Віталій білецький,

кандидат філософських наук, старший викладач

Донецького державного університету управління

Всеукраїнська громадська організація "українська взаємоДопомога"

Реалії недалекого українського минулого, пов'язані з політичним і господарським безладом, спонукали мільйони українців виїхати за межі Батьківщини. Громадяни, які мали б зміцнювати національну культуру, розвивати економіку, змушені вкладати свою енергію у духовне життя і матеріальне виробництво на чужині. Внаслідок так званої "четвертої" ("економічної") хвилі еміґрації Україна втрачає значний інтелектуально-духовний, генетичний, репродуктивний, економічний потенціал.

За неофіційними даними, за кордон за останні 10 років виїхало до 7-8 мільйонів українських громадян. Якщо до цієї "нової" української еміґрації додати і "стару" діаспору, то виявиться, що близько 20-23 % всіх українців перебуває за межами України. Ці цифри - відображення демографічної кризи народу, яка є наслідком соціальної кризи країни.

Наведений стан пояснюється тим, що владні структури слабко орієнтовані на підтримку українських продуктивних сил, не шукають конструктивних шляхів розв'язання життєво важливих соціальних та економічних проблем. Непрямим підтвердженням цього є й те, що державні органи країн перебування українських еміґрантів легалізували наших громадян принаймні вдесятеро більше, ніж їх взято на облік українськими консульствами.

За такої бездіяльності державних структур недержавні організації беруть на себе ініціативу захисту людських і громадянських прав українців за кордоном, збереження української національної ідентичності. Для цього вже створені громадські організації в країнах компактного перебування українців, зокрема в Канаді, США, Іспанії, Італії, Португалії.

За останні роки разюче змінилася соціодемографічна картина української еміґрації: нові трудові еміґранти кількісно переважили "стару" діаспору. Відзначимо, що Україна вже тривалий час співпрацює з діаспорою на рівні культурно-мистецьких зв'язків - і це певною мірою задовольняє закордонних українців, які є громадянами інших держав, маючи всі соціальні гарантії країн свого проживання. Стосовно нових еміґрантів, які вимушено перебувають за кордоном, Україна мусить діяти принаймні так само - державні органи і громадські організації повинні подбати про захист їх людських та громадянських прав, підтримати фахові інтереси, профспілкову солідарність, і, ясна річ, найактивніше сприяти поверненню на Батьківщину.

З цих нових соціальних реалій виникла необхідність створити нову недержавну організацію, покликану ініціювати плідну взаємодію всіх складових нашого суспільства заради збереження цілісності українського народу та України як унітарної держави.

Такий суспільний конструкт був створений у листопаді 2003 року. Він отримав назву Всеукраїнської громадської організації (ВГО) "Українська взаємодопомога". Задачі організації є надзвичайно широкими і, зокрема, включають правову, інформаційну допомогу та підтримку українців, які тривало перебувають за межами держави, створення бази даних про українців четвертої хвилі еміґрації, а також сприяння розробці, прийняттю і реалізації певних законодавчих актів України, цільових програм, спрямованих на поліпшення стану українського громадянина за кордоном.

Керівний орган ВГО "Українська взаємодопомога" перебуває у Києві. Головою оргкомітету є народний депутат України, голова Постійної парламентської комісії у зв'язках з українцями за кодоном, відома артистка О.В.Білозір. Організація має детальний план роботи, який втілює мережа обласних осередків - у тому числі Донецький, у якого є свій інформаційний сайт www.uvdonbas.iatp.org.ua, де докладно подано інформацію про задачі, структуру ВГО, адреси обласних осередків, динаміку появи робочих місць за даними облстату тощо.

Сьогодні ВГО "Українська взаємодопомога" є зареєстрованим у Міністерстві юстиції України об'єднанням громадян, які мають загальну мету захисту громадянських, соціальних та економічних прав українців за кордоном.