- •Лекційний матеріал з дисципліни «державне управління та виконавча влада в україні»
- •Тема 1. Державне управління та його теоретичні засади.
- •1. Управління як соціальне явище
- •2. Державне управління: поняття та специфіка.
- •3. Держава як суб’єкт управління. Організаційна структура управління.
- •4. Мета та функції державного управління
- •5. Форми управлінської діяльності.
- •6. Акти управління: поняття, класифікація, вимоги.
- •7. Методи державного управління.
- •8. Стадії державного управління.
- •9. Принципи державного управління.
- •10. Права громадян у державному управлінні.
- •Тема 2. Державна служба.
- •1. Суспільна роль і функції державної служби. Концепції державної служби.
- •2. Принципи державної служби.
- •3. Типи та види державної служби. Моделі державної служби.
- •4. Правовий статус державних службовців. Зміст та співвідношення понять «службова особа» та «посадова особа». Патронатні службовці.
- •5. Комплектування державними службовцями («система здобичи» та «система заслуг»). Проходження державної служби. Службова кар’єра.
- •6. Правила поведінки державних службовців.
- •7. Матеріальне та соціально-побутове забезпечення державних службовців.
- •8. Ефективність державної служби.
- •9. Припинення державної служби.
- •10. Співвідношення державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.
- •Тема 3. Державний контроль: зміст та поняття.
- •Сутність, призначення та функції державного контролю.
- •Зміст та співвідношення понять «контроль», «нагляд», «аудит», «моніторинг».
- •Класифікація державного контролю.
- •Система органів державного контролю.
- •Адміністративний контроль.
- •Президентський контроль.
- •Прокурорський нагляд.
- •Судовий контроль. Конституційний контроль. Співвідношення конституційного та судового контролю.
- •Контроль у сфері м/с та його зв’язок з державним управлінням.
- •Тема 4. Теоретичні основи діяльності органів виконавчої влади в Україні.
- •Співвідношення державного управління та виконавчої влади.
- •Функції органів виконавчої влади: поняття та види.
- •Компетенція органу виконавчої влади. Співвідношення функцій та компетенції.
- •Дискреційні повноваження органу виконавчої влади
- •Вплив форми правління на організацію виконавчої влади.
- •Система органів виконавчої влади в Україні. Види органів виконавчої влади.
- •Правове регулювання організації та діяльності органів виконавчої влади.
- •Тема 5. Кабінет Міністрів України.
- •1. Загальна характеристика урядів зарубіжних країн.
- •2. Поняття, основні завдання та принципи діяльності Кабінету Міністрів України.
- •3. Склад та порядок формування Кабінету Міністрів України.
- •4. Компетенція Кабінету Міністрів України.
- •5. Прем’єр-міністр України
- •6. Взаємодія Кабінету Міністрів України з іншими органами влади.
- •7. Організація діяльності Кабінету Міністрів України
- •8. Акти Кабінету Міністрів України.
- •9. Складення повноважень і відставка Кабінету Міністрів України.
- •Тема 6. Центральні органи виконавчої влади в Україні.
- •1. Поняття та види центральних органів виконавчої влади.
- •2. Міністерство як центральний орган виконавчої влади.
- •3. Правовий статус міністра.
- •4. Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.
- •5. Державні служби.
- •Тема 7. Місцеві органи виконавчої влади в Україні.
- •1. Місцеві органи виконавчої влади: поняття та види.
- •2. Місцеві державні адміністрації: поняття, завдання та принципи діяльності.
- •3. Склад, структура та формування місцевих державних адміністрацій.
- •4. Повноваження місцевих державних адміністрацій.
- •5. Відносини місцевих державних адміністрацій з Президентом України, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, об’єднаннями.
- •6. Організація та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій.
- •Тема 8. Місцеве самоврядування в Україні.
- •1. Поняття та теорії місцевого самоврядування.
- •2. Система місцевого самоврядування в Україні.
- •3. Матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування.
- •4. Організаційно-правова основа місцевого самоврядування.
- •5. Гарантії місцевого самоврядування.
- •6. Взаємодія місцевого самоврядування та органів виконавчої
- •Тема 9. Державне управління в окремих сферах.
- •1. Державне управління зовнішньою політикою.
- •2. Державне управління економікою та торгівлею.
- •3. Державне управління охороною здоров’я.
- •4. Державне управління в сфері соціальної політики.
- •5. Державне управління внутрішніми справами.
- •Нормативні акти та література:
Зміст та співвідношення понять «контроль», «нагляд», «аудит», «моніторинг».
Оновлення сутності та призначення державного контролю спонукає до визначення співвідношення таких понять, як «контроль» і «нагляд», а сьогодні все більшого поширення набувають ще такі види діяльності, як «моніторинг» і «аудит». Дискусія навколо термінів «контроль» і «нагляд» має вже давню історію, чого не можна сказати про «моніторинг» і «аудит».
Щодо перших двох понять, то докладно їх співвідношення вже розглядалося в науковій у літературі, хоча як у неї, так і в законодавстві продовжує панувати неоднозначність при їх уживанні. Наша позиція зводиться до того, що родовим поняттям є «контроль». Нагляд є похідним від нього і має свої характерні ознаки, серед яких слід виділити, передусім:
- нагляд здійснюється державними органами щодо об’єктів, які їм організаційно не підпорядковані, тоді як контроль стосується організаційно підпорядкованих суб’єктів (хоча в окремих випадках він здійснюється і щодо непідпорядкованих об’єктів);
- у процесі нагляду застосовуються заходи адміністративного впливу, тоді як за результатами контролю можуть застосовуватися і заходи дисциплінарні;
- адміністративний нагляд здійснюється за дотриманням відповідними суб’єктами спеціальних норм і правил, тоді як контроль – за діяльністю підконтрольних об’єктів у цілому чи окремими її аспектами. Отже, нагляд слід розглядати як окремий вид (форму) контролю, застосування якого при виявленні порушень може супроводжуватися заходами впливу державно-владного характеру.
В ході здійснення контролю перевіряється не лише дотримання правових норм та спеціальних правил, а й діяльність відповідних органів, посадових осіб у межах їх компетенції, доцільність та ефективність такої діяльності. Цей контроль може здійснюватися органами загальної компетенції, їх посадовими особами у межах визначених повноважень, а також спеціальними органами за об’єктами, як підпорядкованими, так і не підпорядкованими цим органам.
Нагляд – окремий вид контролю, певну його форму, застосування якої у разі виявлення порушень супроводжується заходами впливу державно-владного характеру. Так, на думку О. Андрійко,- поняття контролю є ширшим від нагляду.
Щодо терміна «моніторинг» слід зауважити, що останнім часом він набуває все більшого поширення. За наслідками впливу, його можна віднести до пасивної форми контролю. Застосування моніторингу пов’язується з відстеженням ситуації чи процесу у сфері управлінської діяльності, аналізом впливу на суспільні відносини прийнятих управлінських рішень, правових актів. Моніторинг – система збору / реєстрації, зберігання та аналізу невеликої кількості ключових (явних чи непрямих) ознак / параметрів опису даного обєкта для винесення судження про поведінку / стан даного об’єкта в цілому.
При цьому перевагу мають такі «безконтактні» способи і прийоми перевірок, як спостереження та аналіз, що здійснюються суб’єктами за допомогою власних спостережень, оцінок і прогнозів стану, динаміки розвитку.
У законодавстві України спостерігається певна невизначеність щодо вживання зазначених термінів. Свідченням цього можуть бути окремі акти, затверджені наказами центральних органів виконавчої влади.
Термін «аудит» застосовується переважно тоді, коли окремий вид контролю стосується фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам [13, с. 298].
Аудит – це системний процес отримання і оцінки об’єктивних даних про економічні дії та процеси, що відбуваються на об’єкті, їх відповідність певному критерію та доведення наслідків перевірки до заінтересованих користувачів. Аудит буває трьох видів: аудит фінансових звітів; аудит на відповідність вимогам; аудит господарської діяльності.
У нашій країні діє закон України «Про аудиторську діяльність» [53], створена Аудиторська палата, яка розглядає стандарти з аудиторства, здійснює сертифікацію спеціалістів з аудиту та видає ліцензії на право здійснення аудиторської діяльності фізичним особам та організаціям. Малиновський
Останнім часом в літературі, особливо у випадках проведення порівняльного аналізу з питань контролю із зарубіжними країнами, термін «аудит» вживається і більш широко – як «управлінський контроль» у значенні внутрішнього аудиту організації, установи.