Список використаної літератури

1. Докторович М.О. Соціально-педагогічна робота з дітьми з неповних сімей : навч.-метод. посіб. / М.О. Докторович. – К. : Ленвіт, 2010. – 152 с.

2. Енциклопедія для фахівців соціальної сфери / [Т.Ф. Алєксєєнко, Т.П. Басюк, О.В. Безпалько та ін.]; за заг. ред. проф. І.Д. Звєрєвої. – К., Сімферополь : Універсум, 2012. – 536 с.

3. Павленок П.Д. Технологии социальной роботы с различными группами населения : учеб. пособ. для студ. высш. учеб. завед. / П.Д. Павленок, М.Я. Руднева. – М. : ИНФРА-М, 2011. – 272 с.

4. Максимович О.М. Особливості виховання дітей із розлучених сімей: навч.-метод. посіб. / О.М. Максимович, В.Г. Постовий. – К. : ДЦССМ, 2004. – 140 с.

Науковий керівник: ст. викладач В. В. Тихолоз

Права і обов’язки соціального педагога н. О. Левочко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

У кожній державі, як і в житті кожної людини, є такі періоди, коли їй потрібна допомога іншої людини, групи людей, цілого суспільства. У цій ситуації особливу роль можуть відігравати як окремі соціальні інститути, так і окремі спеціалісти, серед яких соціальний педагог і соціальний працівник посідають особливе місце. Нині назріла суспільна потреба в таких працівниках. З іншого боку, соціальні й економічні реформи породили кризові процеси в сучасному суспільстві, зростання безробіття, професійну убогість, духовне зубожіння, що, в свою чергу, поставило питання про соціальну й духовну підтримку населення, особливо молодого покоління. Це потребує професіоналізації соціально-педагогічної роботи [1, с. 3].

Суть професії соціальний педагог висвітлювали такі вчені: С.П. Архипова, Г.Я. Майборода, А.Й. Капська, Р.В. Овчарова, Л.І. Міщик, О.П. Демченко, С.Я. Харченко та ін.

Мета статті: обґрунтувати обов’язки і права соціального педагога в професійній діяльності.

Соціально-педагогічна робота – це своєрідний соціальний інститут, який сприяє процесам соціалізації, соціальної інтеграції груп та індивідів, а також підтримці стабільності суспільства. Поява інституту соціально-педагогічної роботи обумовлена історичним розвитком суспільства, змінами у системі соціальної та освітньої допомоги і підтримки [1, с. 3].

П.А. Шептенко і Г.А. Вороніна звертають увагу на те, що професійні стандарти, вимоги до соціального педагога, соціального працівника ґрунтуються на кодексі етики, що базується на фундаментальних загальнолюдських цінностях, збільшенні гідності й унікальності кожної особистості, її прав і можливостей. Відповідно до кодексу соціальний педагог (соціальний працівник) розглядається як працівник соціальної педагогічної служби, який усвідомлює свою моральну відповідальність перед клієнтом і суспільством, добровільно прийняв на себе відповідальність у наданні допомоги людям, у поліпшенні якості їх життя [6, c. 39].

Л.І. Міщик і О.П. Демченко зазначають, що соціальний педагог повинен володіти високим професіоналізмом, бути компетентним у широкому колі значущих проблем, мати достатній рівень знань із педагогіки, психології, юриспруденції та суміжних спеціальностей, бути високоосвіченим і культурним [2, с. 69].

На думку Ф.А. Мустаєвої, відповідно до кваліфікаційної характеристики, в обов'язки соціального педагога входить:

- Забезпечення педагогічного компонента в соціальній роботі, педагогічної доцільності змісту, форм і методів, які використовуються в службах соціального захисту; сприяння у формуванні гуманних відносин у соціумі;

- Вивчення медико-психолого-педагогічних особливостей особистості та її мікросередовища, інтересів і потреб клієнта, умов його життя; збір інформації, пов'язаної з потребами клієнта; виявлення труднощів і проблем в середовищі дітей, підлітків, їх сімей, дорослого населення;

- Організація соціальної, оздоровчої, виховної діяльності в соціумі, різних видів співпраці дорослих і дітей; сприяння в розвитку соціальних ініціатив, новацій, творчості, фізичного і морального вдосконалення, різних видів самодопомоги;

- Надання професійної допомоги клієнтам у вирішенні особистих і соціальних проблем; робота із запобігання правопорушень, реабілітації клієнтів, своєчасне виявленню та вирішення конфліктних ситуацій; попередження відхилень у поведінці людей;

- Представлення та захист інтересів клієнтів, їх сімей у взаєминах з різними державними, громадськими структурами, сприяння у підвищенні соціального статусу сім'ї, зміцненні і розвитку її виховного потенціалу шляхом забезпечення пріоритету інтересів сім'ї в діяльності державних установ і організацій [3, с. 16-17].

Для виконання цих обов'язків соціальний педагог широко використовує свої права:

- представляти і захищати інтереси клієнтів у органах законодавчої та виконавчої влади;

- вести державну і приватну соціальну практику при наявності диплома про спеціальну освіту або сертифіката за фахом «соціальний педагог »;

- збирати інформацію, пов'язану з потребами клієнтів, проводити соціологічні опитування населення, діагностичні дослідження;

- робити офіційні запити в громадські організації, державні установи з проханням про рішення особистих і соціальних проблем клієнтів;

- інформувати державні органи про стан тієї чи іншої проблеми у сфері діяльності соціального педагога;

- вносити пропозиції підприємствам і установам, комерційним структурам та громадським організаціям про заохочення батьків, сімей, громадських діячів за соціальні ініціативи і активність;

- вести активну роботу з пропаганди досвіду сімейного виховання, соціально-педагогічної роботи, використовуючи засоби масової інформації;

- очолювати громадські ініціативні рухи громадян, спрямовані на вирішення конкретних соціальних проблем [3, с. 17].

Отже, соціальний педагог збирає інформацію, пов'язану з потребами дітей, організовує консультацію з питань прав та обов'язків дітей, що мають пільги і одержують допомоги. Він аналізує ситуацію клієнта і надає йому альтернативні підходи до вирішення проблем. Виявляючи проблеми і труднощі в сфері сім'ї, спілкування і відносин між людьми, соціальний педагог у процесі діагностики диференціює виявлені проблеми і виводить на їх рішення фахівців-професіоналів різних професій і різного профілю. Піклуючись про зміцнення сім'ї, розвитку її виховно-оздоровчого потенціалу, соціальний педагог спрямовує зусилля на оздоровлення і нормалізацію стосунків у сім'ї та її мікросоціумі. Сприяючи розвитку соціальних ініціатив дітей та дорослих, соціальний педагог використовує різні моральні і матеріальні засоби, стимулюючи їх ініціативи, домагається суспільного визнання новацій, впроваджуючи їх у життя. Щоб соціальний педагог міг виконати вищесказане, йому потрібно знати і володіти своїми правами і обов’язками.