Список використаної літератури

1. Архипова С.П. Соціальна педагогіка: навч.-метод. посіб. / С.П.Архипова, Г.Я. Майборода. — Ужгород : Мистецька лінія, 2002. — 268 с.

2. Богданова І.М. Соціальна педагогіка : навч. посіб. / І.М. Богданова. — К. : Знання, 2008. — 343 с.

3. Василькова Ю.В. Социальная педагогика : курс лекцій : учеб. пособ. / Ю.В. Василькова, Т.В. Василькова. — М. : Издательский центр «Академия», 2000. — 440 с.

4. Галагузова М.А. Психология профессионализма : учеб. пособ. [Электронный ресурс] / М.А. Галагузова. — М. : Фолио, 2001. — Режим доступа к кн. : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Pedagog/galag/09.php, http://xn---34-2ddukusz.xn--plai/load/6-1-0-1.

5. Соціальна педагогіка : мала енциклопедія / за ред. І.Д. Звєревої. — К. : Центр учбової літератури, 2008. — 336 с.

6. Соціальна робота в Україні : навч. посіб. / за ред. І.Д. Звєревої, О.В. Безпалько, С.Я. Харченко та ін. — К. : Центр навчальної літератури, 2004. — 256 с.

7. Овчарова Р.В. Справочная книга социального педагога / Р.В. Овчарова. — М. : ТЦ «Сфера», 2002. — 480 с.

8. Капська А.Й. Соціальна робота : навч. посіб./ А.Й. Капська. — К. : Центр навчальної літератури, 2005. — 328 с.

9. Коваль Л.Г. Соціальна педагогіка : [навч. посіб.] / Л.Г. Коваль, І.Д. Звєрева, С.Р. Хлєбік. — К. : ІЗМН, 1997. — 392 с.

Науковий керівник: ст. викладач В. В. Тихолоз

Соціалізація дітей молодшого шкільного віку в неповній сім’ї а. О. Шелудько

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Нині збільшується число дітей молодшого шкільного віку, які виховуються в неповних сім’ях. Ураховуючи різнорідний характер неповних сімей, стурбованість викликають проблеми, які позначаються на психічному стані дитини молодшого шкільного віку в розведеній, осиротілій і позашлюбній сім’ї. Зростає кількість розлучень, позашлюбних народжень і досить високий рівень смертності серед дорослого населення в силу різних причин (нещасні випадки на виробництві, алкоголізм, наркоманія, хвороби та інші), що призводить до появи неповних сімей [1, с. 15].

Дослідники, такі як Е. Л. Менчик , Є. Р. Ярська-Смирнова, що вивчають проблеми сім’ї та шлюбу, доводять, що діти, які виховуються у неповних сім’ях, відчувають різні психологічні та соціологічні труднощі. Сімейні чвари, психотравмуючі фактори, на думку М. І. Буянова, Л. М. Грищенко, В. А. Марченко, можуть призводити до важких психічних розладів у дітей, які майже завжди носять хронічний характер. Дослідженням проблем, які виникають у дітей молодшого шкільного віку, які виховуються в неповній сім’ї, займаються такі вчені, як Т. І. Пухова, Б. І. Кочубей, Є. Г. Григор’єва, К. О. Верлак, Г. Є. Зборівський, сходяться на думці, що не будь-яка повна сім’я є нормальним середовищем для повноцінного розвитку та виховання дитини молодшого шкільного віку, але все ж наявність в сім’ї обох батьків допомагає успішніше вирішувати багато завдань, пов’язаних зі збереженням її психічного здоров’я.

У науковій літературі неповна сім'я розглядається як сім'я, що складається з матері або батька і дитини (дітей). Таким чином неповна сім'я займає особливе положення у нашому суспільстві, оскільки вона є одним з основних соціально-демографічних типів сучасної сім'ї, що потребує соціального захисту та соціально-педагогічної допомоги з боку різних соціальних інстанцій [5].

В. О. Третьяченко виділяє такі типи неповної сім'ї: позашлюбна; посиротіла; розведена, що розпалася; батьківська і материнська сім'ї де помер один з подружжя [7]. Кожен з цих типів неповних сімей мають свої особливості та функції які впливають на соціальзацію дітей молодшого шкільного віку.

Соціалізація розглядається як iсторично зумовлений процес розвитку особистостi; надання та засвоєння iндивiдом цiнностей, норм, установок, зразкiв поведiнки, що притаманнi даному суспiльству, результатом якого є активне вiдтворення особистiстю набутого соцiального досвiду в своїй дiяльностi та спiлкуваннi [6]. Соціалізація в сім’ях, в тому числі в неповних, має свої особливості: в родині формуються перші уявлення дитини про себе; розвиваються необхідні для життя соціальні почуття, навички спілкування та суспільної діяльності; визначаються перші цілі та з допомогою дорослих успішно досягаються, цим самим відбуваються перші кроки становлення особистості; родинні взаємостосунки створюють певні умови для взаємопроникнення світу дітей у світ дорослих; кожен з членів сім’ї відіграє важливу роль у вихованні дитини на різних етапах її розвитку [4]. До проблем, які характерні для дітей молодшого шкільного віку із неповних сімей, слід віднести: економічні (зменшення прибутків у сім’ї та погіршення рівня життя дитини); емоційні (недостатність часу для спілкування із батьками та відсутність необхідної любові з їхнього боку); психологічні (замкнутість, недовіра до всього, що оточує дитину, самотність, погіршення відносин з батьками, підвищена імовірність психологічного, фізичного та сексуального насильства); педагогічні (погіршення успішності у навчальному закладі, небажання продовжувати навчання, прогулювання школи, проблеми з поведінкою, часті конфлікти з вчителями та однолітками [2, с. 72].

Науково доведено, що дитина з неповної сім’ї частіше за все виховується у напруженій атмосфері конфліктності, невротичності, агресії тощо. До цього ще слід додати, що в неповній сім’ї порушений психологічний клімат, дитина виявляється більшою мірою ізольованою, відірваною від навколишнього світу [3, с. 4].

З метою визначення проблем соціалізації дітей молодшого шкільного віку у неповних сім’ях було проведено опитування на базі Гарбузинського навчально-виховного комплексу серед учнів 3-4 класів з неповних сімей. Група досліджуваних складає 9 дітей, віком 8-9 років. На основі результатів опитування цих дітей ми визначили ключові проблеми, що спільні для більшості неповних сімей: один з батьків зловживає алкоголем, більшість часу батьки проводять на роботі, матері які вийшли заміж повторно мають молодших дітей яким приділяють свою увагу більше, ніж дитині від першого шлюбу. Результати показали, що діти які раніше проживали в повній сім’ї, але через певні причини почали жити з одним з батьків відчувають себе тривожно, занадто переживають через будь-які дрібниці, що відображено на рис.1. Не можна оминути і той факт, що в дітей молодшого шкільного віку з неповних сімей ми визначили такі головні проблеми: замкнутість, агресія, недооцінення власних сил, вони важко заводять знайомства, мають схильність до суперечок, неактивні у навчанні, майже нікому не довіряють, їх легко довести до сліз.

Рис.1. Кількість дітей молодшого шікльного віку, які відчувають тривогу

Таким чином психологічна атмосфера сімейної життєдіяльності значною мірою впливає на життєвий шлях дитини. Агресивність, девіантна поведінка, гальмування соціальної зрілості, невпевненість, нездатність встановлювати міцні емоційні контакти тощо – ці риси дитини формуються унаслідок деструктивних стилів поведінки батьків в неповних сімей. Соціальним педагогам в школі та вчителям які навчають дітей молодшого шкільного віку з неповних сімей варто приділяти особливу увагу таким учням та з розумінням ставитись до їхніх проблем.