54

Тема 1: роль обліку в системі управління банку.

1.Сутність та основні принципи бухгалтерського обліку в банках

2.Методологічні засади фінансового обліку

3. Організація операційної роботи та організаційна структура у банку

1. Сутність та основні принципи бухгалтерського обліку в банках

Банки є суб,єктами господарської діяльності, проте характер їхньої діяльності є специфічним. З одного боку, вони залучають тимчасово вільні грошові кошти фізичних і юридичних осіб, а з другого – задовольняють, як власні потреби, так і потреби своїх клієнтів – фізичних та юридичних осіб. Неодмінною умовою тривалої та успішної господарської діяльності банку є оптимальна продуктивність, економічність, рентабельність та ліквідність.

Банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії НБУ здійснювати сукупність таких операцій: залучення у вигляді вкладів грошових коштів фізичних і юридичних осіб , та прибуткове розміщення цих коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; відкриття та ведення банківських рахунків.

За цих умов великого значення набувають питання суто практичного характеру – питання бухгалтерського обліку в банках. У найпоширенішому розумінні облік – це мова бізнесу.

Саме тому організація обліку має врахувати принципи діяльності банківських установ:

• принцип прибутковості;

• принцип ризиковості банківських операцій;

• принцип платності банківських ресірсів.

Користувачі банківської інформації:

• держава в особі НБУ;

• податкові та інші контролюючі органи;

• керівництво банку;

• інвестори та акціонери;

• вкладники та позичальники;

• банківські службовці.

Банк не може успішно функціонувати без системи щоденного обліку. Вона повинна відповідати наступним вимогам:

• актуальність – всі операції щодня відображаються в балансі і в оборотно-сальдоій відомості. Завдяки цьому: банк і клієнти дістають актуальну інформацію; у разі виявлення помилки клієнт може своєчасно подати рекламацію.

• надійність – повна автоматична система дозволяє уникнути помилкових записів. У такий спосіб скорочуються витрати на виправління можливих помилок та підсилюється упевненість клієнта в надійності банку;

• ефективність – між доходами і витратами в банку повинне досягатися певне співвідношення, що забезпечуватиме тривале функціонування банку.

Не зважаючи на відмінність банківської справи від інших галузей економіки держави, бухгалтерський облік базується на застосуванні єдиної методології обліку, а саме таких елементів:

• документація та інвентаризація;

• оцінка і калькуляція;

• рахунки та подвійний запис;

• бухгалтерський баланс і звітність.

Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій, методи внутрішнього контролю та положення про операційну роботу відповідно до вимог НБУ.

Операційна робота в банку повинна забезпечувати:

• розподіл обов'язків і прав на здійснення банківських операцій;

• документування операції;

• накопичення і подача інформації про кожну операцію, з відображенням даних про учасників операції, визначенням балансових та позабалансових вимог та зобов,язань, суми операції;

• визначення існуючих та можливих ризиків і управління ними;

• захист активів банку від можливих збитків;

• визнання і функціонування системи контролю;

• отримання дозволу на операцію;

• збереження інформації про операцію;

• конфіденційність інформації.

У основі роботи будь-якого відділу банку лежить принцип наділу працівника правом виконавця. Він повинен забезпечити посадовим правом запису тих, що завіряються управляючим банком.

Операційний процес складається з етапів:

• дозвіл на операцію;

• здійснення операції;

• контроль за операцією.

Всі операції оформляються документами, але якщо операція всередині банківська без урахування клієнтів, їх оформляють при роботі з наявними прибутково-видатковими касовими операціями, для безготівкових – меморіальними ордерами.

Первинний документ з виправленням не приймається. Регістри систематичного і аналітичного обліку ведуться у формі відомості.

Обов'язкові регістри обліку:

- оборотно-сальдовий баланс, оборотна відомість, журнал відомості залишку на особистих рахунках, особові рахунки і виписки по них, книги реєстрації відкритих рахунків, касовий журнал, книги реєстрації відкритих рахунків.

Об'єкти обліку:

• активи (грошові кошти, депозити, кредити, цінні папери, необоротні активи);

• зобов'язання (засоби на кореспондентських рахунках, засоби клієнтів і кредити одержані);

• капітал (статутний капітал, прибуток, фонди, переоцінка).

2. Методологічні засади фінансового обліку

   Методологічно та організаційно бухгалтерський облік поділяється на фінансовий та управлінський. Фінансовий надає своєчасну та значущу інформацію про фінансовий стан банку та результати його діяльності.

   Коло користувачів цієї інформації досить широке: керівництво банку, цого службовці, дійсні чи потенційні інвестори і кредитори , регулятивні органи.

Управлінський орган є процесом визначення, оцінювання, нагромадження, аналізу, підготовки, інтерпритації та передавання інформації, використовуваної керівництвом для планування, оцінювання й контролю діяльності, а також для прийняття рішень щодо напрямів використання банківських ресурсів.

Більшість господарстуучих суб,єктів мають Дт та Кт заборгованість. Для банків це значна частка, бо вони залежать від залучених депозитів, тобто вони змушені розраховувати на зовнішні джерела фінансування. Частка капіталу в балансі коливається у межах 4 – 6%.

Держава (у вигляді НБУ) встановила обов,язкові коефіцієнти (нормативи), які повинні дотримуватися усі діючі банківські установи.

* Н1 Мінімальний розмір регулятивного капіталу діючих банків має становити:

- для місцевих кооперативних банків:

На 01.01.2006р. - не менше ніж 1 400 000 євро

01.01.2007р. - 1 500 000

- для здійснення діяльності на теріторії однієї області

На 01.01.2006р. - не менше ніж 4 500 000 євро

01.01.2007р. - 5 000 000

- для діяльності на всієї теріторії України

На 01.01.2006р. – не менш ніж 7 000 000 євро

01.01.2007р. - 8 000 000

* Н1 Мінімальний розмір регулятивного капіталу створених в2010-2011рр банків:

* для місцевих кооперативних банків:

- до 1 року діяльності 1 000 000 євро

- до 2 років 1 100 000

- до 3 років 1 200 000

- до 4 років 1 350 000

- з 5 років 1 500 000

- для здійснення діяльності на теріторії однієї області

- до 1 року діяльності 3 000 000 євро

- до 2 років 3 500 000

- до 3 років 4 000 000

- до 4 років 4 500 000

- з 5 років 5 000 000

- для діяльності на всієї теріторії України

- до 1 року діяльності 5 000 000 євро

- до 2 років 5 500 000

- до 3 років 6 000 000

- до 4 років 7 000 000

- з 5 років 8 000 000

* Н1 Мінімальний розмір регулятивного капіталу створених в 2012р банків: 120 млн. гривень

* Н2- коефіцієнт адекватності регулятивного капіталу – здатність банку своєчасно і в повному об'ємі налічувати за зобов'язаннями. Це платоспроможність банку за умови, якщо сума активів банку перевищує суму цих зобов,язань, тобто банк має регулятивний капітал.

Якщо від активів – зобов'язання = регулятивний капітал (RK)

H1 = RK:A

Для діючих банків він повинен складати на 1.01.05р. 11%. Для початківців у банківської діяльності – 15% протягом першого року, а далі не менше 12%.

*Н3 – коефіцієнт адекватності основного капіталу розраховується як співвідношення основного капіталу до загальних активів банку, зменшених на суму сформованих резервів за активними операціями банку (за кредитними операціями, операціями з цінними паперами, під Дт заборгованість, під прострочені понад 30 днів нараховані доходи за активними операціями), неамортизованого дисконту за цінними паперами та зносами основних засобів. Нормативне значення Н3 не менш 4%.

Банк володіє грошовими коштами, які по суті є запасами. Для них розраховують коефіцієнти ліквідності, а моментальна ліквідність Н4 складає:

Сума коштів на кореспондуючому рахунку + каса

= не менше 25%

Зобов'язання по поточних рахунках

Термінова ліквідність Н5– активи першого і другого розряду ліквідності : зобов'язання = не менше 40 %.

Короткострокова ліквідність Н6– активи : короткострокові зобов'язання = не менше 30%.

Крім того, інструкція регламентує ще цілу низку нормативів, зокрема норматив ризику, розпорядження валютною позицією уповноваженим банком.

Загалом, НБУ контролює 16 нормативних показників діяльності банку.

Облікова політика банку – це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються банківською установою для складання та подання фінансової звітності. Положення про облікову політику затверджуються наказом керівника до початку нового календарного року.

Цим документом визначається методологія обліку окремих операцій та особливості організації і ведення обліку до початку нового календарного року.

Обов,язково розробляються такі складові:

- характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунків;

- додаткові регістри аналітичного обліку та форми первинних документів

- правила документобігу та технологія обробки інформації

- перелік визначених прав працівників банку на підписування документів

- перелік операцій, що вимагають додаткового контролю

- порядок проведення інвентаризації і методи оцінювання активів і зобов,язань

- порядок контролю за здійсненими операціями

- порядок розрахунків між філіями та іншими структурними підрозділами банку та порядок їх фінансування та звітності

- порядок застосування принципу нарахування доходів і витрат

- порядок реєстрації договорів

- тощо