2. Механізм введення податку на нерухомість

Законом № 71-VІІІ від 28 грудня 2014 р. введені в дію зміни до Податкового кодексу, що стосуються оподаткування житлової та нежитлової нерухомості.

Ставка податку на нерухомість, яку встановлять відповідні місцеві ради, в 2015 році складе не більш ніж 24,36 грн./кв.м (2% від мінімальної заробітної плати в 1218 грн.) та не буде залежати від ринкової вартості об’єкта.

Законом встановлено пільги на сплату податку, якими база оподаткування житлової нерухомості зменшується для власників квартир на 60 кв. м, а для власників будівель – на 120 кв. м., а якщо у власності декілька об’єктів нерухомості  квартира/квартири і будинок/будинки – 180кв.м.

Фізичним особам податок на нерухомість за 2015 рік доведеться сплатити протягом 60 днів з дня отримання з податкової в першому півріччі 2016 року відповідного повідомлення.

Більш докладно нововведення розглянуті нижче.

Нерухомість, що підлягає оподаткуванню, внесеними змінами розділена на дві категорії: житлова та нежитлова.

Так, до житлової нерухомості, відповідно до нової редакції пункту 14.1.129, належать наступні будівлі:

14.1.129. об’єкти житлової нерухомості – будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;

14.1.129.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

б) прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

14.1.129.2. садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

14.1.129.3. дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку.

Податковий кодекс доповнений підпунктом 14.1.129¹, який визначає об’єкти, що відносяться до нежитлової нерухомості. При цьому до переліку внесені навіть сараї, навіси і вбиральні:

14.1.1291. об’єкти нежитлової нерухомості – будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

а) будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Також по-новому сформульована і стаття, що визначає безпосередньо податок на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, що є одним з видів податку на майно. При цьому до податків на майно відносяться також транспортний податок і податок на землю.

При цьому не є об’єктом оподаткування наступні об’єкти житлової та нежитлової нерухомості:

266.2.2. Не є об’єктом оподаткування:

а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

г) гуртожитки;

ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

е) об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

 

Приклад обрахунку податку на нерухомість

Візьмемо для прикладу сім’ю, що складається з п’яти осіб: чоловік, дружина  і троє неповнолітніх дітей.

Дружина володіє 2 квартирами і дачею:

 1. Квартира загальною площею 80 кв. метрів;

2. Квартира загальною площею 60 кв. метрів;

3. Дача 150 кв. метрів.

Чоловік володіє 1 квартирою і будинком: 

1. Квартира загальною площею 50 кв. метрів;

2. Будинок загальною площею 60 кв. метрів.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкту житлової та нежитлової нерухомості. За наявністю у платника податків декількох об’єктів оподаткування база оподаткування обчислюється відповідно статті  266.4 «Пільги зі сплати податку».

Обрахуємо податок на майно дружини:

У власності дружини 290 кв. метрів загальної житлової нерухомості. Відповідно до змін пільга надається на загальну площу житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в нашому випадку одночасне перебування у власності квартири та дачі пільга надається на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

1 Квартира 80 кв.м.+ 2 квартира 60 кв.м.+ дача 150 кв.м. = 290 кв.м. (загальна житлова площа).

290 кв.м. – 180 кв.м  (пільга) = 110 кв.м. (база оподаткування загальної житлової площі).

Визначимо ставку податку. Ставка податку для об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості встановлюється за рішенням сільської, селищної, міської ради в залежності від місця розташування та типів таких об’єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 % розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року,  за 1 кв. метр бази оподаткування.

З 01.01.2015 року мінімальна заробітна плата в Україні становить 1218,00 гривень.

1218 грн. * 2% = 24, 36 грн. (ставка податку). 

110 кв.м. (база оподаткування) * 24,36 грн. = 2679,60 грн. (податок на майно).

Тепер обрахуємо податок на майно чоловіка.

У власності чоловіка 110 кв. метрів загальної житлової нерухомості.

Квартира 50 кв.м. + будинок 60 кв.м. = 110 кв.м. (загальна житлова площа).

Пільга надається на загальну площу житлової нерухомості, що перебуває у власності фізичної особи платника податку для різних типів об’єктів житлової нерухомості в розмірі 180 кв.м., в нашому випадку одночасно перебуває у власності квартира та будинок загальною площею 110 кв. метрів. Чоловік податок на майно не сплачує.

Резюме:

1. Обєктом оподаткування податком на нерухомість виступає не лише житлова (п.14.1.129 ПКУ), а й нежитлова нерухомість (п. 14.1.129¹ ПКУ).

2. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості(п. 266.1.1 ПКУ).

3. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п. 266.2.1 ПКУ).

4. Оновлено перелік нерухомості, яка не є об’єктом оподаткування (п.266.2.2 ПКУ).

5. База оподаткування не змінилася і є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в т.ч. його часток (п.266.3 ПКУ).

6. База оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується (п.266.4.1 ПКУ):

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. м.;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. м.;

в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Сільські, селищні, міські ради можуть збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування встановлена цим підпунктом.

7. Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради в залежності від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 2 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування (п.266.5.1 ПКУ). У 2015 році максимальний розмір на житлову/ нежитлову нерухомість за 1 кв.м. становить 24,36 грн.

8. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.266.6.1 ПКУ).

9. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у встановленому порядку (п.266.7.1 ПКУ).

10. Фізичним особам Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). (п.266.7.2 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

11. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних (п.266.7.3 ПКУ).

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

12. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов'язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об'єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (п.266.7.4 ПКУ).

13. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об'єкта/об'єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально. (п.266.7.5 ПКУ).

Щодо новоствореного (нововведеного) об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

14. У разі переходу права власності на об'єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об'єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. (п.266.8 ПКУ).

15. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується(п.266.10.1 ПКУ):

а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації";

16. Збережено заборону на надання пільги на об’єкти житлової нерухомості, які власники-фізособи використовують з метою одержання доходів.