Список використаної літератури

1.Індивідуальні форми виховної роботи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://studopedia.com.ua/1_55971_Individualni-formi-vihovnoi-roboti.html.

2.Крутецький В.А. Індивідуальний підхід у вихованні [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ibib.ltd.ua/individualnyiy-podhod-vospitanii-33965.html

3.Павлова М.П. Педагогические воззрения А.С.Макаренко/М.П. Павлова /. – М: Всесоюзное учебно-педагогическое издательство трудрезервиздат. – 242 с., 1956

Науковий керівник: викладач В. Г. Бондар

Педагогічні ідеї народності к. Д. Ушинського

А. С. Мішіна

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Велика прогресивна роль, яку відіграли наукові праці, шкільні підручники, літературні твори для дітей і вся педагогічно – громадянська діяльність К. Д. Ушинського, пояснюється насамперед його передовим, демократичним світоглядом, прагненням служити своєму народові, справі його освіти і соціального та культурного прогресу[1, ст. 3].

Глибоко гуманістична педагогічна система К. Д. Ушинського віддавна привертала до себе увагу як науковців – дослідників, так і практичних діячів народної освіти. Передові педагоги України, Грузії, Вірменії, Азербайджану, Казахстану, народів Поволжя та ін. творчо використовували ідеї великого російського педагога, розвивали і видозмінювали їх стосовно педагогічних традицій та соціально – економічних умов життя свого краю.

Теоретична спадщина К. Д. Ушинського стала предметом поглибленого вивчення з боку учених – педагогів та вчителів і впровадження в практику нової школи[1, ст. 4].

Великою заслугою Костянтина Дмитровича є те, що він одним із перших сформулював ідею народності в педагогіці, подав її як основну складову виховної системи. Така ідея базується на переконаності в тому, що кожен народ має право на школу рідною мовою, побудовану на народних традиціях.

Аналізуючи загальні основи європейського, а також американського виховання, учений дійшов висновку:

1. загальної системи народного виховання для всіх народів немає ні в теорії, ні на практиці;

2. «у кожного народу своя особлива національна система виховання; а тому запозичення одним народом у іншого виховних систем є неможливим»;

3. досвід у справі виховання є дорогоцінною спадщиною для всіх народів, але в тому розумінні, «в якому досвід всесвітньої історії належить усім народам»;

4. «науку не треба планувати з вихованням. Вона загальна для всіх народів; але не для всіх народів і не для всіх людей становить мету і результат життя»;

5. громадське виховання не може самостійно вирішувати питання життя, «не веде за собою історію, але йде слідом за нею»;

6. «громадське виховання тільки тоді буде дійовим, коли його питання стануть громадськими питаннями для всіх і сімейними питаннями для кожного»;

7. збудження громадської думки у справі виховання – основа його розвитку.

Ідея народності, яку розробив К. Д. Ушинський, знайшла відображення й у створених ним підручниках для початкової народноїшколи «Дитячий світ» і «Рідне слово». Вони побудовані на перлинах народній творчості, зокрема української: казках, піснях, прислів’ях, приказках, загадках[2, ст. 287-288].

У наші дні набувають великого значення ідеї К. Д. Ушинського про те, що виховання повинно не тільки розвивати розум дитини, а й готувати її до праці, без якої життя не може бути повноцінним. Праця фізична і розумова в поєднанні і чергуванні повинна стати основою виховної системи. Ушинський також підкреслював, що виховна робота з учнями не обмежується впливом учителя: велике значення має зв’язок з життям народу.

К. Д. Ушинський писав: «Теоретичне життя розуму утворює розум, але тільки практичне життя серця і волі утворює характер. Цю просту і очевидну істину часто забувають батьки, вихователі і наставники, які думають моральними напученнями виховати серце й волю дитини». Переконання у дитини, за Ушинським, стає елементом характеру тоді, коли переходить у звичку. Виховуючи високі моральні якості, говорив він, дітям необхідно прищеплювати звички моральної поведінки[1, ст. 325-326].

Костянтин Дмитрович обстоював думку про те, що загальна освіта має бути пронизана ідеями гуманності, патріотизму. Виховання дається нелегко, вимагає культури волі й характеру, які великою мірою формуються в процесі навчання. Побудоване винятково на інтересі, воно не сприяє виробленню цих рис.

Праця є важливим чинником морального виховання, тому необхідно прищеплювати любов і серйозне ставлення до неї. У статті «Праця в її психічному і виховному значенні» (1860) вперше згадується й усебічно обґрунтовується одна з провідних ідей К. Д. Ушинського – про працю як про головний фактор. Ця думка не втратила своєї актуальності й сьогодні.

Цінними є думки вченого про роль і статус учителя в суспільстві, його професійну майстерність. Вплив його на учнів сильніший від підручників, моральних сентенцій, системи покарань і нагород. Педагогічна професія вимагає тривалої спеціальної та практичної підготовки. Костянтин Дмитрович розробив проект організації в Росії вчительських семінарій, склав програми з педагогіки для спеціальних класів жіночих навчальних закладів[2, ст. 289-290].