Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Шпори з Історії України.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
162.73 Кб
Скачать

71. Голодомор 1920 – 1921 рр. Причини і наслідки.

На VIII Всеросійському з'їзді рад в грудні 1920 p., де розглядався план ГОЕРЛО, Ленін заявив, що без хлібного фонду, утвореного продрозкладкою, неможливо навіть підходити до великих завдань електрофікації Росії. З'їзд прийняв закон про примусове визначення державою посівних площ для кожного селянського господарства - своєрідну посівну розкладку. Таким чином українських селян московська окупаційна влада шляхом примусу уярмлювала до рабської праці.

Продрозкладка незабаром поширилася мало не на все, що вироблялося селянами. Українці у відповідь чинили активний спротив московській окупаційній владі організовуючись у повстанські загони. З цієї причини у першій половині 1920 р. продрозкладка майже провалилася.

З другої половини 1920 р. заготівлі московським окупантам вдалося істотно збільшити. Завдяки посиленню репресивних заходів, інтенсивність хлібозаготівель в Україні зросла, а тому в травні до Російської Федерації було відправлено 522 тис., в чевні - 728 тис. пудів зерна. Норми хлібозаготівлі встановлювались без урахування виснаження продовольчих запасів України.

У районах збройного опору українців активно використовувалися червоноармійські частини, керовані В.Блюхером, П.Дибенком, Г.Котовським, О.Пархоменком та ін. Сприяли звірячим вбивствам українських селян і частини особливого призначення (ЧОН), які складалися із спеціально підібраних у Московщині закоренілих злочинців.

72. Голодомор 1932 – 1033 рр. Причини і наслідки.

У 1930 році генсек ЦК ВКП(б) Йосип Сталін дав поштовх новій хвилі колективізації в СРСР. У квітні того року було прийнято Закон про хлібозаготівлі, згідно з яким колгоспи мусили здавати державі від третини до чверті зібраного збіжжя. Тим часом, внаслідок Великої депресії ціни на сільськогосподарську продукцію на Заході стрімко впали. Радянський Союз став на порозі економічної кризи, адже довгострокових позик йому ніхто не давав, вимагаючи визнати за собою борги Російської імперії. Щоб заробити валюту, було вирішено збільшити обсяги продажу зерна, внаслідок чого хлібозаготівельні плани різко і невмотивовано зростали, з колгоспів забирався майже весь урожай, що мотивувало селян відмовлятися від праці на землі, і породило масову неконтрольовану урбанізацію. Для боротьби з цим явищем в грудні 1932 року було в СРСР було запроваджено внутрішні паспорти.

На фоні цього, продовольче становище українських сіл ставало все важчим. Внаслідок хлібозаготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932, в певних сільських районах України почався голод, внаслідок якого загинуло близько 150 тисяч селян. Він тривав до того часу, поки визрів урожай 1932 року.

З іншого боку, зі збільшенням тиску на селян, активізовувався селянський рух опору. Тільки за даними ГПУ, від 20 лютого до 2 квітня 1930 року в Україні відбулося 1716 масових виступів, з яких 15 кваліфікувалися «як широкі збройні повстання проти радянської влади». Вони об'єднували до двох тисяч людей, і відбувалися під гаслами: «Верніть нам Петлюру!», «Дайте другу державу!», «Хай живе самостійна Україна!», «Геть СРСР!», «Давайте завойовувати іншу свободу, геть комуну!». В ті часи люди організовувалися як могли, були навіть кінні загони.