37.Перший період Великої Вітчизняної війни (червень 1941-листопад 1942 рр.). Окупація України.

грандіозністю: розвалити Польщу і Крим за допомогою Москви, вийшовши в такий спосіб із васальної залежності Туреччини. Налагоджуючи дипломатичні стосунки з Москвою, Україна шахувала польські експансійні намагання, відкриваючи собі шлях до провадження Так, у лютому 1650 року, коли Польща намагалась втягнути гетьмана у війну в Туреччиною, а татарський хан - використати козацького ватажка у війні з Московщиною, Б. Хмельницький відновив овій союз із Туреччиною, чим приборкав одразу обох неспокійних сусідів. Складаючи 2 серпня 1650 року на руки посла Османа-аги присягу вірності Османській імперії, Хмельницький в такий спосіб зірвав московсько-польський союз, що був обернутий проти Туреччини, - в разі утворення його Україна перетворилася б на театр воєнних дій супротивників.Але вже того ж року Великий гетьман розпочинає вперту дволітню боротьбу за встановлення українського контролю над Волощиною, наслідком якої був шлюб його старшого сина Тимофія з донькою волоського господаря Лупулла Роксаною, скріплений у селі Рашків 21 серпня 1652 року. Під цими намірами простежувалось прагнення Б.Хмельницького через Волощину зайняти стосовно Порти безпосередньо, без васальної залежності від Криму, становище удільного князя і знайти на Заході осередок («Князівство Подільське», пізніше «Князівство Сарматське» з князем Юрієм Хмельницьким на чолі), навколо якого під протекторатом Туреччини українська державність могла б оформитись і зміцнитись.Ці плани не мали остаточного успіху через загибель сина Великого гетьмана Тимофія Хмельницького, вбитого під Сучавою у вересні 1652 року.Невдовзі Б.Хмельницький і його оточення розробили новий великий задум, що вражав своєю власної активної зовнішньої політики на європейському континенті. Одним з перших проявів цього, після підписання.

38. Встановлення фашистського окупаційного режиму в Україні та його злочинна діяльність.

Окупаційний режим був системою, що здійснювала комплекс військово-терористичних, соціально-економічних, політичних та ідеологічних заходів, спрямованих на знищення українського народу, його економічних і культурних надбань. В результаті Україна була відкинута на десятиріччя у своєму розвитку, відгомін чого відчувається й зараз.

Основою нацистської політики на селі була пропаганда земельної реформи. створенням такої ілюзії окупанти прагнули зіграти на переважаючих тенденціях тяжіння українського селянства до приватної власності.

Нереальні, значно завищені вимоги, щодо постачання остарбайтерів, систематичні розстріли місцевого населення, політика голодоморів та репресій зумовили різкий дефіцит у робочій силі на території рейхскомісаріату «Україна», який виступав центром вербувань. Це в свою чергу суперечило потребам окупаційної влади, яка намагалася підтримувати промисловий та сільськогосподарський сектори захоплених земель на належному рівні. Незбалансованість напрямків німецької політики призвела до поглиблення проблеми використання робочої сили, що було головною перепоною на шляху реалізації соціальної політики у рамках «нового порядку». В свою чергу, провал соціального аспекту негативно відбився на економічному боці планів Німеччини.

«Новий порядок», встановлений на окупованій території України, мав на меті, насамперед, широку експлуатацію економічних потенціалів, пограбування культурних цінностей, створення підґрунтя для реалізації політики «германізації». Саме цим завданням і була підпорядкована окупаційна політика Німеччини по відношенню до українського населення.