- •Лабораторна робота № 1
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 2
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 3
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 4
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 5
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 6
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 7
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 8
- •Хід роботи:
- •Лабораторна робота № 9
- •Хід роботи:
- •Література
- •Технологія лісозаготівель та лісового господарства
- •6. 090200 „Обладнання лісового комплексу”
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська 75
Лабораторна робота № 9
Тема: Визначення змінної продуктивності канатно-підвісної установки (КПУ).
Мета: навчитись визначати змінну продуктивність канатно-підвісної установки.
Об’єкт дослідження: КПУ.
Значна частина лісоексплуатаційної площі має заболочені і сирі грунти або пересічений рельєф. Лісосіки в таких місцях важко доступні чи зовсім непрохідні для трелювальних тракторів. За таких умов застосовують канатні установки.
Трелювання лісу канатними установками виконується волоком, півпідвісним і підвісним способами. При трелюванні лісу волоком застосовують найпростішу однощоглову установку, а при трелюванні півпідвісним способом – канатні установки. Для підвісного способу трелювання використовують одно-, дво- і багатопрогінні установки (оснащені проміжними опорами).
В умовах рівнинних лісосік застосовують установки для наземного або півпідвісного трелювання на невеликі відстані (до 300 м та 500 м). Вони значно простіші і продуктивніші від установок для підвісного трелювання, але внаслідок ушкодження ними грунту і підросту, застосування обмежене. Тому канатні установки для наземного чи півпідвісного трелювання використовують тоді, коли на лісосіках немає підросту, або його збереження не суттєве (при наступному штучному лісовідновленню).
Для напівпідвішеного і підвішеного способу трелювання застосовують також універсальну канатну установку УК-1, яка має кілька модифікацій. Відмінна особливість УК-1 – це можливість монтування різноманітних її модифікацій із уніфікованого оснащення.
Установка УК-1Р призначена для напівпідвішеного трелювання і навантаження деревини на лісовозний транспорт у рівнинній і слабо вираженій пагорбистій місцевості. Вона складається із лебідки ЛЛ-8, двох щогол і канатно-блочної системи з кареткою, що включає вантажну обіймицю і два балансири з котками. Тяговий канат кріпиться до корпусу каретки, огинає вантажний і напрямний блоки і намотується на вантажний барабан лебідки. Зворотний рух каретки здійснюється зворотним канатом, що огинає ряд кутових блоків і закріплений на вантажній обіймиці гака. Одночасно зворотний канат слугує для подання обіймиці з гаком безпосередньо до місця причеплення стовбурів або дерев. Доставлені з лісосіки стовбури або дерева канатна установка навантажує на рухомий склад лісовозної дороги.
Установка УК-1С призначена для експлуатації в пагорбистій місцевості і працює з несучим канатом змінної довжини.
Змінна продуктивність канатної установки визначається за формулою (1) П зм = (Т-t пз) · с t · Q (1)
Σ t
Σ t = t1 + t2 + t3 + t4 , (2)
де Q – середній об’єм пачки (2,8-3,2 м3), що трелюється; t пз – час на виконання підготовчо-заключних робіт (1800с); сt – коефіцієнт використання робочого часу (0,85-0,90); t1 i t2 – час, відповідно, переміщення вантажу на навантажувальний пункт і подання причіпних пристосувань до місця чокерування, с; t3 – час на чокерування дерев, с; t4 – час на відчеплення пачки на навантажувальному пункті, с.
Час визначають за формулами (3) і (4)
t1 = l ср ;
υx
t2 = lср ;
υр
де lср – середня відстань трелювання, м; υx (2,5-3,0) і υр (0,5-1,5) – середня швидкість, відповідно, руху пачки у вантажному і порожняковому напрямках та подання причіпного обладнання до місця чокерування, м/с (з технічної характеристики лебідки).
Значення t3 і t4 визначають за формулами (5) і (6)
t3 = a0 · Q;(с)
t4 = b0 + c0 · Q;(с)
Значення a0 ;b0 ; c0 наводяться у таблицях відносно до середнього об’єму стовбура.
