- •До органів дихальної системи належать наступні структури:
- •Основне призначення дихальної системи:
- •Особливості носа у дітей
- •Особливості гортані:
- •Особливості нижніх дихальних шляхів. Особливості трахеї:
- •Особливості бронхів у дітей:
- •Особливості легень у дітей:
- •2. Частота дихання тим більша, чим молодша дитина (таким шляхом організм компенсує малий об’єм вдиху вального повітря і забезпечення киснем);
- •3. Глибина дихання та об’єм даного дихального акту у дитини значно менші, ніж у дорослого. Це пояснюється невеликою масою легенів і особливостями будови грудної клітки.
- •І. Огляду пацієнта, при якому оцінюють:
- •Іі. Пальпація грудної клітки з визначенням:
- •Ііі. Проведення перкусії (порівняльної і топографічної
- •IV. Проводення аускультацію легень
- •Об’єм догляду за пацієнтом.
- •Класифікакація
- •Протокол лікування дітей хворих на хронічний риніт
- •Лікування хронічного риніту
- •Гострий
- •2. Хронічний
- •Протокол надання медичної допомоги хворим з хронічним фарингітом
- •Стеноз підзв'язкового простору у дітей
- •Діагностичні критерії
- •1. Напівсидяче положення.
- •2. Інгаляція зволоженого 30-40% кисню.
- •3. Медикаментозна терапія:
- •4. Госпіталізація до віт.
- •Протокол лікування дітей хворих на гострий середній отит
- •2. Аудіологічні
- •3. Лабораторні
- •Протокол лікування дітей хворих на хронічний середній отит
- •Протокол лікування дітей хворих на хронічний тонзиліт
- •Лабораторні:
- •Лікування хронічного тонзиліту
- •1.Консервативне лікування
- •Критерії ефективності консервативного лікування
- •Хірургічне лікування
- •Гострий бронхіт
- •Протокол лікування гострого бронхіту у дітей
- •Протокол лікування гострого обструктивного бронхіту
- •Бронхообструктивный синдром у дітей медична допомога
- •Класифікація гострої пневмонії.
- •I. Препарати, що стимулюють відкашлювання (секретомоторні, регідранти):
- •II. Препарати, що розріджують бронхіальний секрет (бронхосекретолітичні, муколітичні):
- •Лихоманка, синдром гiперпiрексiї Діагностичні критерії:
- •Медична допомога:
- •Класифікація бронхіальної астми
- •Медична допомога
- •Астматичний стан
- •Діагностичні критерії:
- •Медична допомога:
Протокол лікування дітей хворих на хронічний тонзиліт
Хронічний тонзиліт (шифр J 35.0) – це загальне захворювання організму яке характеризується хронічним запальним процесом, переважно в піднебінних мигдаликах.
Найчастіше збудниками хронічного тонзиліту є:
стрептококи (домінує - гемолітичний стрептокок групи А);
стафілококи;
аденовіруси;
асоціації збудників (включаючи гриби).
ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ ХРОНІЧНОГО ТОНЗИЛІТУ
Клінічні
повторні ангіни;
паратонзиліт, паратонзилярний абсцес;
субфебрілітет /37,1-37,30С/;
метатонзилярні ускладнення;
місцеві прояви захворювання :
. рубцеві спайки між мигдаликами та піднебінними дужками;
. розрихлені або рубцево-змінені та ущільнені мигдалики;
. кісти мигдаликів;
. симптом Гізе – гіперемія передніх піднебінних дужок;
. симптом Зака – набряк верхнього кута, утвореного передньою та задньою дужками;
. симптом Преображенського – валикоподібне стовщення країв верхньої частини передніх і задніх дужок у вигляді інфільтрації або гіперплазії;
. регіонарний лімфаденіт (збільшення защелепних лімфовузлів).
Для постановки діагнозу необхідна наявність 2 і більше місцевих ознак.
Лабораторні:
загальний аналіз крові;
загальний аналіз сечі;
біохімічний аналіз крові;
група крові;
Rh-фактор;
імунологічні дослідження;
ЕКГ.
Лікування хронічного тонзиліту
1.Консервативне лікування
. підвищення реактивності організму:
правильний режим праці та відпочинку;
загартування;
раціональне харчування;
вітамінотерапія;
.- гіпосенсибілізуюча терапія
імуномодулятори;
санаторно-курортне лікування
. заходи місцевої сануючої дії на мигдалики:
промивання лакун розчинами антисептиків;
аденотомія (за показаннями);
. фізіотерапія:
ультрафонофорез лікарських речовин на проекцію піднебінних мигдаликів;
КУФ на мигдалики (тубус-кварц)
. засоби рефлекторної дії (масаж, акупунктура та ін.);
Критерії ефективності консервативного лікування
санація лакун мигдаликів;
зменшення частоти ангін;
нормалізація температури тіла;
зменшення гіперемії, інфільтрації піднебінних дужок;
зменшення регіонарних лімфовузлів.
Хірургічне лікування
. оперативне втручання у дітей проводиться під загальним знеболенням.
Показання до операції:
хронічний декомпенсований тонзиліт
хронічний субкомпенсований тонзиліт при неефективності консервативного лікування (протягом 2 років кожні 6 місяців);
видалення мигдаликів як можливого вогнища інфекції;
ПРОФІЛАКТИКА :
підвищення загальної реактивності організму;
санація хронічних вогнищ інфекції в організмі;
правильне лікування ангін;
рання діагностика та своєчасне консервативне лікування хронічного тонзиліту.
ДИСПАНСЕРИЗАЦІЯ
при консервативному лікуванні диспансерне спостереження протягом 2 років
після тонзилектомії диспансерне спостереження протягом 6 місяці
