Особливості психофізіологічних функцій підлітків, що проживають на забрудненій внаслідок аварії на чаес території к.П. Лапа

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

В зв'язку з тенденцією росту негативних радіаційних, екологічних, соціальних, психологічних і багатьох інших факторів, які є причинами виникнення порушень нервово-психічного здоров'я, назріла необхідність широкого розгортання і організації практичних психогігієнічних заходів. Саме в підлітковому віці процеси аномального формування особистості можуть стати основою порушень нервово-психічного здоров'я.

Патогенний вплив екологічно несприятливої ситуації на підлітковий організм проявляється переважно функціональними розладами центральної нервової системи, синдромом екологічної дезадаптації, підвищеною збудливістю, руховою активністю, швидкою втомлюваністю, зниженням інтересу до навколишнього світу, навчання, вегетативною дистонією, невротичними реакціями, поведінковими розладами і труднощами адаптації, що являється відображенням порушень психофізіологічного стану [1,28].

Враховуючи вищевикладене, метою дослідження було встановити психофізіологічні особливості емоційного та інтелектуального розвитку підлітків, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю (РЕК).

Для встановлення залежності емоційних станів школярів від радіо-екологічної ситуації проводили експериментальне дослідження в рівнинній клімато-географічній місцевості Придніпровщини с. Грищинці і с. Тростянець Канівського району Черкаської області, які відносяться до зони посиленого радіоекологічного контролю. Контрольними вважали результати аналогічного дослідження в с. Сушки Канівського району та с. Бубнівська Слобідка Золотоніського району, в яких, за даними радіологічного відділу Черкаської обласної СЕС забруднення радіонуклідами не виявлено. Досліджуваний нами контингент становив 75 учнів шостих-восьмих класів. Використовували об’єктивні валідні бланкові психофізіологічні методики по виявленню властивостей уваги, пам’яті, мислення, рівня IQ та емоційного реагування [8,36 ]. Обробка матеріалу проводилася пакетом статистичних програм Microsoft Excel-2010.

За даними порівняльного аналізу отримано достовірно вищі показники властивостей уваги в основній групі порівняно з контрольною (р›0,05). На наш погляд, ймовірно домінування низького рівня властивостей уваги та працездатності у підлітків зони посиленого радіоекологічного контролю є наслідком негативного емоційного реагування, високого рівня тривожності, емоційної напруженості, викликаної несприятливим впливом навколишнього середовища [5,65].

Встановлено, що школярам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю, притаманними були такі негативні забарвлені емоційні симптомокомплекси: незахищеність, тривожність, недовіра до себе, відчуття неповноцінності, ворожість, конфліктність та репресивність, хоча результат не досягав статистично значущого рівня.

Крім того, не виключено, що виявлені відмінності у психологічних симптомокомплексах підлітків, що проживають в різних за РЕК зонах, можуть бути пов’язані з безпосереднім переживанням загрози віддаленого радіаційного впливу, що виник внаслідок Чорнобильської катастрофи і продовжує діяти, відсутністю чіткої остаточної інформації про радіаційну загрозу. З іншого боку, сформувалися сьогоденні фактори, пов'язані із зміною традиційних соціальних і психологічних зв'язків, виникли нові труднощі в адаптації до сучасних умов життя, необхідність підкорятися вимогам екологічної безпеки та способу життя.

На нашу думку підлітки, у яких виявився підвищений рівень невротизації, емоційна нестабільність та негативні емоційні симтомокомплекси, можуть становити «групу ризику». З літератури відомо, що відхилення в емоційній сфері є своєрідними індикаторами впливу радіаційного забруднення довкілля на психічний розвиток школярів [3,41]. Тому вважаємо, що підлітки, які проживають у зоні РЕК, потребують постійної психологічної допомоги з метою покращення їх психоемоційного фону.

Нашими дослідженнями встановлено високий рівень емоційного напруження у школярів зони РЕК, який у них зустрічався достовірно частіше (рис.1).

Рис.1. Показники емоційного напруження підлітків, що проживають в зонах з різним рівнем радіаційного забруднення.

Разом з тим, не було встановлено достовірних відмінностей у рівні IQ (інтелектуального показника) між підлітками, що проживають в різних за РЕК зонах. Але спостерігається тенденція до вищого відсотку IQ у підлітків із зони РЕК порівняно із інтелектуальними здібностями школярів, що проживають у радіаційно незабрудненій зоні. Можливо, такі результати пов’язані з вищим рівнем педагогічного впливу, більшою урбанізацією цих сіл та комунікативним розвитком суспільства.

Висновки:

1. Встановлено вищий розвиток властивостей уваги у підлітків, що мешкають в радіаційно незабрудненій зоні.

2. Підлітки, що проживають у зоні посиленого радіаційно-екологічного контролю наближаються до «групи ризику» відносно нестабільності психоемоційної сфери з подальшою загрозою виникнення соматичної захворюваності.

3. Виявлена тенденція до вищого відсотку інтелектуального розвитку у підлітків із зони радіаційно-екологічного контролю, порівняно із інтелектуальними здібностями школярів, що проживають у радіаційно незабрудненій зоні.

4. Отримані результати можуть бути використані для розробки та проведення профілактичних та корекційних заходів до збереження здоров’я підлітків.