Список використaних лiтерaтури

1. Веретенниковa С. О. Ознaйомлення дiтей дошкiльного вiку з природою / С. О. Веретенниковa. – К.: Вищa школa, 1979. – 256 с.

2. Лисенко Н. В. Екологiчне виховaння дiтей дошкiльного вiку: Нaвчaльний посiбник / Н.В. Лисенко. – Львiв: Свiт, 1994. – С. 5-6.

3. Понiмaнськa Т.I. Дошкiльнa педaгогiкa / Т.I. Понiмaнськa – К.: Aкaдемвидaв, 2006. – 455 с.

4. Яришевa Н. Ф. Методикa ознaйомлення дiтей з природою: Нaвч. Посiбник / Н. Ф. Яришевa. – К.: Вищa школa, 1993. – 255 с.

5. Методи ознaйомлення дiтей з природою. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ukrreferat.com/index.php?referat=51623&pg=1

Науковий керівник: к.п.н., доцент I. В. Єнгаличева

МІСЦЕ ДИДАКТИЧНИХ ІГОР У ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ ДНЗ

А. С. Саражин

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація: У статті висвітлено роль дидактичних ігор у навчально-виховному процесі ДНЗ та вплив їх на розвиток дошкільника.

Ключові слова: ігрова діяльність, дошкільник, виховання, заняття з логіки, розвиток.

Постановка проблеми. Дидактичні ігри займають велике місце в житті дошкільника, адже саме завдяки ігровій діяльності дитині прищеплюється любов до навчання. Широка різноманітність та роль дидактичних ігор дає підстави на їх дослідження та активне використання у вихованні дітей дошкільного віку.

Мета - обґрунтування ролі дидактичних ігор у виховному процесі ДНЗ.

Аналіз останніх досліджень і публікації. Питання ефективного використання дидактичних ігор у виховному процесі дошкільного навчального закладу перебуває в полі зору сучасних педагогів дослідників. Беручи до уваги те що ігрова діяльність є основною в дошкільному віці великого значення набувають дослідження ефективного впливу дидактичних ігор на інтелектуальний та морально-цілісний розвиток дитини. Науковцями досліджено та визначено такі аспекти поставленої проблеми: урізноманітнення ігор – О. А. Шевцова [6], мета дидактичних ігор – О. О. Андрієтті, О. П. Голубович, О. П. Долинна [4].

Виклад основного матеріалу. Дошкільний вік – час становлення особистості, період активного розвитку навичок та вмінь дитини. В період дошкільного віку, дитина опановує та засвоює знання, які активно використовує на протязі всього життя. Формуванню у дитини позитивного ставлення до навчання повстає, перед усім, – гра.

М. Я. Бральчук зазначає, що гра – провідна діяльність дитини, яка допомагає їй отримувати перші яскраві враження від пізнання світу речей, предметів, самої себе; пробуджує паростки дисциплінованості, дає можливість відчути себе успішною та самодостатньою [2, 3].

У системі навчання і виховання дошкільників активно використовуються дидактичні (навчальні) ігри, що розвивають спостережливість, уяву, пам'ять, мислення, мовлення, сенсорні орієнтації дітей у розмірах, формах, кольорах, максимально задіюючи інтелектуальний потенціал у пізнанні світу і себе.

Дидактична гра як самостійна ігрова діяльність можлива лише за доступності дидактичних завдань для сприйняття дітьми, наявності у них інтересу до гри, засвоєння ними правил та ігрових дій, що, у свою чергу, залежать від рівня ігрового досвіду . Виконання цікавих ігрових дій і правил сприяє розвитку спостережливості, довільної уваги, швидкого і тривкого запам’ятовування . Розв’язання дидактичного завдання формує також і волю. Добросовісне виконання правил вимагає витримки, дисциплінованості, привчає до чесності, справедливості, впливає на розвиток довільної поведінки, організованості [6, 7-8].

Однією з важливих умов соціально-психологічної підтримки дітей в освітньо-виховному процесі дитячого садка є дидактична система ви­ховання і розвитку дітей, зорієнтована на дитину з достатнім чи від­носним віковим рівнем інтелекту. Розвивальні ігри подаються за принципом «від простого до склад­ного» так, що найпростіші із ігрових завдань діти розв’язують без особ­ливих труднощів. Завдання поступово ускладнюються, і дитина навіть не помічає переходу від простих до складних ігрових ситуацій.

Такі ігри не лякають дитину складністю, а навпаки приваблюють дошкільників спочатку яскравим захоплюючим ігровим матеріалом, а потім власно досягнутим результатом. Зацікавленість дітей до занять з ігрової логіки постійно підтримується цікавим змістовним матеріа­лом. Діти — у постійному пошуку, вони фантазують, пропонують власні цікаві розв’язання проблемних ситуацій, завдань і вправ, адже навча­ються за допомогою гри.

Робота щодо створення умов інтелектуального розвитку дітей до­шкільного віку стимулювала особистісний розвиток як дітей, так і ви­хователів. Це проявилося у зменшенні у дітей загальної тривожності, емоційно-позитивному ставленні дошкільників до інших людей, при­роди, самих себе, підвищенні рівня самооцінки особистості [3, 13-14].

Досліджуючи праці А. К Бондаренко, можна зазначити, що у грі, як і в інших видах діяльності проходить процес виховання дошкільника. Діти яскраво виражають соціальні почуття, прагнуть робити все спільно. Гра зміцнює колективні емоції, колективні переживання. Але щоб успішно проводити всю виховну роботу з дітьми, треба добре знати індивідуальні особливості кожного вихованця. У дидактичних іграх яскраво проявляються риси характеру кожного учасника, як позитивні - наполегливість, цілеспрямованість, чесність та ін. [1,10].

Великого значення серед дидактичних занять посідають заняття з логіки. Вони не тільки підвищують інтелектуальний рівень дошкільника а й виховують мотивацію до навчання.

Заняття з ігрової логіки містять 3—4 розвивальні гри для розви­тку сенсорних, інтелектуальних чи творчих здібностей. Мета занять з ігрової логіки — стимулювання пізнавальних психічних процесів, пізнавальної активності дітей. На заняттях з ігрової логіки поступово створюються передумови для розвитку логічного мислення, адже про опанування на елементарному рівні способів логічного мислення ми можемо говорити лише на 5—7 році життя.

Цими передумовами є формування таких логічних операцій, як: аналіз і синтез (3—4роки), порівняння і класифікація (4—5років), умін­ня робити узагальнення і прості доведення (5-6 років).

Заняття з ігрової логіки передбачають можливість індивідуально- диференційованого підходу до дітей із різним рівнем пізнавальної ак­тивності і розвитку [3, 13].

Значна частина ігор дитини розрахована на те, щоб освіжати і порушувати в розумі процес відтворення, щоб підтримувати іскру думки. Крім навчання мисленню, дитина за допомогою ігор набуває конкретні знання: вивчення руху предметів, величини відстані, сили і координації власних рухів (бігання, стрибання, переміщення різних предметів тощо), вивчення фізичних властивостей предметів - непроникності, подільності, легкості, тяжкості, липкості, слизькість і т. д. Гра - це дитяча діяльність, яка в один і той же час є розвагою і природним способом навчання [5].

Висновки. Гра – основна діяльність дошкільника, яка займає значну частину часу в режимі дня, та цілком задовольняє потребу дитини. І грі, як і в інших видах діяльності, проходить процес навчання та виховання дошкільника. Навчаючись у грі дитина запам’ятовує новий матеріал та краще засвоює вже знайомі їй речі. Дидактичні ігри спрямовані на всебічний інтелектуальний емоційно-цілісний розвиток дитини та мають на меті:

1. сприяти прояву пізнавальної активності, розвитку сприймання (через дію різних аналізаторів: зорового, слухового, смакового, тактильного), логічного мислення, активного мовлення, пам’яті, уваги;

2. спонукати до узагальнення і закріплення у ході гри набутих дітьми уявлень про явища й об’єкти довкілля;

3. розвивати вміння з організації гри (зібратися для гри, обрати ведучого, розподілити ігрові обов’язки між гравцями, контролювати й оцінювати власні дії та дії інших);

4. виховувати прагнення до якісного виконання [4, 69].

Отже, розвиток інтелектуальної спроможності можливий з врахуванням вікових особливостей та природних здібностей. Граючись дитина діє самостійно, спілкується, взаємодіє з навколишнім середовищем.