Список використаної літератури

1. Гумбатов Ф.Д. Роль СМИ в реализации государственной и социальной политики / Ф.Д. Гумбатов. – М., 1998. – 201 с.

2. Засоби масової комунікації та соціальні проблеми : хрестоматія [Електронний ресурс] / за ред. І.Г. Ясавєєва. – К. : Граніт-Т,2000. – 224 с. – Режим доступу: http://www.biglib.com/book/Masova_komynikaciya_yak_ socialna_sistema.

3. Науменко Т.В. Социология массовой коммуникации : учеб. пособ. [Электронный ресурс]/ Т. В. Науменко. – С.Пб. : Питер, 2005. – 288 с. – Режим доступа: http://www.twirpx.com/file/174311/

4. Нуриджанов Г.А. Пресса и современные проблемы социальной работы / Г.А. Нуриджанов // Вестник социальной работы. – 1993. – №2 . – С. 44.

5. Фирсов М.В. Теория социальной работы / М.В. Фирсов. – М., 2004. – 342 с.

Науковий керівник: ст. викладач В. В. Тихолоз

Суїцидальна поведінка студентської молоді: причини та шляхи профілактики н. В. Криворучко

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Проблема суїцидальної поведінки є однією з важливих для нашої держави, оскільки Україна відноситься до держав із високим рівнем суїцидальної активності. Слід зазначити, що за останні 10 років рівень самогубств зріс майже вдвічі [9]. Особливу турботу у роботах О. Джужи, П. Михайленко, О. Кулик викликають випадки суїцидальної поведінки серед молоді, адже молоді люди, з властивими їм емоційною нестійкістю, імпульсивністю, високою навіюваністю, опиняючись в складних умовах самовизначення, часто не можуть знайти правильний життєвий вибір [4].

Вивченню проблем суїциду та суїцидальної поведінки приділяли велике значення Г. Пилягіна [5], І. Шелехов [8], В. Воднік [2], О. Данило [3], Ю. Сидорик [7].

Самогубство в загальнопсихологічному аспекті трактують як поведінку людини, спрямовану на її знищення [1]. Проте не всі дії людини, які призводять до її смерті, можна вважати суїцидальними. Відтак, Г. Пилягіна вважає, що самогубство це лише той вчинок, який людина зробила усвідомлено, уточнюючи, що галюцинації, стан психозу можуть спровокувати такий вчинок, проте смерть за таких умов кваліфікується як нещасний випадок [5, с. 10].

І. Шелехов та Т. Каштанова зазначають, що під терміном «суїцид» мається на увазі умисне позбавлення себе життя, самогубство. Також науковці стверджують, що суїцидальна поведінка являє собою аутоагресивні дії людини, свідомо і навмисно спрямовані на позбавлення себе життя через зіткнення з несприятливими життєвими обставинами [8, с. 61]. Такий підхід дослідників показує важливість проведення соціальної роботи з молоддю з метою знищення впливу складних обставин на їхнє життя.

В. Філіпова та К. Ендирєєва вважають, що феномен суїциду найчастіше пов’язаний з перебуванням у психологічній кризі (ситуація, коли людина стикається з перешкодою, яку не можна подолати деякий час). Слід зазначити, що більшість людей, котрі вбивають себе, страждають від депресії, яка часто не діагностується і не лікується [9].

Оскільки студентство – це період переходу від дитячого середовища до дорослого, то досить часто він супроводжується проблемами соціалізації молодої людини, які можуть стати причинами самогубства.

Причини суїцидальної поведінки можуть бути біологічні (генетичні особливості, спадковість), психологічні (залежать від думки оточуючих, невідповідність певному стандарту життєвого рівня, тип темпераменту) або соціальні (безробіття, нерівний майновий стан) [9].

О. Данило та М. Скалецький виділяють такі чинники суїцидальної поведінки серед студентської молоді: втрата соціальних зв’язків, депресія, самотність, алкоголізм, наркоманія, невдачі у навчанні, конфлікти із родичами та однолітками, розчарування у коханні, страх перед майбутнім, хронічна відсутність грошей і роботи, втрата сенсу життя і професійних перспектив [3]. Саме ці причини є найбільш важливими для нашого дослідження, адже нинішні студенти, на відміну від старшого покоління, поставлені у подвійні екстремальні умови, вихід з яких може бути непередбачуваним і несподіваним [2, с. 88].

Серед шляхів профілактики можливому суїциду використовують різні методики психокорекції та психотерапії. Ю. Сидорик наголошує, що у роботі з студентами схильними до суїцидальної поведінки варто звернути увагу на такі аспекти як, пошук ознак можливої небезпеки скоєння суїциду; встановлення припущення, що студент може вчинити самогубство, адже більшість суїцидентів скоюючи самогубство в більшості випадків повідомляли комусь про свій намір, що є певним сигналом для оточуючих. Також варто встановити емпатійні стосунки з студентом, який перебуває в стані депресії або має чітко виражені суїцидальні наміри. Це формує у людини почуття потрібності, вона розуміє, що її приймають такою якою вона є [7, с. 238-239].

Соціально ˗ профілактична діяльність у розумінні В. Водніка має на меті виявлення, усунення та нейтралізацію причин і умов, що викликають різного роду негативні явища, у тому числі самогубство [2, с. 153].

На думку І. Дубровіної, процес профілактики важливо організувати так, щоб вона могла вирішувати широкий набір завдань. Для цього в Україні створено мережу студентських психологічних служб, які функціонують при кожному ВНЗ. Служба повинна бути структурним підрозділом ВНЗ, що діє на підставі статуту ВНЗ, наказів і розпоряджень ректора [6].

У ході проведення анкетування серед 50 студентів І ˗ IV курсів спеціальності «Соціальна робота», аналіз результатів показав, що 98 % студентів задумувалися про скоєння самогубства і тільки 2 % респондентів ніколи не думали про це. 45 % опитаних вважає, що соціум має значний вплив на можливість людиною скоєння самогубства, що вказує на нестійкість студентів до зовнішніх чинників. Серед студентів 50% вважає ефективною роботу студентської психологічної служби, ще 28 % не вважає, що робота цієї служби допоможе попередити самогубства, 22 % ніколи не задумувалися над питанням ефективності роботи психологічної служби їхнього ВНЗ. Отож, як бачимо, проблему профілактики самогубств варто ставити на одне з чільних місць у роботі студентської психологічної служби, адже стан більшості студентів досить тривожний.

Отож, більшість науковців по-різному трактують поняття «самогубство», але більшість вважає, що це навмисне позбавлення себе життя. Причинами суїциду можуть бути ріні чинники (біологічні, психологічні, соціальні та ін.), значення яких підсилюється у студентському віці. Профілактика суїцидальних нахилів передбачає виявлення та усунення наявних причин для скоєння самогубства у роботі студентської психологічної служби, що дозволить виявити студентів найбільш вразливих до скоєння самогубства.