- •До органів дихальної системи належать наступні структури:
- •Основне призначення дихальної системи:
- •Особливості носа у дітей
- •Особливості гортані:
- •Особливості нижніх дихальних шляхів. Особливості трахеї:
- •Особливості бронхів у дітей:
- •Особливості легень у дітей:
- •2. Частота дихання тим більша, чим молодша дитина (таким шляхом організм компенсує малий об’єм вдиху вального повітря і забезпечення киснем);
- •3. Глибина дихання та об’єм даного дихального акту у дитини значно менші, ніж у дорослого. Це пояснюється невеликою масою легенів і особливостями будови грудної клітки.
- •І. Огляду пацієнта, при якому оцінюють:
- •Іі. Пальпація грудної клітки з визначенням:
- •Ііі. Проведення перкусії (порівняльної і топографічної
- •IV. Проводення аускультацію легень
- •Об’єм догляду за пацієнтом.
- •Класифікакація
- •Протокол лікування дітей хворих на хронічний риніт
- •Лікування хронічного риніту
- •Гострий
- •2. Хронічний
- •Протокол надання медичної допомоги хворим з хронічним фарингітом
- •Стеноз підзв'язкового простору у дітей
- •Діагностичні критерії
- •1. Напівсидяче положення.
- •2. Інгаляція зволоженого 30-40% кисню.
- •3. Медикаментозна терапія:
- •4. Госпіталізація до віт.
- •Протокол лікування дітей хворих на гострий середній отит
- •2. Аудіологічні
- •3. Лабораторні
- •Протокол лікування дітей хворих на хронічний середній отит
- •Протокол лікування дітей хворих на хронічний тонзиліт
- •Лабораторні:
- •Лікування хронічного тонзиліту
- •1.Консервативне лікування
- •Критерії ефективності консервативного лікування
- •Хірургічне лікування
- •Гострий бронхіт
- •Протокол лікування гострого бронхіту у дітей
- •Протокол лікування гострого обструктивного бронхіту
- •Бронхообструктивный синдром у дітей медична допомога
- •Класифікація гострої пневмонії.
- •I. Препарати, що стимулюють відкашлювання (секретомоторні, регідранти):
- •II. Препарати, що розріджують бронхіальний секрет (бронхосекретолітичні, муколітичні):
- •Лихоманка, синдром гiперпiрексiї Діагностичні критерії:
- •Медична допомога:
- •Класифікація бронхіальної астми
- •Медична допомога
- •Астматичний стан
- •Діагностичні критерії:
- •Медична допомога:
Медична допомога
1.При легкому ступені - відволікаючі процедури (розстебнути одяг, доступ свіжого повітря), інгаляція 100% кисню, амброксол (лазолван) 2.5-5.0 мл усередину, інгаляція селективних бета-2-агоністів короткої дії (сальбутамол, вентолін) через мілкодисперсний інгалятор 2.5-5.0 мг, при недостатньому ефекті – беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл (10 кап.) дітям до 6 років, 1 мл (20 кап.) – дітям старше 6 років.
2.При приступі середньої тяжкості - інгаляція 100% кисню, амброксол (лазолван) 2.5-5.0 мл усередину, інгаляція мілкодисперсних аерозолей бета-2-агоністов через інгалятор (або спейсер), при відсутності ефекту - беродуал або комбівент у дозі 0,5 мл (10 кап.) дітям до 6 років, 1 мл (20 кап.) – дітям старше 6 років або 2,4% еуфілліна 1-3 мг/кг внутрівенно, преднізолон 1-3 мг/кг внутрівенно.
3.При важкому приступі - інгаляція 100% кисню, інгаляція комбінованих холінолітіков, при відсутності ефекту - інгаляційні глікокортікостероїди. Лазолван 0.5-2.0 мл внутрім’язово або внутрівенно повільно, внутрівенно 0.9% розчин натрію хлориду 5-10 мл/кг/година.
4.Госпіталізація в пульмонологічне відділення, при важкому плині - до ВIТ.
Алергенспецифічна імунотерапія (АСІТ)
Алергенспецифічна імунотерапія проводиться дітям старшим за 5 років (можливе призначення з 3-х років) хворим на атопічну БА переважно легкого і середньо важкого перебігу (при досягненні контролю) лише лікарем дитячим алергологом (або спеціально підготовленою медичною сестрою під наглядом лікаря алерголога) в амбулаторних умовах в обладнаному для цього кабінеті або в умовах спеціалізованого стаціонару (початковий етап, прискорений метод парентеральної АСІТ).
Може проводитися за будь-якою схемою, але більш безпечною є класична схема введення алергенів. Використання прискореного методу можливе лише після отримання результатів щодо задовільної переносимості АСІТ пацієнтом, переважно в умовах стаціонару.
Можливість призначення АСІТ має бути розглянута для кожної дитини з БА, оскільки це єдиний метод, за допомогою якого можна досягти ремісії тривалістю до 10 років без використання медикаментозної терапії.
Лікарські засоби (нумерація не визначає порядок призначення)
1. Бронходилататори, бета 2-агоністи короткої дії: Сальбутамол, Фенотерол;
2.Бронходилататори, бета 2-агоністи пролонгованої дії: Формотерол, Сальметерол ;
3. Інгаляційні глюкокортикостероїди: Бекламетазон, Флютиказон, Будесонід;
4. Комбіновані лікарські засоби: Будесонід + Формотерол, Флютиказон + Сальметерол;
5. Антагоністи лейкотриєнових рецепторів: Монтелукаст;
6. Ксантини : Теофілін;
7. Моноклональні антитіла: Омалізумаб.
У дітей із тяжким перебігом бронхіальної астми і частими астматичними статусами міжнападний період може тривати лише декілька днів.
Тяжка форма бронхіальної астми набуває безперервно-рецидивуючого перебігу, оскільки напади бувають по декілька разів на місяць, погано купуються і переходять в астматичний стан.
Незважаючи на те, що астматичний стан завжди засвідчує тяжкий перебіг бронхіальної астми, в його виникненні виділяють стадії компенсації (І), декомпенсації (II), гіпоксичної коми (III), що має значення для розробки комплексної терапії.
Нерідко діти в такому стані (І стадія) залишаються відносно активними, але в них завжди є явища гіпоксемії, легенево-судинної недостатності, функціональна недостатність кори надниркових залоз, вагосимпатична дистонія, блокада 3-адренорецепторів. Тому симпатоміметичні засоби неефективні, і виникає небезпека переходу в більш тяжкі фази захворювання: декомпенсація та гіпоксична кома.