2.6 Планування аудиторської діяльності

Відповідно Міжнародного стандарту аудиту 300 „Планування” встановлює положення та надає рекомендації щодо планування аудиторської перевірки фінансових звітів. Відповідно МСА 300 „планування” означає розробку загальної стратегії та детального підходу до очікуваного характеру, часу та обсягу аудиту. Аудитор планує проводити аудиторську перевірку ефективно та вчасно.

Обсяг планування залежить від розмірів суб’єкта господарювання, складності аудиторської перевірки, досвіду роботи аудитора з певним суб’єктом господарювання, а також від знання його бізнесу.

В процесі планування створюються два основних документа аудиторів: загальний план аудиторської перевірки і програма аудиторської перевірки.

Загальний план аудиторської перевірки має бути досить детальним для того, щоб бути інструкцією для розробки програми аудиту, його точна форма і зміст залежатимуть від розмірів суб’єкте господарювання, складності аудиторської перевірки, а також від конкретних методик і технологій, які застосовуються аудитором.

Під час розробки загального плану аудиторської перевірки вирішуються питання:

Знання бізнесу: - загальні економічні фактори й умови в галузі, які впливають на бізнес суб’єкта господарювання;

• важливі характеристики суб’єкта господарювання та його бізнесу; фінансові результати й вимоги до його звітності, у тому числі зміни, що відбулися з дати попереднього аудиту;

• загальний рівень компетентності управлінського персоналу.

Розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю:

• облікова політика, прийнята суб’єктом господарювання, та її зміни;

• вплив нових норм бухгалтерського обліку та аудиту;

• накопичені аудитором знання систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, а також відповідна увага, яка, як передбачається, має бути приділена тестам контролю та процедурам перевірки по суті.

Ризик і суттєвість:

- очікувані оцінки властивого ризику та ризику системи контролю, а також визначення важливих ділянок аудиторської перевірки;

- установлення рівнів суттєвості для цілей аудиторської перевірки;

- можливість суттєвих викривлень (з урахуванням досвіду минулих періодів) або можливість шахрайства;

- виявлення складних ділянок бухгалтерського обліку, в тому числі пов’язаних з обліковою оцінкою.

Характер, час та обсяг процедур:

• можлива зміна обсягу роботи на конкретних ділянках аудиторської перевірки;

• вплив інформаційної технології на аудиторську перевірку;

• робота підрозділу внутрішнього аудиту та її очікуваний вплив на процедури зовнішньої аудиторської перевірки.

Координація, керівництво, нагляд та перевірка:

• залучення інших аудиторів до аудиторської перевірки компонентів, наприклад, філій, дочірніх підприємств і підрозділів;

• залучення експертів;

• кількість об’єктів, що перевіряються;

• вимоги щодо персоналу.

Інші аспекти:

• можливість виникнення сумніву щодо припущення про безперервність діяльності підприємства;

• обставини, що вимагають особливої уваги, наприклад, існування зв’язаних сторін;

• умови завдання з аудиторської перевірки та будь-які обов’язки, обумовлені законодавством;

• характер і час надання висновку або інші форми інформування субєекта господарювання, передбачені умовами завдання з аудиторської перевірки.

Приклад. Загальний план проведення аудиторської перевірки

Організація, що перевіряється

Період аудиту

Кількість людино-годин

Керівник аудиторської групи

Склад аудиторської групи

Плановий аудиторський ризик

Плановий рівень суттєвості

Етап аудиторської перевірки	Мета та завдання	Аудиторські процедури
Підготовчий
Фізичної перевірки (Інвентаризація )
Фактичний (основний)
Заключний

Керівник аудиторської фірми

Керівник аудиторської групи

Програма аудиторської перевірки визначає характер, час і обсяг запланованих аудиторських процедур, необхідних для виконання загального плану аудиторської перевірки. Програма аудиту є набором інструкцій для асистентів, залучених до аудиторської перевірки, а також засобом контролю й документування належного виконання роботи. Програма може містити завдання для кожної ділянки аудиторської перевірки та бюджет часу, відведених на різні ділянки або процедур аудиторської перевірки. Результати аудиторських процедур та висновки аудитора по кожному пункту програми фіксуються в робочих документах аудитора, На підставі робочих документів готується аудиторський висновок.

Програма аудиторської перевірки відображає організацію та методику проведення аудиту. Методика аудиту повинна виділяти основні підходи до проведення аудиторської перевірки:

• бухгалтерський підхід включає методику перевірки окремих об’єктів бухгалтерського обліку ( основні засоби, дебіторська заборгованість, власний капітал і інші);

• юридичний підхід включає вивчення правової сторони відображення фінансово-господарських операцій і фактів суб’єкта господарювання в бухгалтерському обліку;

• спеціальний підхід включає методику проведення аудиту суб’єктів господарювання з спеціальними ознаками ( підприємства із іноземними інвестиціями).

Програму аудиту розробляють аудитори відповідно до мети, завдання аудиту ,

а також кваліфікації самого аудитора.Програма може мати довільну форму.

Приклад.