Список використаної літератури

1. Арват Ф. С., Коваленко Є. І., Кириленко С. В., Щербань П. М. Культура спілкування: Навчально-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 328 с.

2. Берестенко О. Г. Культура професійного спілкування як результат вдосконалення індивідуальних творчих здібностей особистості [Електронний ресурс] О. Г. Берестенко Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Педагогічні науки . - 2013. - № 3. - С. 57-64.

3. Бутенко Н.Ю. Комунікативні процеси у навчанні: Підручник. / Н.Ю.Бутенко – К.: КНЕУ, 2004. – 383 с.

4. Цимбалюк І. М. Психологія спілкування : Навчальний посібник – К.: ВД «Професіонал», 2004.-304 с.

5. Юрова І. М. Культура міжособистісного спілкування в умовах сучасної школи [Електронний ресурс] / І. М. Юрова // Таврійський вісник освіти . - 2014. - № 1(1). - С. 180-188.

Науковий керівник: к.п.н, доцент Т.С. Зорочкіна

Особливості естетичного виховання дітей дошкільного віку я. О. Шелудько

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Дитяча душа – ніжна квітка, яка вбирає в себе все, що бачить і чує. Її так легко захопити, треба тільки сколихнути невидимі струни, ввести за руку у світ звуків, кольорів, поезії. Саме тому невід’ємною частиною педагогічного процесу є залучення дошкільника до естетичного свытосприйняття.

Виховання засобами мистецтва належить до художнього, естетичного виховання [4, с. 35].

Естетичне виховання – це виховання творчо-активної особистості дитини, здатної бачити, відчувати, милуватися, споглядати і творити прекрасне в житті, мистецтві через різні види художньо-практичної діяльності [6, с. 7].

Виходячи з даного терміну можна зауважити, що у вихованні художньо-естетичної культури особистості дитини досить велике значення має взаємозв’язок естетичного сприйняття й естетичної творчості.

Питанням естетичного виховання в педагогіці завжди приділялося досить багато уваги. Безліч його аспектів висвітлюються у дослідженнях О. Барановської, Г. Добриніної, О. Ільченко, С. Миронюк, О. Семенюк, Л. Хорошевої.

Значний внесок до педагогічної спадщини зробив К. Ушинський. У багатьох своїх працях педагог висвітлює різноманітні питання, що безпосередньо стосуються естетичного виховання, висловлює цікаві думки про співвідношення етичного та естетичного, значення різних видів мистецтва у виховному процесі, про шляхи, засоби й методи естетичного виховання.

Часом під естетичним вихованням розуміють лише прилучення до краси слова і мистецтва. Ця думка вузька і невірна. Пізнання краси природи та її явищ, краси науки, фізичне та інтелектуальне вдосконалення дають значно серйозний виховний ефект. Естетичне виховання дієве лише при умові таких складових: особи людини, праці, науки, природи, мистецтва [2, с. 91].

Естетичне виховання дітей тісно пов’язане з усіма сторонами виховного процесу. Форми його різноманітні, результати виявляються в різних видах діяльності. Робота ця передбачає виховання естетичного ставлення до навколишнього світу, ознайомлення із суспільними та природними явищами та естетичне виховання засобами мистецтва [8, с. 36].

Спочатку діти ознайомлюються з об’єктами дійсності, далі сприймають образ у творах живопису, художній літературі, обігрують його в іграх. Діти вчаться передавати свої знання через художні засоби самовираження. Вони навчаються працювати за кількома напрямами, зокрема на заняттях:

- із малювання: зображувати те, що знають і відчувають, спонтанно використовувати кольори;

- з аплікації: втілювати задуманий образ у різних матеріалах: на папері, фользі, перетворювати аплікації на композиції;

- з ліплення: використовувати засоби пластичної виразності матеріалу, створювати предмети різної форми;

- під час самостійної художньої діяльності (для цього має бути створена зона мистецької діяльності, де зібрано необхідне обладнання і атрибути, якими діти можуть вільно користуватися) [6, с. 7].

Активна уява і творче мислення забезпечують дитині новий погляд на світ. Малята дуже люблять малювати чим завгодно і де завгодно. Насамперед потрібно ознайомлювати їх з різними матеріалами, з яких можна що-небудь створити [3].

Естетичне виховання дітей відбувається під час спільної діяльності, наприклад, під час занять у мистецьких гуртках – образотворчих, літературних, театральних тощо; при проведенні свят та розваг на естетичну тематику; в повсякденному спілкуванні [1, с. 3].

Спільні заняття вчать дошкільнят помічати красу, радіти і дивуватися їй, висловлювати свої почуття [8, с. 36].

Велике значення має й естетична творчість, яка пов’язана зі сприйняттям художніх цінностей – літератури, мистецтва [5, с. 4].

На нашу думку, всі види мистецтва дуже важливі для формування естетичного світогляду дитини. Інтегровані заняття музики, літератури й малювання, значно посилюють естетичний вплив.

Дуже важливо не втручатися в процес дитячої діяльності, спостерігати за його перебігом і підтримувати малюків у разі труднощів, схвалювати позитивні спроби створити власний неповторний образ [6, с. 7].

Вихователь дошкільного закладу, здійснюючи естетичне виховання, повинен передовсім володіти естетичною культурою, що виражає рівень розвиненості його естетичної свідомості, здібність і потребу відтворювати духовну культуру суспільства в дитині [4, с. 37].

У дітей присутнє натхненне творче бачення світу. Вони щохвилини по-новому відкривають цей світ, ніби навмання шукаючи стежки до загальновідомих речей. Творча іскра прихована в кожній дитині, і від дорослого, який перебуває поруч із нею, залежить, чи буде ця іскорка поступово згасати, чи, навпаки, спалахне і народиться новий талант [6, с. 8].

Тому необхідно, щоб дитина змалку відчувала, бачила красу зображення у художньому творі, передану різними засобами мистецтва: музикою, літературою, образотворчим та декоративно-ужитковим мистецтвом.

Форми і шляхи виявлення та розвитку здібностей у кожної дитини різні. Одна дитина малює швидко, інша – повільно. Одна охочіше малює те, що їй дається важко. Подолання труднощів дає задоволення і спонукає до подальшої праці. Одного цікавить сам процес зображення, іншого – наслідок і оцінка дорослих чи ровесників. По-різному складаються домашні умови і взагалі умови життя, від чого залежать індивідуальний шлях розвитку особистості та розвиток її здібностей [7, с. 77].

Вплив естетичного на формування особи значний і різносторонній. Насамперед, розвивається образне творче мислення, чуття слова, особливо поетичного, уява і фантазія, поглиблюється творче відношення до життя. Формується художній смак, здатність бачити і відчувати красу і гармонію, естетично її оцінювати і співпереживати [5, с. 3].

Ми підтримуємо думку О. Барановської, що в дитинстві дуже важливо вчасно розгледіти, допомогти розвинутися природним задаткам дитини. Створення прекрасного в своїй улюбленій справі естетично розвиває дитину [1, с. 2].

Проте сьогодні естетичне виховання підростаючого покоління проходить у складних умовах соціально-економічного і суспільного життя. Особливе занепокоєння викликає дефіцит духовного і естетичного розвитку дітей [2, с. 93].

На нашу думку, уміле застосування вихователями та батьками різних форм й методів естетичного виховання дає змогу дитині змалку навчитися бачити прекрасне, розуміти і цінувати твори мистецтва, прилучатися до художньої творчості, жити й творити за законами краси.