- •З історії України
- •1.Вітчизняна історія як наука і як засіб виховання національної свідомості
- •3. Осіновні риси трипільської культури
- •4. Населення доби раннього залізного віку на території України. Кіммерійці скіфи сармати
- •5. Античні міста-держави північного причорномор’я
- •6 .Східнословянскі племенні союзи, їх розселення
- •Внутрішньо та зовнішньополітична діяльність князів: Олега, Ігоря, Ольги та Святослава.
- •Київська Русь в період розквіту.
- •10.Запровадження християнства на Русі. Історичне значення прийняття християнства.
- •11.Характерні риси та особливості розвитку культури Київської Русі.
- •12.Причини та наслідки занепаду Київської Русі.
- •13.Утворення та піднесення Галицько-Волинського князівства. Боротьба за українські землі.
- •14.Занепад Галицько-Волинської князівства
- •15. Приєднанняукраїнських земель до ВеликогокнязівстваЛитовського
- •16. Люблінська унія
- •18.Релігійні процеси в Україні в хvі ст. Реформаційний та контрреформаційний рух в Україні. Виникнення братств. Утворення греко-католицької церкви.
- •23.Боротьба за збереження незалежності. І.Виговський, ю.Хмельницький.
- •24.Україна у другій половині хvіі ст. Поділ України на Лівобережну і Правобережну. Доба «Руїни».
- •25. Занепад Правобережжя. П.Дорошенко.
- •26. Автономія Лівобережної України в складі Російської держави. Д.Многогрішний, і. Самойлович.
- •27. Особливості внутрішньої та зовнішньої політики Гетьманщини за діяльності і.Мазепи.
- •29. Національно-визвольна і антикріпосницька боротьба в Україні в середині та другій половині XVIII ст.
- •35. Початок Другої світової війни. Договори срср і Німеччини та питання щодо українських земель.
- •36. Включення Західної України, Бесарабії та Північної Буковини до складу урср.
- •37.Перший період Великої Вітчизняної війни (червень 1941-листопад 1942 рр.). Окупація України.
- •38. Встановлення фашистського окупаційного режиму в Україні та його злочинна діяльність.
- •39. Радянський підпільний та партизанський рух на окупованій території України. Бойові дії збройних формувань оун-упа.
- •43. Виникнення руху «шістдесятників». Зародження дисидентського руху в Україні наприкінці 1950 – початку 1960 –х років.
- •44. Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960-х – початок 1980 –х років.
- •45. Розпад Радянського Союзу: загострення соціально-економічної кризи.
- •46. Зростання соціальної та національної активності українського суспільства наприкінці 1980-х рр.
- •47. Скасування кріпосного права і його наслідки для українського селянства.
- •48. Українські землі у складі Російської імперії. Реформи системи освіти.
- •49. Військова реформа 1864 року. Необхідність і наслідки.
- •50 Галичина в хіх столітті.
- •52. Суспільно-політичний рух в Україні в хіх столітті.
- •54. Соціальні рухи на Україні 1900 – 1917 рр.
- •55 . Українські землі під час Російської революції 1905 – 1907 рр
- •56. Столипінська реформа.
- •63.Створення і політичний статус урср.
- •64. Західноукраїнські землі у 1920 – 1930 рр. У складі Польщі
- •65. Західноукраїнські землі у 1920 – 1930 рр. У складі Румунії і Чехословаччини.
- •66. Неп в Україні.
- •67. Колективізація в Україні
- •68. Індустріалізація в Україні
- •69. Приєднання західноукраїнських земель до срср 1939 – 1950 рр.
- •70. Рух опору в Україні
- •71. Голодомор 1920 – 1921 рр. Причини і наслідки.
- •72. Голодомор 1932 – 1033 рр. Причини і наслідки.
- •73. Голодомор 1946 – 1947 рр. Причини і наслідки.
- •74. Основні етапи боротьби оун – упа.
- •75. Національно-визвольний рух в західноукраїнських землях. Утворення зунр. Акт злуки унр та зунр 22 січня 1919 р.
- •79. Акт проголошення незалежності України 24 серпня 1991 р.
- •81. Україна в умовах Незалежності. Прийняття Конституції України і державної символіки.
- •82. Національно-культурне відродження в Україні за часи незалежності.
- •84. Конституційний процес в Україні.
14.Занепад Галицько-Волинської князівства
По смерті Данила 1264 року з приходом до влади його наступників почався поступовий занепад Галицько-Волинського князівства. Так, Леву вдалося розширити кордони держави — до її складу були включені Закарпатська Русь та Люблінська земля. 1270 року він переніс столицю в місто, яке збудував його батько на честь Левового весілля з угорською королівною Констанцією, — до Львова. На відміну від Лева, Володимир зосередив свою увагу на будівництві міст, замків і церков, на розвитку мистецтва та культури. Після смерті Лева одноосібним правителем Галичини й Волині став його син Юрій (1301-1308 pp.). Утративши під час війни з поляками Люблін (1302 рік), князь відмовився від завойовницької діяльності й використовував мирні шляхи для врегулювання конфліктів. Завдяки цьому його держава зберегла силу й вплив, а сам князь отримав титул «король Русі». У 1303 році Юрій дістав згоду на заснування в Галичині власної митрополії. Титул князя всієї Русі носили сини Юрія Андрій і Лев, які в 1308-1323 pp. спільно правили після смерті батька. Князі й далі підтримували дружні стосунки з Тевтонським орденом, щоб запобігти посиленню Литви. Напруженими залишалися відносини з Ордою, і тому існує припущення, що обидва князі загинули в боротьбі з ординцями. Андрій і Лев були останніми нащадками Романового роду. Після їхньої смерті Галицько-Волинське князівство очолив Болеслав Мазовецький, син польського князя Тройдена. Він прийняв православну віру та ім'я Юрій. Юрій II Тройденович (1325-1340 pp.) дотримувався мирної зовнішньої політики попередників. Водночас він вороже ставився до Польщі, яка тоді об'єдналася в єдину державу і, мабуть, намагалася здобути Люблінщину. Це стало причиною укладення союзу Польщі й Угорщини проти Галицько-Волинського князівтва.
15. Приєднанняукраїнських земель до ВеликогокнязівстваЛитовського
Скориставшись у 50-ті роки XIV ст. слабкістю Золотої Орди (після смерті хана Джанібека 1357 р. тут розпочинається хвиля міжусобиць, протягом 1359—1361 рр. у золотординській столиці Сараї змінюється сім ханів, а 1362 р. Орда розпадається на дві частини з кордоном по Волзі), литовці активно починають новий етап проникнення в землі колишньої Київської Русі. Наступник Гедиміна Ольгерд (1345—1377) чітко формулює основне завдання: «Вся Русь просто мусить належати литовцям». Витіснення татарських ханів сприяло поступовій інкорпорації (включенню) Чернігово-Сіверщини, Київщини, Переяславщини до складу Литовської держави. Після перемоги 1362 р. над татарами на березі р. Сині Води (притока Південного Бугу) до сфери литовського впливу потрапило і Поділля. Оцінюючи .Оскільки власне литовські етнографічні землі в цей час становили лише десяту частину новоствореної держави, литовські правителі, намагаючись втримати під своїм контролем інкорпоровані землі, послідовно дотримувалися правила: «Старого не змінювати, а нового не впроваджувати». Офіційний титул литовського князя розпочинався словами: «Великий князь Литовський і Руський». Створюється ілюзія продовження давньоруської державності. Проте литовці не стали другими варягами. Процес асиміляції завойовників не завершився. Події розгорнулися інакше. Починаючи з правління Ягайла (1377—1392) у Литовській державі дедалі більше набирають сили тенденції централізму, а 1385 р. між Литвою та Польщею укладено Кревську унію, яка докорінно змінює становище південно-західних руських земель. III етап (1385—1480) — втрата українськими землями залишків автономії. Затиснута між Тевтонським орденом та Московським князівством, Литва отримала наприкінці XIV ст, від ослабленої Польщі пропозицію: шляхом династичного шлюбу польської королеви Ядвіги та литовського КНЯЗЯ Ягайла об'єднати сили двох держав. У 1385 р. було уНЛІДено Кревську унію, суттю якої була інкорпорація Ве-ЛИК0Г0 князівства Литовського до складу.
|