1.4. Вплив структури сталі, на формування пошкоджуваності вагона при експлуатації.

Рис. 1.3.– Пошкоджуваність нижньої частини дверей.

Вплив структури сталі при експлуатації вагона є різний. Через те, що під час руху, на вагон діють різні фактори, які впливають на структуру сталі, та її експлуатаційні властивості [18].

Пошкоджуваність структури сталі вагона може виникнути через неправильно виконаний плановий ремонт, нетехнологічне використання вагона, зовнішніх факторів і тому подібне (рис. 1.3). Пошкодження структури сталі вагона виникає переважно при проходженні позапланової відстані, безпосередньо підчас руху. Коли починається рух основного складу потяга усі вагони починають тягти один одного, що призводить до так званого розтягу, під час якого структура сталі вагона працює на розтягування, що сприяє деформації структури. Це і є одною із основних причин формування пошкоджень вагона при експлуатації [18].

Для прикладу візьмемо вуглецеву сталь звичайної якості. Її здебільшого використовують для виготовлення кузова пасажирського вагона. Пошкоджуваність вагона при експлуатації, і утворення тріщин в структурі переважно відбувається при поворотах рухомого складу потяга, що в прямому сенсі впливає на утворення тріщин в металі вагону, чим і пошкоджує структури. Також на структуру впливає зовнішнє середовище. Наприклад випадки електрохімічної корозії, що впливають на пошкоджуваність структуру сталі пасажирського кузова вагону [3].

У самі структурі сталі, напруження кристалічної гратки, може призвести до руйнування, чи розриву структури, від впливу зовнішніх факторів таких як: різке гальмування, повороти, нерівності колії, та інше [4].

Також великий вплив на структуру сталі, у формуванні пошкодження вагона при експлуатації має вплив і пошкодження зовнішнього шару фарби, яким покритий вагон. При його пошкодженні, метал починає взаємодіяти із навколишнім середовищам, що призводить до попадання різних чинників що провокують корозію, після чого структура сталі починає руйнуватися. Основними технічними характеристиками вагона є: лінійні розміри пасажирського вагона - довжина вагона (відстань між торцевими стінками вагона) - 23,6 метра з урахуванням автосцепок - 24,75 метра, база вагона (відстань між щкворнями ) - 17 метрів, тара вагона (власна маса вагона в повному екіпірування, але без пасажирів) не більше - 58 т, осність (кількість осей під вагоном) - 4 осі, населеність (кількість місць) [12].

Для оцінки експлуатаційно-технічних та економічних переваг конструкції пасажирського вагону при однаковому комфортному рівні зазвичай використовуються наступні показники: відносна маса тари - маса вагона, що припадає на одне пасажирське місце, погонна населеність – кількість пасажирських місць, що припадають на одиницю довжини (1 метр) вагона по осях автосцепок. У пасажирського вагона далекого прямування, використовуваних в парку РЖД, відносна маса тари складає близько 1500 кг на одне місце в спальних вагонах відкритого типу та 950 кг - у купейних; на 1 метр довжини населеність відповідно - 1,42 і 2,1 пасажира [13].