- •Основи економіки праці д.П.Богиня, о.А.Грішнова (Навчальний посібник)
- •2. Економіка праці в системі наук
- •1. Праця як предмет наукового економічного дослідження
- •2. Економіка праці в системі наук
- •3. Історична довідка: трудовий напрямок економічної думки
- •Глава 1 населення і людські ресурси суспільства
- •Трудові ресурси як соціально-економічна категорія
- •Відтворення населення і ресурсів для праці
- •Економічно активне населення
- •1.2. Трудові ресурси як соціально-економічна категорія
- •Відтворення населення і ресурсів для праці
- •1.4. Трудовий потенціал суспільства. Проблеми реалізації трудової активності населення
- •Глава 2 ринок праці
- •2.2. Попит та пропозиція праці
- •2.3. Особливості пропозиції праці у кризовій економіці
- •2.4. Інфраструктура ринку праці
- •2.5. Сегментація ринку праці
- •Глава з зайнятість населення і безробіття
- •Соціально-економічна суть і види зайнятості
- •3.1. Соціально-економічна суть і види зайнятості
- •3.2. Зайнятість як елемент соціально-економічної політики
- •3.3. Проблеми зайнятості в Україні
- •3.4. Безробіття, його показники і види. Допомога по безробіттю
- •3.5. Міжнародний досвід регулювання зайнятості
- •Глава 4 людський капітал
- •4.2. Людський капітал як соціально-економічна категорія
- •4.3. Аналіз зисків та витрат при інвестиціях в освіту
- •4.4. Визначення ефективності інвестування
- •Глава 5 якість робочої сили, освіта та професійна підготовка
- •5.2. Якість робочої сили і кваліфікація працівника
- •5.3. Освіта та професійна підготовка в інфраструктурі ринку праці
- •5.4. Нові підходи до питань фінансування освіти та професійної підготовки
- •Додатки до глави 5
- •Про професійну орієнтацію та професійну підготовку в галузі розвитку людських ресурсів
- •Положення иро освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)
- •Глава 6 організація праці
- •6.1. Поняття, зміст і завдання організації праці
- •6.2. Поділ і кооперування праці
- •6.3. Організація робочих місць
- •6.4. Трудовий процес і його раціоналізація
- •6.5. Умови праці і фактори їх формування. Охорона і безпека праці
- •6.6. Дисципліна праці
- •Глава 7 нормування праці як основа її організації
- •7.2. Об'єкти нормування праці
- •7.3. Робочий час. Режими праці і відпочинку. Класифікація витрат робочого часу
- •7.4. Система нормативів і норм праці
- •7.5. Методи нормування трудових процесів
- •Глава 8 ефективність праці
- •Ефективність праці: теоретичні аспекти
- •8.5. Програми управління продуктивністю праці на підприємстві
- •8.L. Ефективність праці: теоретичні аспекти
- •8.2. Продуктивність і рентабельність праці як основні показники її ефективності
- •8.3. Показники і методи вимірювання продуктивності праці
- •8.4. Фактори і резерви підвищення продуктивності праці
- •8.5. Програми управління продуктивністю праці на підприємстві
- •Глава 9 оплата праці
- •9.1. Сутність, функції і принципи організації заробітної плати
- •9.2. Структура заробітної плати. Елементи організації оплати праці
- •9.3. Форми і системи заробітної плати
- •9.4. Тарифна система оплати праці
- •9.5. Безтарифна модель оплати праці
- •9.6. Регулювання оплати праці. Мінімальна заробітна плата
6.6. Дисципліна праці
Поняття "дисципліна" стосовно людської діяльності означає чітке дотримання встановленого порядку, загальновизнаних або директивно встановлених правил.
Дисципліна як ознака людської діяльності виховується, встановлюється і зміцнюється під впливом таких чинників:
• примушення з боку авторитарної влади або вплив суворої соціальної необхідності викликають примусову дисципліну, яка може втримуватися неекономічними або економічними методами, але швидко і практично повністю руйнується при послабленні дії чинників, що її утримували;
• усвідомлення необхідності дотримання юридично встановлених або традиційних норм і правил, схвалення їх як таких, що в кінцевому підсумку відповідають власним інтересам, означає добровільну, свідому дисципліну, яка є набагато Надійнішою і тривалішою, ніж примусова, і не потребує контролю за її дотриманням. Свідома дисципліна громадянок поведінки, крім іншого, є ознакою високої культури особи;
• внутрішнє самопереконання людини, що висуває до себе особисто високі вимоги і постійно виконує їх, означає само дисципліну, що є однією з основних характеристик цілеспрямованої, сильної особистості.
Будь-яке суспільне виробництво передбачає узгоджену діяльність людей, яка неможлива без певної організації праці і без того, щоб кожен учасник виробництва окремо і всі працівники разом дотримувалися єдиних загальних правил ведення трудового процесу.
Дисципліна праці є об'єктивно необхідною формою зв'язку між працівниками, що беруть участь у спільному процесі праці. її основна вимога полягає в тому, щоб люди, які беруть участь у спільних або пов'язаних між собою процесах праці, дотримувалися певного чітко визначеного порядку трудової поведінки.
Хоча розвиток людського суспільства характеризується тенденціями руху до все більш добровільних форм праці, однак у сучасних умовах ще існує нагальна необхідність застосовувати різноманітні методи зміцнення дисципліни праці: адміністративні, правові, організаційні, економічні, матеріальні і моральні.
На практиці розрізняють різні види дисципліни в залежності від того, ким вони встановлені і якої сфери людської діяльності стосуються правила, що складають зміст відповідної дисципліни. Крім трудової дисципліни, не можна обійтися без дисципліни виробничої, технологічної, фінансової, договірної та ін.
У вузькому розумінні трудова дисципліна трактується передусім як дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Точне виконання всіх вимог технології за кожним виробничим процесом складає дисципліну технологічну. Своєчасна і точна реалізація виробничих завдань, виконання посадових обов'язків, правильна експлуатація обладнання, дотримання правил охорони праці й техніки безпеки складають зміст виробничої дисципліни. У широкому розумінні дисципліна праці об'єднує перераховані вимоги і передбачає добросовісне виконання працівниками всіх своїх службових обов'язків.
Зростання значення дисципліни праці в наш час зумовлене дією таких чинників:
• ускладнення виробничих зв'язків на підприємствах, в галузях, в економіці в цілому під впливом науково-технічного прогресу що вимагає підвищеної чіткості і точності в організації взаємодії всіх виробничих ланок;
• в сучасному високомеханізованому і автоматизованому виробництві в зв'язку із залученням у виробничий процесі велетенської кількості високопродуктивних і дорогих знарядь праці різко зростає ціна одиниці робочого часу, який може втрачатися внаслідок порушення дисципліни праці;
• такі фактори, як складність управління великими комплексними виробничими, господарськими і соціальними системами, астрономічна ціна можливих помилок і прорахунків і, відповідно, необхідність запобігання їм, забезпечення підконтрольності людині технічних, природних і соціальних процесів тощо висувають на перший план в структурі професійних вимог свідому дисципліну праці, що ґрунтується на широкому соціальному світогляді та високому інтелекті працівників;
• принципові зміни в системі господарського управління з переходом до ринкових відносин особливо гостро висувають вимоги відповідальності кожного працівника за кінцеві результати своєї праці, її високу якість і абсолютну надійність.
В умовах ринкової економіки підприємство не зможе досягти успіхів у конкурентній боротьбі, якщо у трудовому колективі не пануватиме висока дисципліна праці, що ґрунтується на колективній і особистій зацікавленості працівників у високих кінцевих результатах діяльності.
Резюме
Організація праці повинна розглядатися з двох боків: по-перше, як система виробничих взаємозв'язків працівників із засобами виробництва та один з одним, що утворює певний порядок трудового процесу, який включає: поділ праці та її кооперування, організацію робочих місць та їх обслуговування, впровадження раціональних прийомів та методів праці, науково обґрунтованих норм праці, її мотивацію, планування і облік; по-друге, як систематична діяльність людей по впровадженню нововведень у існуючу організацію праці Для приведення її у відповідність з досягнутим рівнем розвитку науки, техніки і технології.
Вихідним пунктом організації праці є поділ праці, тобто Диференціація видів трудової діяльності між різними групами працівників. Поділ праці на підприємстві полягає у закріпленні за кожним працівником і за кожним підрзділом їхніх обов'язків, функцій, видів робіт, технологічних операцій. Розрізняють такі основні види поділу праці всередині підприємства: функціональний, технологічний, професійний, кваліфікаційний. З поділом праці нерозривно пов'язане її кооперування, що означає досягнення раціональних пропорцій у затратах праці різних видів і передбачає встановлення раціональних соціально-трудових взаємовідносин між учасниками трудового процесу, узгодження інтересів людей і цілей виробництва.
Робоче місце — це первинна ланка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових й інших діючих норм і оснащена необхідними засобами для трудової діяльності. Організація робочих місць — це підпорядкована цілям виробництва система заходів з їх оснащення засобами і предметами праці, плануванню, розміщенню їх в певному порядку, обслуговуванню і атестації. Конкретний зміст цих заходів визначається характером і спеціалізацією робочого місця, його видом і значенням у виробничому процесі.
Трудовий процес — це матеріально і технічно обумовлений, організований процес прикладання людиною розумових та фізичних зусиль для одержання корисного результату. Раціоналізація трудового процесу передбачає послідовне проведення таких етапів: виявлення, вивчення, аналіз, узагальнення, проектування та освоєння раціональних прийомів та методів праці.
Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров'я та працездатність людини в процесі праці. Вивчення умов праці на конкретному підприємстві проводиться передусім для їх нормалізації, а якщо це неможливо, компенсації працівникам шкідливого впливу умов праці на їхнє здоров'я у грошовій або іншій формі.
Охорона праці — це здійснення комплексу заходів технічного характеру (огородження небезпечних місць на виробництві, впровадження безпечної техніки, зміна технологій з метою ліквідації небезпечних для життя і здоров'я людини робіт) і санітарно-гігієнічних заходів (раціональне освітлення, створення сприятливого мікроклімату у виробничих приміщеннях тощо), які забезпечують нормальні умови праці.
Дисципліна праці є об'єктивно необхідною формою зв'язку між працівниками. її основна вимога полягає в тому, щоб люди які беруть участь у спільних або пов'язаних між coбою процесах праці, дотримувалися певного чітко визначеного порядку трудової поведінки. У широкому розумінні дисципліна праці об'єднує трудову, технологічну і виробничу дисципліни і передбачає добросовісне виконання працівниками всіх своїх службових обов'язків.
Терміни і поняття
Атестація робочих місць
Бригадна організація праці
Дисципліна виробнича
Дисципліна праці
Дисципліна технологічна
Дисципліна трудова
Евристика
Елементи організації праці
Завдання організації праці
Кваліфікаційний поділ праці
Кооперація праці Щ Метод праці
Обслуговування робочих місць І Організація
Організація праці
Організація робочих місць
Оснащення робочих місць
Охорона праці
Професійний поділ праці
Раціоналізація робочих місць
Раціоналізація трудового процесу
Робоче місце
Суспільний поділ праці
Технічний поділ праці
Технологічна операція
Технологічний поділ праці
Трудова дія
Трудовий прийом
Трудовий процес
Трудовий рух
Умови праці
Фактори виробничого середовища
Функціональний поділ праці
