Ось декілька інструментів, що використовуються найчастіше.

■ Діалог: обговорення проблеми, розгляд її з різних позицій, наці-лювання на те, що відбувається.

■ Відслідковування нелогічностей: дослідження та заперечення не-логічних тверджень, виявлення механізмів, що лежать в їх основі.

■ Переосмислення: заохочення людини побачити щось в іншому світлі.

■ Розфіксування: розкріпачення фіксованих ідей.

■ Повторне переживання: прояснення кінестетичних реакцій за до-помогою переживання подій по-іншому.

■ Рекурсія: повторення тієї ж дії або запитання, щоб вичерпати ре-акції на неї.

■ Поєднання протилежностей: об'єднання протилежних частин особистості.

■ Повернення втрачених частин: відновлення втрачених частин особистості.

■ Процесинг сприйняття: виділення та зміна сприйняття, пов'язаного з проблемою.

■ Процесинг сутностей: робота з явищем як із живою та незалеж¬ною одиницею.

Найефективніший підхід до роботи - мати на увазі у ваших запи-таннях ту реальність, просування до якої найкраще слугуватиме вашому клієнту. Тут не йдеться про вашу особисту оцінку, цей підхід не за-снований на певній моралі або теорії, це - природний шлях до збільшення гнучкості та свободи клієнта. Єдине, на чому варто наполягати, - такі речі, як цілісність, позитивність, причинність.

Прояснити те, що значать символи, використовувані людиною, - проста та потужна техніка. Можна просто запитати: «А що це означає?» або «Як ти визначаєш слово ...?». Ідея в тому, щоб слова були пов'язані з якимись реальними переживаннями та сприйняттями людини. Якщо вона говорить: «Я люблю свою родину», не можна вважати, що ми знаємо, що це означає, і що вона теж знає про це. Що означає для неї «любов»? Що вона робить, коли виражає любов, що переживає? Звісно, проясняти значення має смисл тільки в тих питаннях, які особливо важливі для клієнта, тобто в тому, чого він бажає і з чим у нього проблеми.

Прояснити бажаний результат - часто все, що потрібно клієнту. Наприклад, він може сказати: «Я хочу бути щасливим». З'ясуйте, що мається на увазі. Як вийшло так, що він ізольований від того, щоб бути щасливим? Якщо він насправді хотів би бути щасливим та був поєдна¬ним з цим бажанням, він просто був би щасливим. Але він нещасний че¬рез те, що вибудовує певні структури, які утримують його від того, чого він бажає. Розв'язок того, як він це робить, можна знайти, прояснивши, що він має на увазі. Що значить «щасливий»? Що він переживав би, якби був щасливим? Що б він робив? Із чим пов'язане це бажання, як він цього хоче? Це відчуття? Що він робить у зв'язку із ним?

Скарги прояснюються аналогічно. «У мене проблеми у стосунках» не обов'язково має смисл. Потрібно з'ясувати, що значать ці слова. Що значить «проблеми»? Як вони сприймаються? Що таке стосунки? Хто до кого ставиться і як?

Пробіли та викривлення. Коли людина говорить, вона пропускає велику кількість матеріалу. З самої природи мови говориться не все. У словах та реченнях зауважуються застиглі символи, пов'язані з тим, про що йдеться. Це дає можливість зрозуміти, що має на увазі інша лю¬дина, але не все. Те, що говориться відкрито, - це поверхнева структу¬ра, те, що людина усвідомлює найкраще. Є глибша структура, яка точ¬ніше представляє те, що відбувається. Глибока структура - навряд чи набір слів. Це, скоріше, набір сприйняттів, відчуттів, ідей тощо.