Список використаної літератури
Аверин В. А. Психология детей и подростков / В. А. Аверин. 2008. 379 с.
Апостолова Г. В. Про наслідки використання електронної техніки для розвитку здібностей дитини / Г. В. Апостолова // Практична психологія та соціальна робота. – 2003. – № 9 – 10. – С. 1 – 3
Бік О. Вплив ЗМІ на розвиток агресивних моделей поведінки у молодіжному середовищі / О. Бік // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики / НАН України, Львів. Наук. Б-ка ед. В. Стефаника. – Л., 2006. – Вип. 14. – С. 344-349.
Бутиріна М. В. Стереотипи масової свідомості : особливості формування у медіа середовищі : монографія.– Дніпропетровськ : Видавництво «Слово», 2009. 368 с.
Бузин В. Н. Медиапланирование. Теория и практика / В. Н. Бузин, Т. С. Бузина. Издательство : Юнити-Дана, 2012 . – 492 с.
Гуцало Д. Запутавшиеся в сетях : Інтернет-залежність / Д. Гуцало // Сегодня. – 2010. – 4 февр. – С. 24.
Інтернет-залежність [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vorobus.com/2010/04/internet-zalezhnist.html
Кузнецова О. Д. Засоби масової комунікації / О. Д. Кузнецова. Л. : ПАІС, 2005. – 200 с.
Медіа-насильство [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.mediakrytyka.info/za-scho-krytykuyut-media/svoboda-vid-nasylstva-v-merezhi.html
Найдьонова Л. А. Кібер-булінг або агресія в інтернеті: способи розпізнання і захист дитини / Л. А. Найдьонова // Методичні рекомендації / Серія : На допомогу вчителю. Вип. 4. – К., 2011. – 34 с.
Петрунько О. В. Медіасоціалізація, або соціалізація з медіа замість соціалізації з дорослими / О. В. Петрунько. Луцьк, 2010. 113 с.
Шкаровская В. Террористы рождают страх. СМИ его распространяют / В. Шкваровская, Ю. Борто // Журналист, пресса, читатель. – Л., 2001. – С. 8-51.
Науковий керівник: викладач М. М.Матвійчук
ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦВО
ТЕНДЕНЦІЇ ЕСТЕТИЗАЦІЇ
В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СУЧАСНОГО ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА
С. О. Федоренко
Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького
Сфера творчого та естетичного стає однією з найважливіших напрямків сучасного розвитку найрізноманітніших галузей, оскільки дозволяє суспільству перейти на вищий щабель розвитку. Тому саме в наш час постає необхідність примножувати знання і вміння, які стосуються естетизації процесів світового значення, адже в подальшому ці напрацювання будуть направляти розвиток високоцивілізованого суспільства. В останні роки в різних куточках світу активно організовуються бієнале, численні фестивалі, форуми, виставки, проекти сучасного мистецтва. Усе це вказує на зростаючий глядацький і дослідницький інтерес до динамічних тенденцій і проблем сучасного мистецтва. В кожну історичну епоху можемо спостерігати певний пріоритет одного виду мистецтва над іншим. А от у мистецтві другої половини XX ст. стався явний стрибок у розвитку художньої творчості, який втілився у різноманітних жанрах і напрямках. Підвищений інтерес сучасного глядача до мистецтва викликав у художників закономірне прагнення максимально використовувати внутрішні резерви специфічної мови живопису. Разом з тим «амбітні інтенції діячів культури призвели до масштабних експериментальних пошуків нових матеріалів створення своїх творів і засобів художнього вираження [1]».
Мистецтво завжди відображає значну частину соціальних процесів, а мистецтво ХХІ століття є одним із провідних чинників розвитку суспільства в цілому. Воно спрямоване на популяризацію важливих «високих» філософських, але, водночас, простих ідей як наукового, мистецького, так і суспільного характеру. Отож, дуже важливо, щоб мистецтво не тільки розважало, а й «інтегрувало б у свідомість людства інформацію, необхідну для виживання та гармонізації ситуації світового значення [2]». Необхідно зауважити і те, що тенденції сучасного мистецтва спрямовані на використання екологічно чистих і безпечних для здоров’я людини матеріалів і речовин. У наш час митець, як соціокультурна одиниця, прагне використовувати нешкідливі фарби й матеріали, які до того ж не приноситимуть шкоду навколишньому середовищу.
Людина в системі суспільних відносин виступає і як суб'єкт, і як активний діяч. Звідки ця активність? Різні психологічні теорії дають різні відповіді. Але в порядку появи людських потреб перше місце займають прості біологічні потреби, а саме потреба в їжі й теплі [3]. Без задоволення цих потреб людина не пізнає цілісності й гармонійності життя. Можливо, цей факт і призвів до виникнення «гастрономічного» мистецтва. У системі арт-практик, які покликані відтворити навколишній світ через засоби сучасного мистецтва, простежується тенденція естетизації продуктів харчування. Тож ці гастрономічні об’єкти не мають «буденний» вигляд, навпаки, вони звеличують красу природи й людських почуттів у дещо сюрреалістичній манері. Часто засобами для такої творчості стають ще і технічні напрацювання людства, як от графічні комп’ютерні програми.
Варто зазначити, що таке «гастрономічне» мистецтво, або його звична назва фуд-арт (Food Art) – мистецтво з продуктів харчування, покликане виконувати рекреативну функцію. Тобто воно служить для відпочинку і розваги, є засобом психічного розвантаження, відволікання від буденного життя, а часто – і для його естетизації. Це мистецтво розраховане на те, щоб радувати око, веселити душу і, таким чином, сприяти гармонійному сприйняттю та інтеграції звичайних предметів у сферу незвичайного. Даний підхід допомагає роздивитися звичні речі під новим кутом зору, сприйняти оточуючий світ як мистецтво, адже ми самі творимо цей світ таким, яким він є, з усіма його перевагами і недоліками. У такий спосіб митці несуть у суспільство завуальоване повідомлення, вони виконують важливу місію.
Значними постатями цього незвичайного виду мистецтва є сучасні художники: Карл Уорнер, чиї фотографічні роботи вражають реалістичністю не відомого нам «смачного» сюрреального світу; Анна Кевілл Джойс і Хонг Ї, які створюють на звичайній тарілці стилізований світ природи; Саманта Лі з казковими композиціями, викладеними на тарілці; Іда Сківенес, яка «звеличує» звичайні тости, викладаючи на них композиції відомих полотен з продуктів харчування; Ден Крету – своєрідний скульптор побутових речей з їжі; Тед Сабарес – продуктовий модельєр; а також фото-мисткиня Дарина Коссар зі своїми «солодкими» композиціями. Варті уваги і скульптури, що викладені з апельсинів, і фото-інсталяції відомих картин з продуктів, і вирізання гарбузяних скульптур. Справжнім мистецтвом стало наразі створення японських пакуночків їжі бенто – починаючи з підбору продуктів, закінчуючи самим приготуванням, формою втілення задуму. Особливої уваги варті репродукції шедеврів всесвітньо відомих художників, зокрема картини Леонардо да Вінчі «Мона Ліза». У який тільки спосіб не відтворювали це зображення: і з чашок кави, і з кольорових драже, з овочів, суші-бенто (Див. рис. 1), і навіть зі шматочків сервелату (Див. рис. 2).
Рис. 1. Інтерпретація шедевра Л. да Вінчі «Мона Ліза» в бенто. Рис. 2. М’ясна Мона Ліза.
Роботи Карла Уорнера вразили весь світ, примусивши по-новому подивитися на звичайні продукти харчування. Уорнер винайшов сучасний жанр фотомистецтва, який називається «Футскейп», тобто «Їстівний пейзаж» (Див. рис. 3, 4) [4].
Рис. 3. Карл Уорнер «Кораловий острів» Рис. 4. Карл Уорнер «Китайська стіна»
Анна Кевілл Джойс, фудстиліст із Аргентини, створює дивовижно реалістичні зображення птахів за допомогою звичайних продуктів (Див. рис. 5).
Рис. 5. Анна Кевілл Джойс «Сова»
Малайзійська мисткиня Хонг Ї прославилася тим, що створює справжні твори мистецтва зі звичайних речей: кави, книг, квітів та їжі (Див. рис. 6) [5].
Рис. 6. Підбірка робіт Хонг Ї
Норвезька художниця Іда Сківенес створює свої страви для сніданків за мотивами відомих персонажів із книг, фільмів та картин (Див. рис. 7) [6].
Рис. 7. Підбірка робіт Іди Сківенес
Еко-дизайнер і художник Ден Крету – великий майстер маніпуляцій їжею. Його творчість виражена у невеликій, але оригінальній серії скульптур (Див. рис. 8) [7].
Рис. 8. Підбірка робіт Дена Крету
Художниця з неймовірною фантазією Саманта Лі стала відомою завдяки креативному фуд-арту та інтерпретаціям бенто (Див. рис. 9) [8]. Про їстівні картини написали такі відомі видання, як Today.com, Daily Mail и The Huffington Post.
Рис. 9. Підбірка бенто-робіт Саманти Лі
Київська майстриня фотографії Дарина Коссар також займається фуд-артом, але в її роботах, окрім овочів, ягід і цитрусових, можна побачити також хліб, масло та джеми (Див. рис. 10).
Рис. 10. Підбірка робіт Дарини Коссар
Безумовно, варте уваги і японське мистецтво збирати сніданок – бенто. Коробка з бенто – справжній твір мистецтва, це сніданок-картина. Тож наповнює такі коробки суші-арт з персонажами з мультфільмів і казок, забавні тварини, пишні квіти, великі хвилі, яскраве й апетитне сонце, а іноді– навіть портрети відомих людей [9] (Див. рис. 1).
Через мистецтво і його спрямування виражаються загальні тенденції, реакції на ті чи інші події та процеси в суспільному житті. Дослідивши сучасні напрямки світового мистецтва, можна прийти до висновку, що людська діяльність, творчість у мистецтві та естетиці стають більш наближеними і зрозумілими суспільству. Митець тепер – частина соціуму, і його проблеми та віяння безпосередньо впливають як на суть, так і на форму вираження мистецтва. Подальший розвиток світових художніх напрямків ймовірно будуватиметься на взаємодії людини і мистецтва, митця і його шанувальника, творця і естета.