає угоди за дорученням і за рахунок клієнта)

Виручка яку отримує комісіонер, це мінус % комісії ( він залишає собі) та витрати на організацію продажу.

- консигнатор (продає товар зі свого складу на підставі договору консигнантів)

- комівояжер (за дорученням клієнта не тільки продає, а й дозволяє товар; роз’їзний характер роботи наявність у комівояжера зразків товарів та обмежений ассортимент)

3 організатори оптового обороту

- біржі (торгують стандартними партіями товару, ф’ючерсними і форвардними контрактами)

- аукціони

- оптові ярмарки (на них невідмінно від бірж укладаються угоди з купівлі-продажу складних товарів не обов’язково стандартних, ціни встановлюються вільно, керує роботою ярмарки, ярмарковий комітет)

- оптові продовольчі ринки ( сільсько господарська продукція та інша продовольча продукція, має власне складське господарство) - дрібно-оптові магазини, склади (орієнтовані на дрібних покупців- власників наметів, кіосків, ларьків знаходяться на окраїнах ціни знижені тому що економія на оренді, оплата готівки)

49. Товарні запаси та порядок їх формування. Фактори, що визначають розміри товарних запасів

Постійна наявність товарних запасів (ТЗ) є необхідною умовою задоволення попиту, виконання плану товарообігу та нормальної роботи торговельного підприємства.

Зайві ТЗ викликають затоварення, псування запасів сповільнюють їх оборотність та збільшують витрати на їх зберігання.

Недостатні ТЗ викликають перебої в торгівлі, не виконання плану товарообігу та погуршують торгівельне обслуговування.

Класифікація ТЗ:

+ за призначенням -поточного зберігання(запаси, в період між двома партіями товарів, що призначені для продажу, включають також запаси в дорозі та товари які відвантажені але не оплачені)

-ТЗ сезонного накопичення (картопля, ялинкові прикраси, хутрові вироби, овочі)

-ТЗ цільового призначення (стимулювання закупівлі деяких продуктів)

-дострокового завозу (у звя’язку з погодженими умовами завозять завчасно)

+за місцем призначення

-в роздрібній торгівлі

-в оптовій торгівлі

-у дорозі -у суспільному характері

+за строками

-звітні (на певну дату)

-початкові ( запаси на кінець минулого періоду які переносяться на початок теперешнього)

-кінцеві (на кінець періоду)

ТЗ визначається:

- у первісних одиницях (гривнях) - натуральних (штуках) -у днях

ТЗ в днях визначаються шляхом ділення ТЗ на середньоденний товарообіг.

На розмір ТЗ впливають наступніфактори:

1- обсяг роздрібного товарообігу чим більший обсяг товарообігу тим більше при рівних умовах вимагається ТЗ;

2- структура товарообігу та складність ассортименту (чим складніше ассортимент тим більше потрібно товарів і часу на їх підготовку)

3- фізико-хімічні властивості (швидкопсувні товари не в великій кількості)

4- регулярність поставки роздрібного режиму чим частіше завозиться товар тим менье потрібно запасів

5- стан еріально технічної бази ( великі торгівельні площі-більше запасів)

6- якість товарної роботи (рівномірне завезення вчасні плани, заявки вплив на постачальників по якості)

важливим якісним показником роботи торгового підприємства є товарооборотність, що характеризує час обігу товарів і виражається числом оборотів і кількістю днів ( показує за скільки днів середній ТЗ змінює свою форму, реалізується.

Для визначення товарооборотності в днях середній ТЗ ділять на середньоденний товарообіг!

Товарооборотність і кількості оборотів показує скільки разів середній ТЗ змінює свою форму за аналізований період.

На прискорення товарооборотності впливає:

• вплив торгівлі на випуск якісної продукції;

• збільшення обсягу товарообороту ( в магазинах з більш високим товарообігом більша оборотність);

• прямі зв’язки і вдосконалення доставки;

• вдосконалення матеріально технічної бази;

• своєчасна ліквідація запасів (знижка, уцінка)

• підвищення кваліфікації.

Формування ТЗ здійснюється 3 шляхами: