Список використаної літератури

1. Ушинский К. Д. Человек как предмет воспитания : собр. соч. : в 10 т. / К. Д. Ушинский. – М.–Л., 1950. – 183с.

2. Ушинський К. Д. Про сімейне виховання / Костянтин Дмитрович Ушинський / упоряд. О. Т. Губко. – К. : Радянська школа, 1974. – 150 с.

3. Тищенко С. П. Психологія виховного впливу сім’ї на дитину / С. П. Тищенко. К. : Т-во "Знання" УРСР, 1982. – 48 с. – (Серія 7 "Педагогічна" ; № 11).

4. Злочевський С. Є. Сімейна педагогіка / С. Є. Злочевський, В. К. Котирло. – К.: Т-во "Знання" УРСР, 1986. – 48 с. – (Серія 7 "Педагогічна" ; № 13).

5. Гаврилова Т. П. О воспитании нравственных чувств / Т. П. Гаврилова. – М. : Знание, 1984. – 80 с. – (Серия "Педагогика и психология" ; № 7).

Науковий керівник: ст. викладач О. О. Свириденко

Педагогічні погляди джона локка

Ю. В. Кордис

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Пріоритетність соціальної функціональності в структурі особистості сучасної людини очевидна; установка "знати і вміти" взяла гору над здатністю "відчувати і співпереживати". Тим часом суспільство, що відноситься із зневагою до духовної сфери людини, рано чи пізно опиниться лицем до лиця перед тривожною дилемою: швидкий прогрес або неминуче виродження [1, 5]. Тут варто згадати педагогічні ідеї Джона Локка, англійського філософа, одного із основних представників англійського  емпіризму та Просвітництва. Саме він в свої часи передбачив цю тенденцію в суспільному розвитку і поставив питання про автономний розвиток особистості, що гармонізує професіонально-ділові і духовні потреби.

Головне у вихованні – це всебічний гармонійний розвиток особистості. Про гармонію душі і тіла говорив ще Платон. Тому поряд із вимогою всебічного розвитку й фізичного виховання найважливішим та обов’язковим елементом цієї гармонії стає моральне виховання, тобто виховання в дитині високоморальних якостей – доброчесності, справедливості, чесності [2, 77].

Щодо педагогічних поглядів Джона Локка, то ідеалом є вихована, світська, ділова, практично освічена, розумна людина. Завдання яке покладається на виховання – це навчити та підготувати до розумного самостійного прагнення «щастя». Це, можна сказати, є кінцевою метою, а найближчі цілі – фізичне здоров’я та загартованість, доброчесність і, нарешті, знання. Для Джона Локка навчання має стояти на другому плані, як «підсилювач» більш важливих якостей [3, 124]. Як пише у своїй статті Габелко О.: у «системі цінностей» Локка знання займають лише четверте місце після доброчесності, мудрості та вихованості. Все мистецтво виховання повинно бути покладеним на те, щоб озброїти душу доброчесністю і закріпити її в ній [2, 79].

Головна ідея в навчанні для нього полягає в повній свободі в навчанні, відповідність матеріалу, що викладається, індивідуальним силам дитини, поступливість та цікавість навчання; лагідне ставлення вчителя до учнів тощо. Тобто навчання має опиратися на цікавість та допитливість дітей, що сприяє розвитку в них самостійного мислення.

На думку Д. Локка, шляхом навчання необхідно створити практично вихованого джентльмена. Джентльмен в його розумінні – це особлива порода людей – буржуа, людей доброчесних, мудрих, умілих у справах, з прищепленою «світськістю», фізично сильних і загартованих [4, 223]. Локк писав: « Джентльмен повинен виховуватися так, щоб у всі часи бути в змозі носити зброю і стати солдатом» [5, 423].

Велику відповідальність Дж. Локк покладає саме на педагога, адже саме від його особистих та професійних якостей багато чого залежить. Він говорив: « Дитячу душу так же легко направити по тому чи іншому шляху, як і річкову воду» [5, 412]. Тому педагогу потрібно самому знати правильний шлях, на який потрібно поставити дитину. І самий легкий і ефективний спосіб виховання дітей і формування їх зовнішньої поведінки полягає в тому, щоб показати на наочних прикладах, як їм варто поступати і чого вони повинні уникати [5, 475]. Але призначення вихователя полягає не лише в тому, щоб бути наглядним прикладом і вміти повідомити вихованцю всілякі знання а в тому, щоб прищепити до нього любов і повагу до знань і поставити його на правильний шлях здобування знань і до самовдосконалення, коли у нього буде на це бажання [5, 590].

Таким чином, в новому типі особистості Джон Локк намагається примирити моральність і гуманізм, перемогти однобічність морального виховання за допомогою його «олюднення», а гуманістичні установки наблизити до реального життя, «вплітаючи» їх в основну функцію «істинного джентльмена» [6, 69]. Саме добродіяння виступає основою для формування статусу джентльмена.

Отже, в наші часи, коли силу набирають тенденції розвитку індивідуалістичного типу особистості, коли щось духовне та моральне відходить на інший план, морально-гуманістична педагогіка Дж. Локка є досить актуальною, адже високоморальна, фізично загартована та гуманістична людина є зараз не такою і популярною. А як писав Локк: «Здоровий дух в здоровому тілі – ось короткий, але повний опис щасливого стану в цьому світі». Хто володіє і тим і тим, тому залишається бажати небагато [5, 412].