1. Гострий

• Вірусний

• Бактерійний

• Грибковий

• Алергічний

• Травматичний

• Викликаний дією подразнюючих чинників

2. Хронічний

• Простій (катаральний)

• Гіпертрофічний (гранулезний)

• Атрофічний

• Змішана форма

Етіологія. Бактерії, віруси, гриби.

Основні:

Риновіруси Коронавіруси Аденовіруси Вірус грипу Вірус парагрипу

Рідкі:

Респіраторний синцитіальний вірус Віруси простого герпесу Ентеровіруси Вірус Коксаки Вірус Епштейна-барра Цитомегаловірус Вірус імунодефіциту людини

Патогенез. Пошкодження слизової оболонки глотки токсинами мікроорганізмів приводить до розширення судин, набряку, гіперемії, інфільтрації слизової оболонки, підвищення продукції слизу.

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Скарги хворого. Біль, дряпання у горлі, підвищення температури тіла до субфебрильних цифр. Захворювання розвивається при контакті з хворим, загальному або місцевому переохолодженні. При клінічному огляді визначається гіперемія, набряк, ін'єкція судин слизової оболонки задньої стінки глотки, слиз на задній стінці глотки.

Лабораторні показники змінені мало, можливий незначний лейкоцитоз, зсув формули вліво.

Діагностична програма

1. Загальний огляд ЛОР органів, орофарингоскопія щоденно.

2. Лабораторні:

• загальний аналіз крові;

• мазок зі слизової оболонки глотки на BL з бактеріоскопічним та бактеріологічним дослідженням.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування:

• загальнозміцнюючі засоби;

• вітамінотерапія.

Місцеве лікування:

• місцеві антисептики; (хлоргексидин, гексетідін, бензідамін, амбазон, тимол і його похідні, спирти, препарати йоду)

• дезінфікуючі розчини;

• таблетки для розсмоктування, спреї. (ексаліз, септолете, фарінгосепт, нео-ангин, стрепсилс)

Характеристика кінцевого очікуваного результату лікування

Нормалізація загального стану і температури тіла, зникнення скарг, зменшення гіперемії, набряклості, ін'єкції судин слизової оболонки глотки, зменшення кількості слизу на задній стінці глотки.

Тривалість лікування в стаціонарі: хворий лікується амбулаторно 5 - 7 діб.

Критерії ефективності лікування

Нормалізація загального стану і температури тіла, зникнення скарг, зменшення гіперемії, набряклості, ін'єкції судин слизової оболонки глотки, зменшення кількості слизу на задній стінці глотки.

Можливі побічні дії та ускладнення

При неефективному лікуванні можливий перехід у хронічну форму.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Дієта - щадна.

Протокол надання медичної допомоги хворим з хронічним фарингітом

Код МКХ 10 J31.2

Загальна характеристика захворювання

Визначення. Хронічне запаленнях слизової оболонки задньої стінки глотки.

Розрізняють:

• катаральний,

• гіпертрофічний

• і атрофічний хронічний фарингіт.

Етіологія. Бактерії, віруси, гриби, пил.

Патогенез. Пошкодження слизової оболонки глотки токсинами мікроорганізмів приводить до розширення судин, набряку, гіперемії, інфільтрації слизової оболонки, підвищення продукції слизу. При хронічному атрофічному фарингіті спостерігається витончення слизової оболонки глотки, десквамація епітелію. Мають значення вогнища хронічного запалення в інших ЛОР - органах. Велике значення має стан шлунково-кишкового тракту.

Ознаки та критерії діагностики захворювання

Скарги хворого - сухість у горлі, відчуття першіння, комка у горлі.

1. Анамнез. Часті гострі фарингіти, наявність вогнища хронічного запалення в інших ЛОР-органах, контакт із пилом.

2. Дані клінічного огляду - гранули на задній стінці глотки при гіпертрофічній формі, при атрофічній формі - тонка лакова слизова оболонка, застійна гіперемія слизової оболонки та слиз на задній стінці глотки при катаральній формі.

Лабораторні показники практично не змінені.

Діагностична програма

1. Огляд ЛОР-органів.

2. Лабораторні. Не потребує.

Лікувальна програма

Перелік і обсяг медичних послуг обов'язкового асортименту

Загальне лікування:

• біостимулятори;

• санація вогнищ хронічного запалення в інших ЛОР-органах.

Місцеве лікування:

• місцеві антисептики;

• фізіотерапевтичні методи протягом 7 - 10 діб;

• припікання гранул при хронічному гіпертрофічному фарингіті;

• масаж задньої стінки глотки з йодицерином при хронічному атрофічному фарингіті.

Вимоги до дієтичних призначень і обмежень

Щадна, вітамінізована дієта, заборона вживання гарячих та холодних напоїв, гострих, кислих, солоних страв.

Гострий ларингіт - запалення слизової оболонки гортані.

Етіологія. В етіології гострого ларингіту велике значення мають як мікроби (патогенний стафілокок, стрептокок, пневмокок і ін.), так і різні респіраторні віруси, особливо парагрипозні.

Клініка. Гострий ларингіт найчастіше приєднується до риніту, ринофарингіту, трахеїту, але нерідко захворювання виникає первинно. Симптоми захворювання: підвищення температури, першіння в горлі, сухий гавкаючий кашель, захриплість. У дітей із проявами ексудативного діатезу відзначається інспіраторний стридор чи інспіраторна задишка. Варто пам'ятати, що симптомокомплекс гострого ларингіту спостерігається в продромі кору, при дифтерії гортані, парагрипі, грипі й інших гострих інфекційних захворюваннях. Тому необхідно дуже уважно оглянути зів. Виявлення енантеми на диффузно гіперемійованій поверхні слизової зева в сполученні з кон’юнктивітом, сльозоточивістю, світлобоязню характерно для кору. Наявність плівчатих нальотів, що виступають над рівнем слизової мигдалин і дужок, типово для дифтерії зева з можливою наступною поразкою гортані.

Розвивається так називаний круп (грипозний круп), що спостерігається в основному в дітей у віці 2-8 років майже невиключно при респіраторних захворюваннях вірусної природи (грип, парагрип). Тяжкість крупа визначається тяжкістю стенозу і ступенем компенсації дихання.

(МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ 31.08.2004 N 437 м.Київ Про затвердження клінічних Протоколів надання медичної допомоги при невідкладних станах у дітей на шпитальному і дошпитальному етапах)