І. Огляду пацієнта, при якому оцінюють:

1. Фізичний розвиток (може бути незадовільним при гіпоплазії легенів, муковісцедозі, хронічній пневмонії, фіброзуючому альвеоліті, тяжкій формі бронхіальної астми);

2. Положення хворого (ортопное – при бронхіальній астмі, на базі ураження – при випітному плевриті);

3. Голос дитини (осиплий чи відсутній (афонія) – при ларингіті, з носовим відтінком– при риносинуситі, аденоїдних вегетаціях;

- грубий, низького тембру – при мікседемі;

- крик (плач) дитини (тихий – при народженні дитини з проявами асфіксії, скрикування, що посилюється при смоктанні чи натисканні на кезелок – при запаленні вух);

- стогнуче дихання – при бронхолегеневій патології у дітей – (пневмонія, плевропневмонія);

4. Стан шкіри та слизових (для патології органів дихання властивий ціаноз носо-губного трикутника, акроціаноз чи тотальний); слід з’ясувати його характер та час появи чи посилення його проявів;

- ціаноз характерний для тяжких форм пневмонії, вродженої бронхолегеневої патології та ін.;

5. Стан нігтьових лож (можливі синюшнність, деформацію по типу „скелець годинника” з потовщенням дистальних фаланг пальців у вигляді „барабанних паличок” – для хронічної бронхолегеневої патології);

6. Ділянки голови (у дітей грудного віку можливі кивальні рухи голови в такт диханню – ознака дихальної недостатності; роздування крил носа та пінисті виділення в кутах рота новонародженого – при пневмонії, альвеолі ті, набряку легенів);

7. Ділянки носа – наявність виділень та їх характер (прозорі, слизові – грип, ларингіт, алергічний риносинусит; слизово-гнійні – гайморит, дифтерія; з домішками крові – стороннє тіло носа);

- стан носового дихання (забруднене при – риніті, гаймориті, аденоїдах, сторонніх тілах);

8. Огляд зіву (у дітей раннього віку проводять після повного фізикального обстеження дитини), слід оцінити стан слизової оболонки мигдаликів, їх розміри, наявність нашарувань, гнійників та стан задньої стінки глотки;

9. При огляді грудної клітки визначають її форму, конфігурацію, симетричність, участь обох половин грудної клітки в акті дихання та участь допоміжної мускулатури в акті дихання;

- діжкоподібна грудна клітка виникає при бронхіальній астмі,

лійікоподібне чи „куряче” – при хронічних захворюваннях бронхолегеневої системи;

- асиметрична – при хронічнії пневмонії, туберкульозі, вродженій лобарній емфіземі;

- відставання однієї з половин грудної клітки в акті дихання характерне для масивних запальних процесів у легенях, сухого плевриту;

10. Визначення частоти та типу дихання (поверхневе – при плевриті, бронхіальній астмі);

• тахіпное – фізіологічне у новонароджених, у старших дітей - при хвилюванні та фізичному навантаженні, при захворюваннях органів дихання, анемії, гарячці, хворобах серця, больовому синдромі;

• брадіпное – (зменшення частоти дихання) – при дистрес-синдромі новонароджених, комі, отруєннях та ін)

• участь допоміжної мускулатури в акті дихання – ознаки дихальної недостатності

• інспіраторна задишка (звичний голосний вдих, частіше викликаний перешкодою у верхніх дихальних шляхах; при огляді помітне втяжіння надключичних і яремної ямки на вдосі, інтенсивні скорочення ковального м’язу (при ларингіті, сторонніх тілах, пухлинах та кістах дихальних шляхів);

• можливе голосне інспіраторне клекотання (стридор) – фізіологічне явище, зумовлене недорозвитком хрящів гортані, з віком зменшується і зникає;

• експіраторна задишка (утруднений, подовжений вдих, дихання при цьому шумне) – при обструктивному бронхіті, бронхіоліті, бронхіальній астмі (зумовлене спазмом дрібних бронхів і бронхіол і в акті дихання приймають участь м’язи черевної стінки);

• задишка Шика ( експіраторне крихтіння у дітей перших 2-х років життя при зтисненні лімфатичними вузлами кореня легень, нижньої частини трахеї і бронхів);

• змішана задишка (з утрудненим вдихом і видихом) – при пневмонії, бронхіолі, плевротивмонії і позалегеневі (асцит, метеоризм та ін.);

• втяжіння , прикріплення діафрагми та западання грудини.

Глибина дихання у дітей значно менша, ніж у дорослих. Це пояснюється невеликою масою легенів і особливостями будови грудної клітки. Грудна клітка у дітей 1-го року життя як би знаходиться в стані вдиху у зв'язку з тим, що передньозадній її розмір приблизно рівний бічному, ребра від хребта відходять майже під прямим кутом. Це обумовлює діафрагмальниий характер дихання в цьому віці. Переповнений шлунок, здуття кишківника обмежують рухливість грудної клітки. З віком вона з інспіраторного положення поступово переходить в нормальне, що є передумовою для розвитку грудного типу дихання.