Коротка історія розселення українців у Росії

Нині українці є першою щодо чисельності національною меншиною в Російській Федерації. Частина їх, зокрема в прикордонних з Україною районах, залишаючись на своїх етнічних землях, стали мешканцями Росії внаслідок встановлення кордонів (не раз досить довільних) між республіками. В різні часи люди переїжджали в пошуках роботи, землі, кращих умов життя.

Міграційний рух українців на схід існував ще до приєднання їхніх етнічних земель до Московської держави, але масового характеру він почав набирати із включенням України (спочатку Лівобережної, а потім і частини Правобережної) до Російської імперії. Особливого розмаху міграції українського населення набули у другій половині XIX ст., після скасування кріпацтва, неухильно зростаючи у наступні десятиріччя. У ті часи українські губернії Російської імперії стали основним джерелом переселенців. Так, коли в 1891-1900 pp. вихідці з території сучасної України становили 36% усіх внутрішніх мігрантів імперії, то в 1901-1910 pp. їхня питома вага зросла до 49% і сягнула 60% в роки, що передували Першій світовій війні.

Тоді ж відбулася переорієнтація основних потоків українських мігрантів у Росії. У XIX ст. вони були спрямовані переважно у прилеглі до України південні губернії імперії і на Північний Кавказ; на початку XX ст. - у Поволжя (на так званий "Сірий Клин"), в азіатську частину Росії, на Далекий Схід ("Зелений Клин"). Лише до Сибіру після спорудження Транссибірської магістралі виїхало в 1889-1914 pp. півтора мільйона осіб.

Значні масштаби мали українські міграції і в радянський період. До останніх часів у різних кінцях України можна було зустріти оголошення про "оргнабори" - вербування робочої сили для освоєння районів нового господарського розвитку, експлуатації родовищ корисних копалин, промислових новобудов у важкодоступних регіонах Росії. Для багатьох жителів Радянської України, просторої і багатої республіки з величезним економічним потенціалом, це було єдиною можливістю поліпшити своє матеріальне становище, придбати житло...

У російських центрах були зосереджені також основні наукові і культурні установи не лише загальносоюзного, а й міжнародного значення, робота в яких приваблювала українських фахівців вищої кваліфікації. В Росії осідало багато офіцерів Радянської Армії, господарських керівників - вихідців з України.

Рух на схід тривав. Одна з особливостей міграційних потоків радянського часу - підвищена питома вага "переселенців з примусу", розкуркулені, політичні опоненти влади, релігійні діячі, вчорашні "соратники вождів", що стали враз "ворогами народу", зрештою - звичайні, ні в чому не винні люди, що потрапили під колесо режиму, - сотні тисяч репресованих вивозилися з України в найменш пристосовані для життя регіони Росії. Після приєднання до СРСР західноукраїнських земель, і особливо після Другої світової війни, до депортованих жертв радянського терору долучилися 1070 тисяч вихідців із Західної України. Величезна кількість народу загинула. Дехто згодом, в роки "відлиги", зміг повернутись додому, але дуже багатьох назавжди затримали в Росії адміністративні перепони й житейські обставини.

Згідно з даними перепису населення 1989 p., у Російській Федерації мешкало 4363 тис. українців перш за все, звичайно, в столиці, і в невеличких провінційних містечках, у північних селищах нафтовиків і на полях підгір'я Північного Кавказу, у прикордонних з Україною районах далеко за Уральським хребтом. Найбільша колонія українців зафіксована у Москві та Підмосков'ї (438 тис. чол.), найменша - в Евенкійському автономному окрузі - трохи більше тисячі осіб. Великі масиви українського населення зосереджені на півночі країни - в Республіці Комі, у Мурманській області, Ханти-Мансійському автономному окрузі, Ямало-Ненецькому АО та Якутській (Саха) Республіці (12% всіх українців в РФ); на Далекому Сході, у Магаданській області (13%); у Західному та Східному Сибіру і на Алтаї (23%). Багато українців на Уралі, у Поволжі (особливо в Саратовській області - 102 тис. чол.), і, природно, на етнічно українських землях і у прикордонних з Україною районах РФ - у Краснодарському і Ставропольському краях (265 тис.), у Воронезькій (123 тис.) і Ростовській (176 тис.) областях. Великим центром зосередження українців є Санкт-Петербург, де їх нараховується понад 150000.