
- •Загальні положення
- •Теоретичні положення
- •Ідентифікація цільового ринку.
- •Визначення цілей реклами
- •Складання бюджету реклами
- •Складання графіка виходу реклами
- •Оцінювання ефективності реклами
- •3. Завдання
- •Завдання №1
- •Завдання №2
- •Завдання №3
- •4. Зміст звіту практичної роботи
- •5. Контрольні запитання
- •6. Форми поточного контролю
- •7. Опрацювання матеріалів при підготовці до практичної роботи
- •8. Список літератури
Складання графіка виходу реклами
Графік виходу реклами складають, виходячи із факторів обертання, регулярності, темпів забування, сезонності й очікуваних кон’юнктурних змін.
- обертання – частота появи на ринку нових покупців, які хотіли б придбати продукт. Чим скоріше обертання, тим інтенсивнішим має бути графік рекламування.
- регулярність – частота купіль продукту. Чим частіше купується продукт, тим рідше він рекламується.
- темпи збування – час, протягом якого споживач забуває продукт, якщо не бачить або не чує його реклами.
- сезонність – регулярність купівлі та споживання продукту протягом року. Для сезонних товарів розробляють спеціальні сезонні графіки рекламування.
Відомі два основні види графіків рекламування. Один з них – стабільний. Він використовується тоді, коли попит і сезонні коливання не мають значення. Відповідно до цього реклама здійснюється рівномірно протягом встановленого періоду. Другий вид графіка рекламування – пульсуючий. Згілно з ним інтенсивність рекламування має місце на початку сезону, поступово зменшуючись.
Оцінювання ефективності реклами
Економічна ефективність реклами відповідно до економічних цілей визначається за рекламним прибутком (різницею між рекламним доходом і витратами на рекламу) і рекламним доходом (зміною обсягу збуту товару, обумовленого рекламою).
Перед безпосереднім виконанням вибраного графіка рекламу тестують. Відомі такі методи тестування реклами:
1. Тестування за допомого “портфеля”. Воно використовується для перевірки текстової частини звернення. Для цього рекламне звернення вміщують разом з іншими подібними зверненнями в папку і пропонують для ознайомлення споживачам. Свої враження споживачі оцінюють за запропонованою шкалою балів.
2. Тестування за допомогою журі. У цьому випадку тільки одне рекламне звернення пропонується групі споживачів для оцінки.
3. Тестування за допомогою кіно (телебачення). Це один із найсучасніших методів перевірки реклами. Споживачам пропонується перегляд кіно- чи телеролика. Реакцію глядачів записують з допомогою спеціального електронного пристрою або вивчають опитуванням.
Відомі також фізіологічні методи тестування реклами (вивчення руху зіниць читачів, біотопів мозку, зміни голосових тональностей тощо).
Тестування реклами дає змогу внести відповідні корективи і перейти до безпосереднього рекламування.
Заключна частина процесу прийняття рішення щодо реклами – управління нею і контроль. Тут передовсім необхідно з’ясувати, чи досягнуті поставлені цілі, визначити слабкі місця, які дають привід до ревізії процесу рекламування. Для цього використовують такі методи опитування споживачів:
Відгук з допомогою підказки. Респондентів просять відповісти, що саме вони дізналися про товар чи фірму, прочитавши, побачивши чи почувши запропоновану рекламу.
Відгук без підказки. Респондентів питають, які рекламні оголошення вони пам’ятають або яку рекламу вони бачили вчора по телебаченню.
Визначення ставлення. Опитуванням виявляють зміну ставлення споживачів до продуктів після закінчення кампанії з його рекламування.
Визначення зацікавлення. Читачам чи глядачам рекламних повідомлень пропонується додаткова інформація. Найбільш ефективним вважають рекламування, яке викликає велику кількість запитань з боку споживачів.