- •Методичний посібник
- •Практична робота №1 (2 год)
- •Зміст практичного заняття
- •Закріплення вивченого і оцінювання рівня знань
- •Домашнє завдання
- •Практична робота №2 (4 год.)
- •Зміст практичного заняття
- •Зміст практичного заняття
- •1 Природня та механічна вентиляція
- •Закріплення вивченого і оцінювання рівня знань
- •Домашнє завдання
- •Домашнє завдання
- •Практична робота №4 (4 год.)
- •Зміст практичного заняття
- •1 Категорії приміщень, будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою
- •Закріплення вивченого і оцінювання рівня знань
- •Домашнє завдання
- •Практична робота №5 (4 год.)
- •Зміст практичного заняття
- •2 Вибір методу розрахунку
- •3 Метод світлового потоку
- •Значення коефіцієнта запасу Кз
- •Коефіцієнт використання світлового потоку світильників
- •Коефіцієнт використання світлового потоку світильників
- •Технічні дані деяких ламп розжарювання та люмінесцентних ламп
- •Технічні дані ртутних дугових ламп(дрл) та металогалогенних ламп (дрн)
- •4 Метод питомої потужності
- •5 Точковий метод
- •Приклад 1 Метод світлового потоку
- •Приклад 2 Метод питомої потужності
- •Закріплення вивченого і оцінювання рівня знань
- •Домашнє завдання
- •Зміст практичного заняття
- •1 Фонд соціального страхування, його обовязки та права
- •Закріплення вивченого і оцінювання рівня знань
- •Домашнє завдання
- •Зміст практичного заняття
- •2 Санітарно-побутові приміщення
- •Норми щодо санітарно-побутових приміщень залежно від групи виробничих процесів
- •Закріплення вивченого і оцінювання рівня знань
- •Домашнє завдання
Закріплення вивченого і оцінювання рівня знань
По результатам виконання практичної роботи правильного рішення задач оцінюється виконання, своєчасність і правильність роботи
Домашнє завдання
1 Доопрацювати практичне завдання
2 Підготуватися до захисту практичної роботи
ВИКЛАДАЧ _______________ Новик В.О.
Практична робота №2 (4 год.)
ТЕМА: Виробничий травматизм. Розрахунок коефіцієнта травматизму
МЕТА РОБОТИ:
навчальна: навчити студентів правильно оцінювати виробничий травматизм та профзахворювання, розраховувати коефіцієнти травматизму на виробництві. Робити аналізи
розвиваюча: сформувати у майбутніх фахівців уміння та компетенції для забезпечення ефективного управління охороною праці та поліпшення умов праці на виробництві в галузі
виховна: виховувати увагу, логічне мислення, упевненість у вирішенні практичних завдань
ОБЛАДНАННЯ: дошка, практикум з охорони праці
ПЛАН
Засвоєння матеріалу виробничого травматизму. Розслідування нещасних випадків на виробництві та профзахворювань
Розрахунок коефіцієнтів травматизму
Зміст практичного заняття
Кваліфікація нещасних випадків
Розслідування та облік нещасних випадків та профзахворювань
Огляд місця, опитування потерпілого, свідків
Профілактика травматизму
Оцінка стану травматизму і профзахворюваності
Для характеристики рівня виробничого травматизму на підприємстві, галузі і в промисловості в цілому використовують кількісні і якісні відносні показники. Кількісній показник травматизму або показник частоти травматизму розраховується 1000 середньосписочної кількості працюючих:
(1.1)
де :
-
випадків травматизму за звітний період,
вип.;
Р - середньосписочна кількість працівників на підприємстві за той же звітний період часу, чол.;
Кчп - коефіцієнт частоти травматизму.
Отже, коефіцієнт частоти травматизму — це кількість нещасних випадків за розрахунковий період.
Якісни
й
показник травматизму або показник
важкості травматизму Кн
характеризує середню втрату працездатності в днях на одного потерпілого за звітний період:
(1.2)
Дт - загальність кількість днів непрацездатності у всіх потерпілих, роо.
дні;
Тт - загальність кількість несучасних випадків за той же період часу,
вип.;
Кв - коефіцієнт важкості травм.
Цей показник не враховує стійкості втрати працездатності і тому повністю не характеризує важкості травматизму. Таким чином, коефіцієнтважкості травматизму — де середня тривалість непрацездатності одного потерпілого, виражена в робочих днях за відповідний період.
Крім
цих показників підраховують далі про
кількість людино-днів непрацездатності
на 1000 працюючих - коефіцієнт загального
травматизму
(або
коефіцієнт мінімальних матеріальних
збитків – Кмз
)
Ці показники враховують при проведені статистичного аналізу виробничого травматизму.
Під дією шкідливих виробничих факторів у робітників можуть виникати професійні захворювання. Вплив цих факторів на здоров’я працюючих оцінюють показником К,т і тяжкості Ктз профзахворювання (аналогічно).
де:
- коефіцієнт профзахворювання;
- кількість випадків профзахворювання
за звітний період, вип.;
Р - середньосписочна кількість працівників на підприємстві за той же звітний період часу, чол.;
Квпз - коефіцієнт важності профзахворювання;
Дпз - загальна кількість днів непрацездатності у всіх потерпілих, роб.
дні.
Крім показників частоти і тяжкості профзахворюваності важливо також визначити показники рівня загальної захворюваності. З цією метою розраховують показники частоти випадків захворювань К,а та показник днів
непрацездатності Кпч, які припадають на 100 працюючих:
де: .
З - кількість випадків захворювання за звітний період часу, вип.;
Р - середньосписочна кількість працівників на підприємстві за той же
звітний період часу,час;
Д3 - кількість днів непрацездатності за той же звітний період, роб дні.
На основі отриманих показників визначають динаміку виробничого травматизму, професійної та загальної захворюваності за відповідний період, яка дозволяє оцінити стан охорони праці на підприємстві та вибрати ефективні напрями дії щодо забезпечення здорових та безпечних умов праці.
2 Методи травматизму травматизму і профзахворюваності
В
останній час все більше назріває питання
математичних залежностей, які лежать
в основі проблеми “людина-виробництво-травматизм”.
Наукова обґрунтованість значення
параметрів виявлення об’єктивних
закономірностей дають можливість
встановити вплив різних факторів та
прийняти правильні рішення у питаннях
охорони праці, оцінити можливість
травматизму та професійних захворювань
на майбутнє розробити заходи профілактики
для забезпечення необхідної безпечності
виробничого процесу. Відповідно до
однієї з багато чисельних залежностей
в якості критерію безпечності може бути
прийнята ймовірність Р,
котра визначається за формулою.
Т3
-заданий період часу, за який визначається
величина Р
(ймовірність травматизму);
N -кількість бригад або дільниць;
п -кількість зафіксованих випадків травматизму (або профзахворювання) в N бригадах;
Т -час, за який були зафіксовані випадки травматизму (або
профзахворювання) в N бригадах.
Результати вважаються достовірними, тобто забезпечують головну умову (безпечність роботи за період Т3), якщо Р> 0,95. Якщо Р <0,95, то
повної впевненості в безпечності роботи Т3 бути не може.
Приклади виконання розрахунків.
Приклад 3.1 : На підприємствах галузі на протязі року середньосписочна кількість працівників складу 247772 чоловік. За цей період мали місце 118 випадків виробничого травматизму, які визвали сумарну втрату робочого часу рівну 4616 робочих днів. Визначити показники травматизму для даної галузі.
Рішення
Коефіцієнт частоти травматизму
визначається за формулою (1.1)
Коефіцієнт
важкості травматизму Квт
формулою
(1.2)
Коефіцієнт важкості травматизму (або коефіцієнт мінімальних матеріальних збитків) для даного випадку складає за формулою (1.3)
Приклад 3.2 :На дільниці підприємства галузі працює 146 чоловік. За минулий рік випадків травматизму та профзахворювань не було. Але мали місце 48 випадків загального захворювання, по яким непрацездатність склала 486 робочих днів. Визначити показники рівня загального захворювання для даної дільниці підприємства.
Рішення. Коефіцієнти частоти випадків загального захворювання К,
(або днів непрацездатності) розраховуються на 100 працюючих за формулами (2.6) та (2.7)
Приклад 3.3 За два роки роботи (Т = 8 кварталів) в шістьох бригадах зв’язківців (N = 6) трапилося 11 нещасних випадків (И = 11). Необхідно визначити, чи можуть відбутися в цих бригадах на протязі першого півріччя {Т3 -2 квартали) майбутнього року
нещасні випадки на виробництві.
Рішення ймовірність нещасних випадків визначається по формулі (3.1)
Одержаний результат (так як Р = 0,637 < 0,95 ) свідчить про те, що при даній організації праці зв’язківців повної впевненості в безпечності роботи цих бригад зв’язківців бути не може. Для забезпечення необхідної безпечності роботи слід вдосконалити організацію умов праці.
Завдання:
Розрахувати
показники травматизму, рівень загального
захворювання, імовірність нещасного
випадку на конкретних виробничих
ділянках згідно індивідуальних завдань
(видаються викладачем).
