Хід роботи:

І. Визначити діаметр відземка стовбура (І-в – сосни; ІІ-в – берези; ІІІ-в – смереки). Для визначення діаметра відземка стовбура необхідно за допомогою мірної вилки виміряти діаметр стовбура дерева на висоті 1,3 м. Підставивши значення у формулу (1), занести їх до таблиці 1.

ІІ. Визначити довжину стовбура дерева (І-в – сосни; ІІ-в – берези; ІІІ-в – смереки) з допомогою кореляційних рівнянь. Дані обрахунків записати у таблицю 1.

ІІІ. Визначити збіжність стовбура (І-в – сосни; ІІ-в – берези; ІІІ-в – смереки) за формулою (2), попередньо визначивши за допомогою мірної вилки максимальний та мінімальний діаметр стовбура та оцінивши різницю між ними. Обчислення записати у протокол (табл.1).

ІV. Визначити об’єм стовбура користуючись попередніми даними та формулою (3).

V. Обрахувати масу стовбура (І-в – сосни; ІІ-в – берези; ІІІ-в – смереки) за формулою (4) та визначити відстань відземкового зрізу до центра тяжіння стовбура (І-в – сосни; ІІ-в – берези; ІІІ-в – смереки) за формулою (5). Дані обрахунків записати у таблицю 1.

Таблиця 1

Протокол визначення основних параметрів стовбура дерева

№ п/п	Назва обрахунків	Сосна	Береза	Смерека
1.	Діаметр стовбура на висоті 1,3 м (см)
2.	Діаметр відземка стовбура (см)
3.	Довжина стовбура, м
4.	Максимальний діаметр стовбура, м
5.	Мінімальний діаметр стовбура, м
6.	Збіжність стовбура, см/м
7.	Об’єм стовбура, м3
8.	Маса стовбура, т
9.	Відстань відземкового зрізу до центра тяжіння стовбура, м

Лабораторна робота № 3

Тема: Визначення співвідношення маси стовбура та гілля до загальної маси дерева сосни звичайної.

Мета: навчитись вираховувати кількість лісосічних відходів при заготівлі кормової бази для лісових тварин (лося) під час проведення рубок головного користування.

Об’єкт дослідження: сосна звичайна.

При встановленні термінів проведення рубок головного користування слід враховувати наявність осики, верби, сосни у складі підлягаючих вирубуванню насаджень, планувати рубки на зимовий період, передбачати використання лісосічних відходів для підгодівлі лося, зайця, частково козулі. Запаси гілкового корму в місцях рубок можуть досягати значних величин. Запас порубочних решток тільки на одному старому дереві осики може прогодувати одного лося протягом 2-3 днів. Порубочні залишки дуба приваблюють козуль і оленів. Гілки осики з охотою поїдають лосі, олені, зайці. Хвоя сосни є улюбленим кормом лосів. Ялина з одного дерева дає у двічі – тричі більше корму, ніж сосна, але сосна поїдається краще.

Лісосічні відходи (порубочні рештки) при головному користуванні лісом складають 10-15 % обсягу заготовленої деревини, третина з них має кормову цінність. Кількість кори на гілках при діаметрі дерева сосни звичайної до 1 см складає 55 % від маси в сухому стані; при діаметрі 1-2 см – 26, 9 %; при 2-4 см – 15,7 %; при 4-6 см – 10,8 %.

Масу дерева (без врахування листя) можна визначити з рівняння

m _δ = q _c · ρ _δ + p _r · q _c · ρ _{r ,} (1)

де q _c – об’єм необкоркованого стовбура, м³; ρ _δ – щільність деревини, т/м³; p _r – частка об’єму гілок від об’єму необкоркованого стовбура, (наприклад – 15 % / 100); ρ _r – щільність гілля, т/м³ (для гілок смереки ρ _r = 0,926; сосни ρ _r = 0,869). Маса дерев листяних порід влітку на 10-20 % більша, ніж взимку.