Класифікація акушерських операцій

І. Операції, що зберігають вагітність.

ІІ. Операції, що готують родові шляхи:

1. Амніотомія.

2. Розширення шийки матки:

а) розширювачами Гегара;

б) пальцеве;

в) насічки на шийці;

г) метрейриз, кольпейриз.

3. Розтин промежини:

а) перінеотомія;

б) епізіотомія.

ІІІ. Операції, що виправляють положення плоду – акушерський поворот:

1. Зовнішній поворот плода:

а) при тазовому передлежанні;

б) при поперечному та косому положенні плода.

2. Зовнішньо-внутрішній поворот плода на ніжку:

а) класичний;

б) за Брекстоном-Гіксом.

IV. Розроджуючі операції:

1. Акушерські щипці:

а) порожнинні;

б) вихідні.

2. Вакуум-екстракція плода.

3. Витягування плоду:

а) за ніжку (ніжки);

б) за пахвинний згин.

4. Кесарський розтин.

V. Плодоруйнуючі операції:

1. Краніотомія.

2. Декапітація.

3. Клейдотомія.

4. Евісцерація.

5. Спонділотомія.

VI. Операції, що виконуються у третьому періоді пологів і у ранньому післяпологовому періоді:

1. Ручне відокремлення та виділення посліду.

2. Ручне обстеження (ревізія) порожнини матки.

3. Інструментальна ревізія порожнини матки.

4. Зшивання розривів шийки матки і промежини.

5. Надпіхвова ампутація матки.

6. Екстирпація матки.

Операції, що зберігають вагітність.

Однією з основних причин невиношування вагітності є ісміко-цервікальна недостатність. При цій патології плідне яйце позбавлене необхідної опори у нижньому сегменті матки внаслідок анатомічної чи функціональної неповноцінності шийки матки та перешийка. Під час вагітності у таких хворих шийка матки скорочується, зовнішнє та внутрішнє вічко розкриваються. Плідні оболонки випинаються у цервікальний канал, інфікуються та розриваються, що призводить до передчасного переривання вагітності. Для запобігання цьому під час вагітності застосовують оперативне втручання.

Метод Широдкара полягає у накладанні церкулярного шва на шийку матки у ділянці внутрішнього вічка, після попереднього розтину слизової оболонки піхви та зміщення сечового міхура вгору.

Метод Макдональда: звуження внутрішнього вічка досягають накладанням кисетного шва у ділянці склепінь піхви без розтину слизової оболонки. Для цього використовують хромований кетгут або шовк.

Метод А.Н.Любимової полягає у накладенні циркулярного шва із мідного дроту з поліетиленовою оболонкою у ділянці внутрішнього вічка шийки матки і фіксації шва вузловими швами в ділянці склепінь піхви.

Метод Сценді – повне зшивання зовнішнього вічка шийки матки. Попередньо зтинають тонку (0,5 см) смужку слизової оболонки цервікального каналу навколо зовнішнього вічка і накладають вузлові кетгутові або шовкові шви. Після загоєння утворюється рубець, який перед пологами розтинають браншем корнцангу або скалпелем.

Ведення післяопераційного періоду: – ліжковий режим 5-7 днів;

– після операції показане введення партусистену (0,5мг на 500мл ізотонічного розчину хлориду натрію) з метою зниження збудливості матки;

– для досягнення нормотонусу матки показано за 30хв. до припинення внутрішньовенного введення партусистену перейти на пероральний прийом цього препарату;

– зрошення піхви розчином перекису водню або фурациліну впродовж 5-7 днів;

– обмежити піхвове дослідження чи огляд шийки матки в дзеркалах без крайньої необхідності протягом 2-3 тижнів;

– за 2 тижні перед очікуваними пологами жінка повина бути госпіталізована з метою зняття шва.

Операції, що готують родові шляхи

Амніотомія – це штучний розтин плодового міхура. Виділяють:

а) ранню амніотомію – здійснюють у першому періоді пологів при розкритті шийки матки до 7см;

б) своєчасну амніотомію – здійснюють при розкритті шийки матки на 7см і більше;

в) запізнілу амніотомію – після повного розкриття шийки матки та невідходженні вод.

Показання до проведення амніотомії:

1. Запізнілий розрив плодового міхура при надмірно щільних його оболонках.

2. Плоский плодовий міхур, оскільки він не виконує свою функцію гідравлічного клина, гальмує родову діяльність і може стати причиною передчасного відшарування плаценти.

3. Слабка родова діяльність (проведення амніотомії підвищує ефективність родостимуляції).

4. Багатоводдя – перерозтягнута матка призводить до слабкості родової діяльності.

5. Низьке розташування плаценти – амніотомія припиняє подальше відшарування плаценти.

6. Затримка народження другого плода при двійні.

7. Тяжкі форми пізнього гестозу – амніотомія приводить до зниження внутрішньоматкового тиску і ускорює родовий процес, що є важливим для нормалізації гемодинаміки.

8. Умовою для застосування акушерських щипців є розрив плодового міхура.

Техніка операції: після обробки зовнішніх статевих органів дезинфікуючими розчинами у піхву вводять вказівний і середній пальці й розривають ними оболонки напруженого під час перейм плодового міхура. Якщо цей прийом не вдається, міхур розривають пульовими щипціми або корнцангом. Це роблять під контролем зору (в піхву вводять дзеркала) або пальців (інструмент вводять уздовж пальців і під їх контролем розривають оболонки). Рукою, введеною у піхву, стримують потік води, щоб запобігти випаданню малих частин плода.

Розширення шийки матки. Показанням до механічного розтину шийки матки є:

1. Захворювання матері під час вагітності, які потребують її переривання.

2. Патологічні зміни шийки матки, що перешкоджують її розширенню:

а) ригідність шийки матки;

б) рубцеві звуження шийки матки;

в) vagino fixatio uteri – після цієї операції шийка матки відхилена назад, між тілом матки і шийкою є перегин, який перешкоджує правильному розширенню цервікального каналу.

3. Ускладнення під час розкриття: судомне звуження шийки матки, що може призвести до розриву шийки матки.

Умови для проведення цих операцій:

1. Згладжування шийки матки.

2. Розкриття вічка хоча б на 2 см.

Пальцеве розширення шийки матки.

Техніка операції. Після обробки зовнішніх статевих органів дезинфікуючим розчином, у піхву вводять руку і два пальці у шийку матки, роздвигаючи края цервікального каналу. По мірі розширення вводять третій, четвертий, п’ятий палець. Після цього виконують винтоподібні рухи і вводять руку в порожнину матки.

Розширення шийки матки за допомогою розширювачів Гегара.

Техніка операції. Після дезінфекції зовнішніх статевих органів, шийку матки оголюють широкими піхвовими дзеркалами і підіймають, краї її фіксують пульовими щипцями. Пульові щипці акушер бере в ліву руку, а правою вводить в цервікальний канал матковий зонд. Після зондування розширюють цервікальний канал бужами Гегара.

Насічки на шийці матки.

Техніка операції. Шийку матки оточують широкими піхвовими дзеркалами і підіймають, краї фіксують пульовими щипцями. Під контролем двох пальців підводять тупокінцеві зігнуті ножиці до вічка матки. Одну браншу вводять в цервікальний канал і розрізають шийку матки не більш ніж на 1 см у напрямку 10-, 13-, 15-, 19- годин відповідно до циферблату годинника. Розсікати шийку матки по середній лінії не можна через можливість поранення сечового міхура, маткових артерій або розтину позаматкового простору при самовільному продовженні розриву під тиском передлеглої частини плоду в пологах.

Метрейріз, кольпейріз. Розширити канал шийки матки можна шляхом введення в порожнину матки (при метрейрізі) або в заднє склепіння піхви (кольпейріз) стерильного резинового балону з послідуючим наповненням його рідиною.

Це сприяє рефлекторному посиленню скоротливої діяльності матки і прискоренню розкриття шийки, а також запобігає передчасному вилиттю навколоплодових вод. Для профілактики інфікування балон не повинен знаходитися в родових шляхах більше 4-6 годин.

Протипоказаннями для проведення метрейрізу і кольпейрізу служать тяжкі форми пізніх гестозів, новоутворення в ділянці шийки матки та в піхві, а також наявніст інфекційного процесу в родових шляхах.

Часто вони ускладнюються виникненням дискоординованої чи надмірної родової діяльності сприяють тому, що плід набуває неправильного положення. За сучасних умов ці операції майже не використовують.

Розтин промежини. До групи операцій, при яких проводять розтин промежини відносять епізіо- і перінеотомію. Ці операції здійснюються з метою профілактики розривів промежини та травмування голівки плоду, а також для скорочення другого періоду пологів.

Показання:

1. Загроза розриву промежини або ознаки розриву, що почався (рівні краї різаної рани загоюються швидше, ніж рваної).

2. Гіпоксія плоду, слабкість родової діяльності при стоянні головки плоду в площині виходу з малого тазу.

3. Передчасні пологи (перінеотомія зменшує стискання голівки м’язами промежени).

4. Аномальні стани промежини (висока промежина, рубцеві її зміни, ригідна промежина.

Техніка операції. Зовнішні статеві органи обробляють 5% розчином йоду. Браншу тупокінцевих ножиців поза потугою вводять між передлеглою частиною плоду та стінкою піхви по лінії розрізу. Розтин проводять на висоті потуги. Довжина та глибина його повинна бути не менша 2 см.

При епізіотомії розріз роблять на 2-3 см вище задньої спайки у напрямку до сідничого горба.

При перінеотомії розріз виконують від задньої спайки у напрямку до анусу. Довжина його не повинна перевищувати 3-3,5 см, бо довший розріз може перейти у розрив промежини ІІІ ступеню.