Список використаної літератури

1. Баклицький І. О. Психологія праці / І. О. Баклицький // Підручник. — 2-ге вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2008. — 655 с.

2. Болотнікова І.В. Професіоналізм та професійна компетентність як складові психічної зрілості особистості / Електронний ресурс [Режим доступу: http://www.rusnauka.com/7_NND_2009/Psihologia/42691.doc.htm].

3. Король О. Ф. Особливості соціальної перцепції як чинника соціальної компетентності державних службовців / О. Ф. Король // Науковий вісник Кримського гуманітарного університету . Сер.: Психологія. – Зб. статей. – Ялта: РВВ КГУ, 2014. – Вип. 2. – Ч. 1. – С. 223 – 230.

4. Публічний електронний словник української мови / Електронний ресурс [Режим доступу: http://ukrlit.org/slovnyk].

Науковий керівник: к.пс.н., доцент О. В. Овчаренко

Вираженість професійно значущих характеристик у студентів різних курсів психологічного факультету о. В. Ковтуненко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Формування професійно значущих характеристик у студентів на сьогодні є актуальною темою, адже зростають вимоги до фахівця, до його професійних здібностей. Серед професійно значущих характеристик виділяють (рішучість, соціально перцептивну об’єктивність, креативність, комунікативні та організаторські здібності).

Рішучість – це така вольова якість, яка характеризується вчасним прийняттям і виконанням рішення у значущій для людини ситуації, тобто в ситуації, коли прийняття невдалого рішення може призвести до неприємних наслідків для самої людини або для її оточення.

Соціальна перцепція – це багатофункціональний процес, який передбачає сприйняття зовнішніх ознак людини, співвіднесення їх з її особистісними характеристиками, інтерпретацію і прогнозування на цій основі її вчинків.

Креативність – творча, новаторська діяльність; новітній термін, яким окреслюються «творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактора». Раніше у літературі використовувався термін «творчі здібності», однак пізніше почав витіснятися мовним запозиченням з англійської мови (creativity, сreative). На думку професора І. Мілославського, терміном «креативний» позначається творчість, що «не тільки висуває ідеї, але й доводить їх до конкретного практичного результату. А слово «творчий» (рос.творческий) залишається зі своїм вихідним значенням, що не розрізняє діяльність результативну й, навпаки, безрезультатну».

Студентський вік – початок переходу від юності до дорослості, найважливіший період розвитку самосвідомості і зрілої самооцінки. Феноменально це проявляється в усвідомленні своєї індивідуальності, неповторності, мотивів поведінки і діяльності, інтимізації внутрішнього життя. В юнацькій самосвідомості, як зазначає Н. С. Лейтес, властива величезна внутрішня робота: пошуки перспективи життєвого шляху, розвиток почуття відповідальності і прагнення керувати собою, збагачення емоційної сфери.

У цей період формується образ Я, який набуває системного характеру і розвивається в Я-концепцію. Відкриття себе як неповторної індивідуальності нерозривно пов'язане в юності з відкриттям соціального світу, у якому має жити. Головним виміром часу в самосвідомості юнаків є майбутнє, до якого вони себе готують. Мрії про майбутнє займають центральне місце в його переживаннях. Л. І. Божович вважає [1], що спрямованість у майбутнє, побудова життєвих планів і перспектив є афективним центром життя юнака. Сам перехід від підліткового до юнацькому віку, вона пов’язує зі зміною ставлення до майбутнього: якщо підліток дивиться на майбутнє з позиції сьогодення, то юнак дивиться на сьогодення з позиції майбутнього.

Дослідження проведене серед студентів ЧНУ ім. Б. Хмельницького психологічного факультету першого, третього і п’ятого курсів в віці 17-22 років, в кількості 103 особи. Для визначення професійно значущих характеристик майбутнього фахівця були використані такі методики: Тест на о’бєктивність; Анкета «Чи рішуча ви людина»; Методика «Ваш творчий потенціал»; Методика виявлення комунікативних та організаторських здібностей (за Б. Федоришеним і В. Синявським). Розрахунки проводилися за допомогою комп’ютерної програми Excel.

Останнім часом у вітчизняній психології набула поширення концепція «необмеженого розвитку» (Б. Г. Ананьєв, Л. І. Анциферова, І. С. Кон, К. К. Платонов, А. В. Толстих та ін), згідно з якою розвиток являє собою еволюційно-інволюційний поступальний рух, що не припиняється до моменту припинення самого життя [2]. Тим самим вчені висловили припущення, що, якщо психічний розвиток продовжується протягом всього життя і його показниками є психічні новоутворення і особливості, специфічні для кожного вікового періоду, то студентському віком як соціально-психологічної вікової категорії, що характеризується інтенсивним розвитком всієї структури особистості, інтелектуальної сфери, також притаманні певні психічні новоутворення і психічні особливості.

Дослідження науковців показали, що в студентському віці відбувається подальший психічний розвиток людини, складне переструктурування психічних функцій всередині інтелектуальної сфери, це відбувається у зв'язку з входженням в нові, більш широкі і різноманітні соціальні спільності (Б. Г. Ананьєв, М. Д. Дворяшіна , Л. С. Грановська , В. Т. Лісовський, І. А. Зимова, І. С. Кон та ін.). Вивчення закономірностей розвитку людини у студентському віці як періоді інтенсивного інтелектуального розвитку, формування навчально-професійної діяльності, засвоєння ролі студента, входження в нове, «доросле» життя дозволяє говорити про психічні особливості студентського віку (див.: табл. 1).

Таблиця 1.

	Результати проведеного дослідження
		Творчий потенціал	Об’єктивність	Рішучість	Здібності
					Комун.	Організ.
1курс		38,56757	32,35135	21	2,594595	2,540541
3курс		39,2766	33,29787	20,74468	2,723404	2,702128
5курс		37,05263	33,31579	19,36842	2,578947	2,421053

Аналіз отриманих результатів показав, що творчий потенціал добре проявляється серед 3 курсу (39,2766), тобто можна сказати, що в цьому віці виражена пізнавальна потреба. Об’єктивність добре проявляється на 5 курсі (33,31579), тобто свідчить про те, що вміють об’єктивно оцінювати інших і в разі чого не бояться визнати своїх помилок. Саме рішучість проявляється добре на 1 курсі (21), тобто їхня логіка, послідовність, допомагають їм вирішувати проблемні питання швидко і здебільшого правильно. Комунікативні (2,723404) та організаторські (2,702128) здібності найбільше проявляються в зрілому віці (3курс) тобто на високому рівні.

Отже, психологічні засоби розвитку професійно значущих характеристик особистісної зрілості майбутніх психологів є досить різноманітними: арттерапія, тренінги, консультування, анкетування, ведення щоденників, складання індивідуальних програм та ін. Перспективами подальших досліджень у цьому напрямі є створення ефективної технології розвитку професійно значущих характеристик особистісної зрілості майбутніх психологів і застосування її на практиці.

За результатам проведеного дослідження можна зробити висновок, що студенти психологічного факультету мають добрі показники професійної готовності, але коли студенти навчаються на 5 курсі їх рівень професійної готовності слабо виражається.