Калькуляційна таблиця визначення собівартості вантажних перевезень

∑NTпр - локомотиво-кілометри в голові поїзда (поїздо-кілометри);

∑PLлок бр - тонно-кілометри брутто локомотивні;

∑PLваг бр- тонно-кілометри брутто вагонні;

∑MSлін- локомотиво-кілометрн лінійного пробігу;

∑MSлін.бдп- локомотиво-кілометри лінійного пробігу без врахування допо­міжного пробігу за системою багатьох одиниць;

Вт(Аз), г(3) - відповідно витрати умовного палива (кг) або електроенергії (кВт-ч) та норми витрат на вимірники:

на переміщення поїздів (вагонів) - Втваг (Аз) (ате)в);

на переміщення локомотивів - Втваг (Аз) (атэ)л);

на простій локомотивів у робочому стані – Втлок пр (Аз) (ате));

∑MS ум- локомотиво-кілометри умовного пробігу (маневрова робота по­їзними локомотивами: один час роботи дорівнює п'яти кілометрам умовного пробігу та простою поїзних локомотивів у робочому стані: 1 час простою = 1 км умовного пробігу);

а, Ь, с - норми витрат маневрових локомотиво-годин, що припадають відпо­відно на 1000 т/км, 1000 вагоно/км та один відправлений та прийнятий вагон;

∑NВ - кількість навантажених та вивантажених вагонів;

Р0 - середня вага однієї відправки;

У - питома вага місцевої роботи;

L - середня відстань пробігу 1 тонни вантажу;

К_п - коефіцієнт, що враховує використання потужностей двигуна при простої локомотива в робочому стані (К_п = 0,5).

Якщо умови перевезень суттєво відрізняються від середніх по залізницях, ви­тратні ставки необхідно коригувати. При використанні у процесі перевезень конкретних типів вагонів та серій локомотивів, ставки коригуються відповідно по вимірникам вагоно-км, вагоно-години, кількість відправок та локомотнво-км; при різній потужності та типі верхньої будови головних колій по вимірни­ку тонно-км брутто вагонні та локомотивні, станційні колії - по вимірнику маневрові локомотиво-години та т.д.

Величину витратних ставок для даних умов можна розраховувати безпо­середньо (для типу вагона, локомотива і т.д.) або по середньодорожній ставці.

Витрати окремих статей класифікуються в залежності від місця їх виник­нення та групуються по господарствах залізничного транспорту. Питома вага витрат окремих господарств у загальній сумі експлуатаційних витрат не одна­кова. Найбільш високу питому вагу займають витрати локомотивного госпо­дарства (30%), вагонного (12,8%) та господарства колії (25,7%). Питома вага витрат ряду інших господарств невелика, наприклад, пасажирського господар­ства (6,34%), електрифікації та електропостачання (2,43%) (див. таблицю).

Таблиця 14

Структура експлуатаційних витрат по окремих господарствах (мережа, 2004 рік)

Господарство	Питома вага витрат, %
Перевезень	5,2
Вантажної та комерційної роботи	1,6
Пасажирське	12,2
Локомотивне	32,8
Вагонне	11,0
Колії	19,3
Цивільних споруд	1.9
Сигналізації та зв'язку	4,1
Електрифікації та електропостачання	2,5
Обслуговування перевезень Іноземними залізницями на території України	3,0
Дирекції залізничних перевезень	0,7
Управління залізниці, загальнодорожні організації	5,7
Усього	100.00

Структура експлуатаційних витрат за елементами витрат по мережі заліз­ниць наведена у таблиці.

Найбільшу питому вагу в загальній сумі витрат складають заробітна пла­та з відрахуваннями на соціальне страхування - 29,1%, паливно-енергетичні витрати - 14,6%, амортизаційні відрахування - 12,8%, висока питома вага припадає на частку витрат на ремонт - приблизно 20%. Структура експлуата­ційних витрат за елементами витрат змінюється в часі. У перспективі велика увага в сфері зниження транспортних витрат буде приділятися впровадженню ресурсозберігаючих технологій та лімітуванню витрат, а також нормуванню їх за кожним елементом витрат, особливо по витратах палива та електроенергії.

Таблиця 15

Структура експлуатаційних витрат за елементами

Елементи витрат	Питома вага витрат, %
Оплата праці	25,7
Відрахування на соціальне страхування	10,1
Амортизаційні відрахування	10.9
Електроенергія	8.9
Паливо	9,5
Матеріали	10,9 __
Інші витрати	2,4 _
Усього	100,00

Зміни, що відбуваються на залізничному транспорті та у структурі управ­ління зокрема, перехід, що передбачається, на дволанкову систему управління та збільшення залізниць повинні справляти вплив на скорочення численності адміністративно-управлінського персоналу та зменшити питому вагу загальновиробничих витрат.

Для планування витрат важливе значення має групування витрат за спо­собом їх обліку та окремим видам робіт. За цією ознакою витрати поділяються _на прямі та непрямі. Прямі витрати пов'язані з виконанням одного певного виду робіт або операцій. При розрахунку собівартості вони безпосередньо від­носяться на ці види робіт. Непрямі витрати пов'язані з виконанням декількох видів робіт та повинні розподілятися між ними непрямим, розрахунковим шляхом: пропорційно об'єму роботи, певним вимірникам або фонду заробітної плати. Цей розподіл завжди має приблизний характер, тому при формуванні достовірної інформації, що використовується для розрахунку, аналізу витрат та виявленні резервів їх зменшення велике значення має удосконалення звіт­ності по обліку витрат, що включаються у собівартість перевезень (робіт та послуг).