Список використаної літератури

1. Кузьмінський А.І. Педагогіка у запитаннях і відповідях: навч. посіб. / А. І. Кузьмінський, В. Л. Омеляненко. - К. : Знання, 2006. - 311 с. 

2. Омеляненко В.Л. Теорія і методика виховання: навч. посіб. / В.Л Омеляненко., А.І. Кузьмінський. — К., 2008. — 415 с.

3. Максимюк С. П. Педагогіка: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / С. П. Максимюк. - К. : Кондор, 2005. - 666 с.

Науковий керівник: викладач В. В. Конограй

Історія розвитку освіти в селах черкащини (за матеріалами села червона слобода черкаського району) о. В. Компанієць

Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького

Сьогодні, у зв’язку зі становленням і розбудовою національної школи, велике значення має ґрунтовне вивчення історії розвитку шкільної справи на селі в різних регіонах України, її специфіки та актуальних проблем. Мета статті – крізь призму мікроісторії та історії повсякденності прослідкувати історичні тенденції розвитку освіти в нашому краї на прикладі села, третього в Україні та першого на Черкащині за кількістю мешканців, Червоної Слободи Черкаського району. Процес становлення мережі сільської освіти на території сучасної Черкаської області досі так і не став предметом комплексного дослідження істориків, однак чималий вклад у цю справу було зроблено О. Драч, Г. Голишем, Н. Комарницьким, Т. Кравченко, Н. Левченко, Г. Храбаном та ін. Одразу зауважимо, що до часу свого об’єднання в липні 1962 р. на території Червоної Слободи існували два окремі населені пункти – Змагайлівка і власне Червона Слобода. Саме в таких географічних межах ітиме мова далі.

Згідно наших досліджень, час появи нинішнього села Червона Слобода припадає на другу чверть ХVII ст., між 1633-1648 рр. На той час це було невелике рибальське поселення Сикава (Sikawa – пол.), в якому проживало не більше ста мешканців. Через кілька десятиліть поруч із Сикавою утворилося село Змагайлівка. Згодом, у селі було збудовано дерев’яну церкву Успіння Богородиці. Про те, чи відбувалося навчання дітей при церкві відомостей не існує, та фрагмент чорнильниці ХVIII ст., знайдений тут на початку 2000-х рр. дає підстави вважати, що в селі освічені грамотні люди на той час уже мешкали. В другій половині ХVIII ст. селяни переносять свої помешкання на нове, більш зручне місце, при цьому село здобуло й нову назву – Цесарська Слобода [6].

Суттєві зрушення в освітній галузі Змагайлівки та Цесарської Слободи відбулися в ХІХ ст., з відкриттям в Цесарській Слободі церковно-парафіяльної школи у 1861 році [11]. Навчання дітей проходило і до цього, в одній із сільських хат [6]. 1883 року церковно-парафіяльна школа з’явилася і в Змагайлівці [11]. В них викладалися такі предмети: читання, письмо, основи арифметики, Закон Божий та церковний спів. У 1891 р. у Цесарській Слободі було відкрито міністерську школу, однак через кілька років її було закрито. В 1901 році було збудоване нове приміщення Цесарськослобідської церковно-парафіяльної школи з дерев’яною підлогою та залізним дахом. Наступного, 1902 року, з’явилася ще одна така будівля, яка стала помешканням для вчителів. 1909 року в Цесарській Слободі збудовано ще одне шкільне приміщення, в якому почала функціонувати земська школа, яка забезпечувала сім класів освіти [6]. Станом на 1910 рік у Цесарськослобідській волості функціонували три церковно-приходські школи: одна двокласна (завідувач – Головківський Г. Л. [9, 649]), навчання в якій тривало чотири роки, та дві однокласні, з терміном навчання два роки. Варто зауважити, що в селах Змагайлівка та Цесарська Слобода, які входили до складу волості, на той час мешкало 784 дитини шкільного віку, водночас до школи ходили з них тільки 177. Восени 1911 р. за кошти земства у Цесарській Слободі було відкрито училище з чотирма класними кімнатами, а також збудовано ряд квартир для вчителів [11].

З розпадом Російської імперії починається нова сторінка в історії краю, в тому числі і його освітньої мережі. В червні 1917 року в Царській (з 1913 р.) Слободі виникає осередок «Просвіти». Наступного року в селі було вже близько 100 просвітян. Товариство мало свою бібліотеку, в якій налічувалося 715 книжок [7, 5]. 29 січня 1918 року в селі було встановлено радянську владу, а 3 листопада 1919 р. епітет Царська у назві села було змінено на Червона Слобода. 1920 р., згідно згідно з рішенням Ради народних комісарів, в селі створюється пункт ліквідації неписемності. Протягом першої чверті XX ст. активна освітня діяльність була розгорнута при Змагайлівському старовірчому чоловічому монастирі (заснований 1810 р.), де діяла школа-інтернат та проживало понад 20 дітей. Також при монастирі функціонували чоботарня і столярна майстерня, де працювали і навчалися молоді учні. 27 червня 1923 р. монастир було закрито [6]. 1930 р. колишню Цесарськослобідську земську школу було перетворено на семирічну, а церковно-приходську на чотирирічну початкову школу [1]. Створену школу-семирічку було перенесено до нового приміщення, збудованого в 1927 р., а чотирирічка тепер розмістилася у колишній будівлі земської школи [10]. В 1934 р., семирічну школу було відкрито у сусідньому селі Змагайлівка [2].

Суттєві зміни в освітньому житті нашого краю пов’язані з Другою світовою війною та періодом 847-денної німецької окупації. Протягом 20-21 серпня 1941 р. обидва села були зайняті гітлерівськими військами. З невеликим запізненням, у жовтні 1941 р. батьки почали збирати дітей до школи, яка, незважаючи на окупацію, не припинила роботи. В класах з’явилися ікони. Кожного ранку, замість зарядки, перед уроками читали молитву. Школа не мала ні підручників, ні зошитів [4, 43].

Складним в історії освіти краю виявився повоєнний період. Школи Червоної Слободи та Змагайлівки були вимушені працювати у 2-3 зміни, з’явилася практика вечірніх шкіл. Певне поліпшення освітньої мережі краю спостерігається лише з другої половини 1950-х рр. 1958 р. у Червоній Слободі з’явився перший шкільний автобус [6]. Через два роки було побудовано одноповерхове приміщення для початкової школи, а наступного, 1961 р., – двоповерхове приміщення для середніх класів [1]. 1962 року відбулося об’єднання колгоспів, а з ними – і сільрад Змагайлівки і Червоної Слободи, за назвою якої стало називатися і нове укрупнене село. Через п’ять років, замість Змагайлівської семирічної школи, за кошти колгоспу було збудоване нове сучасне триповерхове приміщення восьмирічної школи. У 1988 році Червонослобідська восьмирічна школа реорганізована у Червонослобідську середню школу № 2 [2].

Сьогодні у Червоній Слободі функціонують дві загальноосвітні школи, де станом на 2014 р. навчалися, відповідно, 341 та 417 дитина. Важливу просвітницьку функцію серед молоді Червоної Слободи здійснюють шкільні бібліотеки при ЗОШ № 1 та ЗОШ № 2, сільська та районна бібліотека для дітей. Мережа дошкільної освіти в Червоній Слободі сьогодні представлена трьома дитсадками: «Дніпряночка», «Колосок» і «Троянда» [8]. В селі діє музична школа, гурток хореографії та клас образотворчого мистецтва. В нашому краї розгорнув свою діяльність районний Центр дитячої та юнацької творчості, який відвідують 195 дітей [10]. Задля забезпечення фізичного розвитку сільської молоді, в Червоній Слободі існує розвинена мережа спортивних об’єктів та закладів, а саме: сільське футбольне поле, мале футбольне поле зі штучним покриттям, спортивний зал важкої атлетики, спортивний зал боксу та кікбоксінгу «Ринг». Важливе місце в освітній системі села Червона Слобода відіграє християнське виховання.