- •Секція 1 Донеччина і світове українство
- •Секція 2 Здобутки і актуальні проблеми української культури діаспори
- •Пленарне засідання Світлана Кузнецова,
- •Україна та закордонне українство
- •Ігор винниченко,
- •Закордонне українство
- •Джерела та етапи формування української діаспори
- •Типологія основних закордонних поселень українців
- •2. Громадські організації у співпраці з українцями зарубіжжя
- •Михайло винницький,
- •Україна і діаспора - можливості формування "світового українства"
- •Що таке діаспора?
- •Роль України у зближенні з діаспорою
- •Концепт "українства" і його державні виміри
- •Галина сімченко,
- •Українська діаспора: вчора і сьогодні
- •1. Ретроспектива української діаспори
- •2. Українці в країнах поселення Російська Федерація
- •Сполучені Штати Америки
- •Південна Америка Арґентина
- •Бразилія
- •Боліварська Республіка Венесуела
- •Європа Польща
- •Румунія
- •Угорщина
- •Республіка Чехія і Словацька Республіка
- •Німеччина
- •Франція
- •Австралія
- •Людмила мочалова,
- •Бібліотека канадсько-українського центру на донеччині: історія і сучасність
- •Віктор логачов,
- •Журнал "донбас" відкриває український світ
- •Олена башун,
- •Проблеми книговидання, книгопостачання бібліотек та популяризації української літератури
- •Випуск книг і брошур
- •Основні показники роботи бібліотеки
- •Надходження книг до бібліотеки від українських громадських організацій і приватних осіб з діаспори
- •Віталій білецький,
- •Всеукраїнська громадська організація "українська взаємоДопомога"
- •Володимир мокрий,
- •Українсько-польсько-російські перетини: погляд з кракова
- •Спільний шлях до Сибіру
- •Боротьба з русифікацією
- •Думки про Львів
- •Україна - привабливий партнер
- •Віра просалова,
- •Празька літературна школа в аспекті міжтекстових сходжень
- •Висновки
- •Література:
- •Василь терещенко,
- •Микита шаповал і його спадщина
- •Література:
- •Катерина бондаренко,
- •Емма Андієвська: вчора, сьогодні і завжди
- •Література:
- •Альона гармаш,
- •Письменники західної діаспори у спогадах в.І.Біляїва
- •Вічне запитання
- •Література:
- •Інші джерела:
- •Галина сімченко,
- •Українська діаспора на сторінках журналу "Схід"
- •Вадим християнівський,
- •Донецький університет і діаспора
- •Людмила болонова,
- •НаукоВе товаристВо ім. Шевченка - добра перспектива для фахової співпраці
- •Дмитро білий,
- •Співпраця між керівними органами урср та ррфср відносно проведення українізаційних процесів на кубані в 20-х рр. Хх ст.
- •Коротка історія розселення українців у Росії
- •Українці в Росії сьогодні. Хто вони?
- •Віктор чумаченко,
- •Идентичность кубанского казачества (научный и идеологический аспекты проблемы)
- •Володимир косик,
- •Українці у франції
- •Марко сирник
- •Сучасне українське шкільництво у польщі
- •Дані за 2003/2004 шкільний рік
- •Література:
- •Олександр терещенко,
- •Українське відродження на півдні росії
- •Література:
- •Союз українців у великій британії (За звітом діяльності у 2000 р.)
- •Література:
- •Товариство української мови Чикаго
Марко сирник
головний редактор квартального часопису
"Рідна мова" (Польща)
Сучасне українське шкільництво у польщі
У 2004 році минуло вже 15 років з того часу, коли функціонуємо у новій некомуністичній дійсності. Варто, отже, зібрати певні речі і цілісно роздивитись на цей час, який позаду нас.
Навчання української мови, велося до 1992 року згідно з розпорядженням МЕН(ministerstwo edukacji narodowej - міносвіти) з 21 грудня 1988 року (Нр 67). Новий закон почав свою дію щойно з березня 1992 року. Було ним розпорядження МЕН про організацію навчання задля підтримки почуття національної тотожності учнів національних меншин - Dz.U. Нр 34, 24 березня 1992 року. Цей закон був чинним рівно 10 років - його відмінено у 2002 році.
Згадане розпорядження, хоч багато чого можна було би йому закинути - стає певним визначенням стандардів у ділянці нацменшинної освіти. Всі наступні закони будуть саме з ним порівнювати. Розпорядження було видано у час, коли Польща почала щойно будувати свою демократію. І було воно корисним як для держави, так і для національних меншин. Перш за все унормовано певні поняття і терміни, застосовувані у шкільництві. Зокрема, запис про "школи з рідною мовою навчання" - установи, в яких всі предмети викладаються мовою даної меншини (крім польської мови та історії), "двомовні школи" - в яких навчання ведеться двома паралельними і рівноважними мовами (нацменшиною та польською), школи з додатковим навчанням рідної мови (навчання ведеться польською мовою, але у школі йде теж навчання рідної мови даної національної меншини), та - в кінці - міжкласні, міжшкільні і міжвідділові групи навчання рідної мови. Організація даної форми навчання була залежна від відмінностей та місцевих умов. Особливістю - дуже позитивною - було уможливлення навчання рідної мови вже у садочках - там заняття можна було проводити виключно у мові нацменшостей. Одночасно цю мову зараховано до обов’язкових предметів - при збереженні формули добровільності під час зголошування на навчання. Це дуже виразно підносило престиж мови. Давало теж певні додаткові можливості самому учителеві корегувати програму навчання та нівелювати негативні явища при відвідуванні уроків.
На превеликий жаль, з усіх можливостей, які відкрилися у той час, ми не скористалися.
З 1 січня 2003 року чинності набув вже новий закон, а саме: розпорядження МЕНіС (ministerstwo edukacji narodowej i sportu)з 3 грудня 2002 року про умови і способи реалізації школами завдань, щодо підтримки національної тотожності учнями національних меншин. І цей закон становить вже дуже разючий регрес у порівнянні до попереднього. Скасовано перш за все записи, в яких йшла мова про обов’язковість навчання, десь "зникли" записи відносно садочків, з впертістю вводиться речення про "країну походження" даної меншини, що виразно має вже констатувати, що ми у Польщі гості. Має місце відкинення всіх пропозицій, складуваних Об'єднанням українців Польщі (ОУП) відносно нової регуляції. Хоч самої концепції ці пропозиції теж у виразний спосіб не міняли. Однак обов’язок "широкої" консультації з зацікавленими сторонами міністерство виконало. І такий правовий стан маємо на сьогодні.
Освіта, як жодна інша ділянка, не любить непередбачених і надто швидких змін. На жаль, також і ця сфера нашого життя підлягала останнім часом як кількісним, так і якісним змінам. Зокрема структуральним. Нова реформа привела до реорганізації шкільництва. Маємо, отже, річну підготовку до шкільного навчання (з вересня 2004 року), шестилітню початкову школу, трилітні гімназії та трилітні ліцеї. З 2005 року буде вже нова матура, яка одночасно є іспитом до вищих шкіл.
Визначниками того, який стан українського шкільництва на сьогодні, стають показники: кількісний та якісний зокрема. Нижче пропонуємо розглянути їх. Наведені числа - у порівнянні до опублікованих у "Нашому слові" в 2004 році - скориговано після відгуків самих вчителів. На жаль, на сьогодні немає ще у нас повних інформацій про 2004/2005 шкільний рік, зокрема по відношенню до пунктів навчання. Дані відносно шкіл на цей момент зібрала вже редакція "Нашого слова", і в цей перелік вони є вже уведені.
