Родові травми

Під час пологів нерідко відмічаються розриви промежини, вульви, піхви і шийки матки. Припатологічних пологах інколи виникають гематоми, ушкодження зчленувань тазу, сечостатеві і кишковопіхвової фістули. Під час пологів може статися найнебезпечніше ускладнення – розрив матки.

22.1. Розриви шийки матки

Розрив шийки матки частіше виникає зліва, іноді доходить до склепіння піхви і переходить на нього.

Розрив може досягти параметральної клітковини.

Розрізняють три ступені розриву шийки матки:

І – довжина розриву до 2см;

ІІ – понад 2см, але не доходить до склепіння;

ІІІ – розрив доходить до склепіння і переходить на нього.

Розриви шийки матки діагностуються при огляді її в дзеркалах. Для цього беруть край шийки матки

вікончатими щипцями і підтягнувши донизу, поступово проводять огляд усіх її країв. При розриві шийки матки

ІІІ ступеню для виключення розриву нижнього сегменту матки проводять пальцеве дослідження. Розрізняютьмимовільні і насильні розриви шийки матки. Мимовільні розриви шийки матки виникають при ригідностішийки матки, надмірному розтягненні країв зіву, швидких пологах. Насильні розрившийки утворюються приоперативних втручаннях у пологах.

Лікування розривів шийки матки зводиться до зашивання дефекту. Шви накладають, починаючи зверхнього кута розриву (перший шов накладають трохи вище місця розриву) до краю вічка, не прошиваючислизову оболонку. Для зашивання розриву шийки матки використовують кетгут.

Розриви піхви

Розриви піхви виникають при недостатньому розтягненні її стінок, інфантилізмі, оперативних пологах,розгинальних передлежаннях, великій голівці та ін.. Всі пошкодження піхви визначаються за допомогоюдзеркал і зшиваються шовними матеріалами, що розсмоктуються. Виділяють поверхневі глибокі розриви.

Обов’язково зшиваються кути і дно розриву.

. Розриви промежини і вульви

Розриви промежини виникають у 10% породіль. Виникненню розривів промежини сприяють такіобставини:

– втрата еластичності тканин у старих першороділь, рубці після попередніх пологів;

– висока промежина;

– прорізування голівки несприятливим розміром, що спостерігається при розгинальних передлежаннях,надмірно великій голівці;

– оперативні пологи;

– вузький таз;

– неправильне ведення пологів.

Ушкодження промежини настає не раптом, йому передують зміни, які вказують на розрив, щоготується. Ознаки загрожуючого розриву промежини – промежина куполоподібно випинається, стаєціанотичною і набряклою. Надалі шкіра промежини блідне, стає блискучою, на ній з’являються дрібні тріщини.

Розрізняють три ступеня розриву промежини.

Розрив І ступеню – пошкоджується шкіра промежини, м’язи промежини лишаються непошкодженими.

Розрив ІІ ступеню – пошкоджується шкіра промежини, стінка піхви і м’язи промежини, крім

зовнішнього сфінктера прямої кишки.

Розрив ІІІ ступеню не повний – порушуються вже названі тканини і зовнішній сфінктер прямої кишки,

а при повному і стінка прямої кишки.

Центральний розрив промежини характеризується тим, що ушкоджується центр промежини призбереженні цілості задньої спайки. Плід народжується не через статеву щілину, а через отвір, який утворюється в центрі промежини.

Зашивання розривів промежини

Накладання швів на промежину проводиться після народження посліду. Зашивання розривівпромежини проводять при дотриманні всіх правил асептики. При розриві першого і другого ступеню швинакладають під місцевою анестезією новокаїном, при розриві третього ступеню шви накладають під наркозом.

Під час накладання швів породілля лежить так, щоб ділянка тазу була на краю стола, ноги зігнуті в колінних ітазоклубових суглобах, притягнуті до живота і розсунуті.

При розриві першого ступеню спочатку накладають кетгутові шви на слизову піхви, а потім шовкові –на шкіру промежини. Шви накладають на відстані 1 см один від одного. Голку проводять під дном рани. Призав’язуванні краї рани повинні щільно прилягати один до одного.При розриві промежини другого ступеню спочатку накладають шов на верхній кут рани, потімкількома заглибленими кетгутовими швами з’єднують розірвані м’язи промежини (ці шви не повиннізахоплювати ні шкіри, ні слизової). Після цього накладають кетгутові шви на слизову оболонку піхви дозадньої спайки. Кінці лігатур зрізають, крім шва, накладеного на спайку. Останній шов підтягують вгору, що

створює зручність при зашиванні шкіри промежини. На шкіру промежини накладають шовкові шви, кінці яких зрізають. Зашиту рану змазують настойкою йоду .

При розриві третього ступеню спочатку зашивають порушену стінку прямої кишки, потім відшукують кінці розірваного сфінктера, які розійшлися, і з’єднують їх швами. Після цього шви накладають в тому ж порядку, як при розриві промежини другого ступеню.Післяопераційний догляд при розривах промежини зводиться до тримання в чистоті поверхні швів.

При туалеті породіллі ділянку швів не обмивають, її тільки обережно обсушують стерильним тампоном тазмазують дезінфікуючим розчином. Після сечовипускання і дефекації проводять додатковий туалет зовнішнихстатевих органів і обсушування ділянки швів. При розриві третього ступеня, крім того, дають настойку опію по8-10 крапель двічі на день до шостого дня, щоб затримати випорожнення кишечнику. Дієта – стіл №1, як післяоперації: солодкий чай, киселі, бульйон та інші страви, що легко засвоюються. На шостий день призначаютькасторову олію. Шовкові шви з шкіри промежини знімають на 5-6 добу. Вставати породіллі дозволяютьнаступного дня після зняття швів