- •Секція 1 Донеччина і світове українство
- •Секція 2 Здобутки і актуальні проблеми української культури діаспори
- •Пленарне засідання Світлана Кузнецова,
- •Україна та закордонне українство
- •Ігор винниченко,
- •Закордонне українство
- •Джерела та етапи формування української діаспори
- •Типологія основних закордонних поселень українців
- •2. Громадські організації у співпраці з українцями зарубіжжя
- •Михайло винницький,
- •Україна і діаспора - можливості формування "світового українства"
- •Що таке діаспора?
- •Роль України у зближенні з діаспорою
- •Концепт "українства" і його державні виміри
- •Галина сімченко,
- •Українська діаспора: вчора і сьогодні
- •1. Ретроспектива української діаспори
- •2. Українці в країнах поселення Російська Федерація
- •Сполучені Штати Америки
- •Південна Америка Арґентина
- •Бразилія
- •Боліварська Республіка Венесуела
- •Європа Польща
- •Румунія
- •Угорщина
- •Республіка Чехія і Словацька Республіка
- •Німеччина
- •Франція
- •Австралія
- •Людмила мочалова,
- •Бібліотека канадсько-українського центру на донеччині: історія і сучасність
- •Віктор логачов,
- •Журнал "донбас" відкриває український світ
- •Олена башун,
- •Проблеми книговидання, книгопостачання бібліотек та популяризації української літератури
- •Випуск книг і брошур
- •Основні показники роботи бібліотеки
- •Надходження книг до бібліотеки від українських громадських організацій і приватних осіб з діаспори
- •Віталій білецький,
- •Всеукраїнська громадська організація "українська взаємоДопомога"
- •Володимир мокрий,
- •Українсько-польсько-російські перетини: погляд з кракова
- •Спільний шлях до Сибіру
- •Боротьба з русифікацією
- •Думки про Львів
- •Україна - привабливий партнер
- •Віра просалова,
- •Празька літературна школа в аспекті міжтекстових сходжень
- •Висновки
- •Література:
- •Василь терещенко,
- •Микита шаповал і його спадщина
- •Література:
- •Катерина бондаренко,
- •Емма Андієвська: вчора, сьогодні і завжди
- •Література:
- •Альона гармаш,
- •Письменники західної діаспори у спогадах в.І.Біляїва
- •Вічне запитання
- •Література:
- •Інші джерела:
- •Галина сімченко,
- •Українська діаспора на сторінках журналу "Схід"
- •Вадим християнівський,
- •Донецький університет і діаспора
- •Людмила болонова,
- •НаукоВе товаристВо ім. Шевченка - добра перспектива для фахової співпраці
- •Дмитро білий,
- •Співпраця між керівними органами урср та ррфср відносно проведення українізаційних процесів на кубані в 20-х рр. Хх ст.
- •Коротка історія розселення українців у Росії
- •Українці в Росії сьогодні. Хто вони?
- •Віктор чумаченко,
- •Идентичность кубанского казачества (научный и идеологический аспекты проблемы)
- •Володимир косик,
- •Українці у франції
- •Марко сирник
- •Сучасне українське шкільництво у польщі
- •Дані за 2003/2004 шкільний рік
- •Література:
- •Олександр терещенко,
- •Українське відродження на півдні росії
- •Література:
- •Союз українців у великій британії (За звітом діяльності у 2000 р.)
- •Література:
- •Товариство української мови Чикаго
Людмила болонова,
кандидат медичних наук, секретар Донецького відділення Наукового Товариства ім. Шевченка
НаукоВе товаристВо ім. Шевченка - добра перспектива для фахової співпраці
1. 1873-1990 рр.
Наукове Товариство ім. Шевченка (НТШ) - науково-культурна громадська організація заснована ще у 1873 році, яка довгі роки виконувала функції всеукраїнської академії наук. До його складу в різні роки входили такі відомі вчені і організатори науки як О.Кониський, С.Громницький, Д.Гладилович, О.Огоновський, В.Антонович, О.Барвінський, Ю.Целевич, М.Грушевський, І.Франко, В.Гнатюк, С.Томашівський, В.Щурат, К.Студинський, В.Левицький, І.Раковський, І.Крип'якевич, Я.Гординський, В.Сімович, В.Кубійович, І.Джиджора, І.Кревецький, М.Кордуба, М.Возняк, М.Зубрицький, Ф.Колесса, Ф.Вовк, І.Левицький, В.Дорошенко, С.Смаль-Стоцький, В.Вернадський, Д.Багалій, А.Кримський, Д.Яворницький та багато ін. Закордонними членами НТШ були обрані А.Єнсен, Я.Бодуен де Куртене, О. Брюкнер, В. Бехтєрєв, О.Пипін, О.Шахматова, М.Планк, Д.Гільберт, Ф.Кляйн, А.Ейнштайн та ін.
Репресії проти членів НТШ у 1920-30-х pp., а також після введення радянських військ в Західну Україну (1940-і роки) привело до виїзду українських науковців за кордон. Після закінчення 2-ї світової війни члени товариства, які знаходилися у західній зоні окупації Німеччини, відновили у березні 1947 діяльність НТШ. Сьогодні на Заході існує чотири осередки товариства - у Франції, США, Канаді, Австралії. Вони продовжили видання "Записок НТШ" (з 1947 по 1988 вийшло 52 томи). У 1949-93 НТШ видало багатотомну "Енциклопедію Українознавства" (текстова частина: тт. 1-3 українською мовою, 1949-52),тт. 1-2 (англійською мовою, 1963-70; перший том перевиданий у 1982), словникова частина: тт. 1-10 (українською мовою, 1955-84), тт. 1-5 (англійською мовою, перероблена і доповнена 1985-93). Найбільша організаційна активність спостерігається сьогодні в НТШ-Америка (США).
Після відновлювальних Установчих зборів НТШ, які відбулися у Львові 21 жовтня 1989 р. діяльність Товариства бурхливо продовжилася в Україні. За 15 останніх років діяльності розбудовано структуру членства НТШ в Україні - зараз до його складу входять близько 2000 вчених, об'єднаних у наукові секції та комісії з різних галузей знань, як точних, природничих, так і гуманітарних наук. Сформовано елітарний корпус дійсних членів НТШ, до якого сьогодні входить біля 120 відомих науковців з різних міст України. Товариство набуло загальнодержавного статусу, по всій Україні створено 15 територіальних осередків (в тому числі працює Донецьке відділення НТШ). Обрано Президію та Світову Раду НТШ, які є дієвими функціональними органами для забезпечення наукової та видавничої діяльності.
Така потужна структура наукового товариства, до якого входить і близько 50 науковців з Донецька, створює добру перспективу для можливої фахової співпраці з українськими вченими діаспори. Які ми бачимо напрямки цієї співпраці? По-перше, це джерельна база в гуманітарних науках, яка ще й до сьогодні суттєво відрізняється в Україні і за кордоном. Суттєво в цій царині допомогла ціла мережа Канадсько-Українських бібліотек та Центрів, які виникли за останні роки. Крім того, ряд наших науковців, членів НТШ-Донецьк - О.Башун, В.Оліфіренко, В.Білецький, В.Соболь, А.Загнітко, В.Чумаченко та інші - мали змогу безпосередньо користуватися бібліотечними фондами (в т.ч. і НТШ) в США, Польщі, Празі, ФРН тощо.
По-друге, це постійне спілкування і спільні заходи організацій НТШ у світі - конференції, форуми, публікації в спільних виданнях (понад 20 назв періодичних видань), інформаційно-грантові можливості.
По-третє, дослідження надбань української діаспори, зокрема, з утворенням міжнародних авторських колективів, що є дуже плідним, відкриває нові обшири в науці. Попри певну технічну складність такої роботи у нас вже є позитивний результат. Так В.Оліфіренко (Донецьк) та В.Чумаченко (Краснодар) підготували і видали посібник-хрестоматію з української літератури Кубані "Козак Мамай", В.Оліфіренко досліджуючи творчість наших земляків-письменників, які свого часу виїхали за кордон підготував і видав ряд книг про них самих і їх творчість, власне повернувши тим самим нам, донеччанам, та й всій Україні твори В.Біляїва, Е.Андієвської, С.Черкасенка, М.Шаповала та інш., за сприяння і безпосередньої участі ряду діячів східної української діаспори підготував посібник-хрестоматію з української літератури "Слобожанська хвиля". В.Познанська дослідила і повернула українському читачу твори письменників "Празької школи" Ю.Липи, Ю.Клена, О.Лятуринської, Г.Мазуренко, О.Ольжича, О.Теліги та інш. В.Соболь на основі багаторічних досліджень відкрила для нас українського церковного та культурного діяча, письменника XVII-XVIII ст. Дмитра Туптала-Ростовського.
Крім того, в ряді видань НТШ в Україні, зокрема в "Донецькому віснику НТШ" постійно друкуються дослідники з діаспори, що дає змогу культурно і духовно поєднувати світове українство. І це - тільки початок. Перспективи співпраці з українською діаспорою по каналах Наукового Товариства ім. Шевченка є якісно і творчо дуже високими, бо то є фахова співпраця.
