3. .5 Формування фонду підготовлених структур

Фонд підготовлених до глибокого буріння на нафту і газ структур утворюють об’єкти, які після проведення відповідних геологопошукових робіт і їх належного оформлення, включені у відповідну форму щорічної статистичної звітності. Матеріали, які характеризують кожну підготовлену структуру, містяться в паспорті на неї (з графічними додатками) та інформаційній карті.

В загальний фонд структур входять:

а) освоєний фонд, до якого відносяться структури, які виведені з пошукового (параметричного) буріння, а саме:

• відкриті родовища нафти або газу;

• непродуктивні об’єкти;

б) досліджуваний фонд, який вміщує:

• структури, які знаходяться в пошуковому (параметричному) бурінні;

• структури, які знаходяться в консервації;

в) резервний фонд, який формується з підготовлених структур, які ще не введені в пошукове буріння;

г) структури, виведені із фонду після ревізії та відбракування безперспективних або недостатньо якісно підготовлених структур.

Необхiдно чiтко розмежовувати поняття про виявлену та пiдготовлену структуру.

Виявлена нафтогазоперспективна структура або об'єкт АТП – це геологiчний об'єкт в нафтогазоперспективних вiдкладах, наявнiсть i контури якого пiдтвердженi яким-небудь геологiчним або геофiзичним методом.

Iз наявного фонду виявлених пасток вибираються найбiльш перспективнi для пiдготовки їх до пошукового бурiння. До перспективних вiдносяться тi пастки, якi тяжiють до встановлених або можливих зон нафтогазо-нагромадження, а також характеризуються сприятливими для району геолого-економiчними передумовами введення їх в пошукове буріння (наприклад, у вiдноснiй близькостi вiд нафтогазопроводiв, перспективи вiдкриття покладiв легкої нафти або безсiрчистого газу, доступнi для сучасної технiки бурiння глибини тощо).

Підготовлена до пошукового бурiння нафтогазоперспективна структура або об'єкт АТП – це геологiчний об'єкт, для якого складенi структурнi карти маркуючого горизонту, що дозволяє прогнозувати просторове положення покладу та забезпечує можливiсть закладання пошукових свердловин і визначення їх глибини. При цьому для пiдготовленого об'єкта необхiдно рацiональним для даного району комплексом геолого-геофiзичних методiв достовiрно встановити основнi риси будови: розмiри i амплiтуду, структурнi особливостi (планове i гiпсометричне положення склепiння, крил i периклiналей, ускладненiсть диз'юнктивами та iн.), ступiнь герметичностi (характер покришок, гiдрогеологiчнi особливостi).

У вирiшальнiй мiрi вiд якостi сейсмiчних дослiджень залежить достовiрнiсть пасток, якi вводяться в дороге пошукове бурiння. Тому вимоги до якостi пiдготовлених пошукових об'єктiв постiйно жорсткiшають.

Пiдсумковим документом для пiдготовленого об'єкта є спецiальний паспорт, в якому обгрунтовуються всi необхiднi геолого-економiчнi параметри для введення її в пошукове бурiння.

6. Оцінка якості підготовлених структур

Якiснi критерiї пiдготовленої пастки визначаються трьома основними показниками: її об'ємом, глибиною висвiтлення розрiзу i ступенем кондицiйностi.

Об'єм пастки характеризує потенцiйно можливу величину покладiв нафти i газу та визначається розмiрами її площi та амплiтуди. При цьому цi параметри пастки вимiрюються за контуром iзогiпси з позначкою

Н=Н₀ – 1/2С,

де Н – позначка розрахункової iзогiпси, м;

Н₀ –позначка найбiльш глибокої замкненої iзогiпси, м;

С – величина перерізу iзогiпс, м.

Якщо структура пiдготовлена за кiлькома горизонтами, її розмiр визначається горизонтом з найбiльшою площею.

Амплітуда підготовленої структури визначається по перевищенню абсолютної позначки екстремальної точки її склепіння над абсолютною позначкою ізогіпси, що використовується для підрахунку площі. Амплітуда вимірюється в м.

При формуваннi фонду пiдготовлених структур використовується їх класифiкацiя за розмiрами площi пастки. При цьому розрiзняються такi пастки:

– величезнi (S>100 км²);

– великi (50–100 км²);

– середнi (10–50 км²);

– незначнi (5–10 км²);

– дрiбнi (до 5 км²).

Глибина висвiтлення розрiзу характеризується замикальною ізогіпсою нижнього (цільового) горизонту, для якого побудована структурна карта, і визначається одержуваними при пiдготовцi пасток даними про спiввiдношення структурних планiв реперів у рiзновiкових вiдкладах осадового чохла i фундаменту шляхом аналізу паспорта на структуру та графічних додатків до нього.

Кондицiйнiсть або достовiрнiсть структурних побудов за пiдготовленим до бурiння об'єктом забезпечується виконанням таких основних вимог:

– вибiр найбiльш надiйних лiтолого-стратиграфiчних або сейсмiчних реперiв (маркуючих горизонтiв);

– встановлення найбiльш рацiонального комплексу геолого-геофiзичних методiв (або одного методу), що вiдповiдає особливостям геологiчної будови конкретного району;

– додержання масштабiв робiт, що проводяться, i повноти геолого-геофiзичних спостережень;

– врахування сейсмогеологiчних умов розрiзу, а також якiсть i достовiрнiсть геологiчної iнтерпретацiї первинних документiв.

Проте вказанi вимоги до якiсних показникiв пiдготовки пошукових об'єктiв до бурiння не завжди повнiстю виконуються. Таке становище особливо характерно для районiв з добрим ступенем вивченостi верхнього структурного поверху, в зв'язку з чим пошуки та пiдготовка нових пасток здiйснюється в значно бiльш складних геологiчних умовах нижнiх структурних поверхiв, часто на значних глибинах. Недостатній же ступінь пiдготовки пасток приводить до необхiдностi бурiння зайвих пошукових свердловин, часто в неоптимальних структурних умовах, що значно знижує геолого-економiчну ефективнiсть всього пошуково-розвiдувального процесу.

Якість підготовки структури за даними сейсморозвідки зумовлена двома чинниками:

а) величиною ймовірності р (надійністю) існування структури, підготовленої сейсморозвідкою (“сейсмічної структури”); значення р, що відображає ймовірнісний характер даних сейсморозвідки, визначається за спеціально розробленими програмами оцінки достовірності побудови карт;

б) конформністю (подібністю, відповідністю) сейсмогоризонтів, для яких побудовані структурні карти, і горизонтів, перспективних на нафту і газ.

Структура вважається кондиційно підготовленою лише в тих випадках, якщо виконується умова

,

де k_підтв.– коефіцієнт підтверджуваності структур глибоким бурінням в досліджуваному районі; визначається за формулою

,

де n_підтв.– кількість структур, підтверджених глибоким бурінням;

n_опош.– кількість структур, опошукованих глибоким бурінням.

Якщо досліджувана структура характеризується р < k_підтв., але вона розташована на перспективній території, то її необхідно перевести із фонду підготовлених у фонд виявлених структур.

За значеннями р виділяється чотири категорії підготовки структур:

I категорія – структура досить надійна (р > 0,91);

II категорія – структура надійна (р = 0,71 – 0,90);

III категорія – структура ймовірна (р = 0,55 – 0,70);

IV категорія – структура малоймовірна (р < 0,55).

За співвідношенням горизонтів, по яких підготовлена структура, і нафтогазоперспективних горизонтів виділяється 3 групи структур:

група А – структура підготовлена по одному (якщо в розрізі один) або декількох горизонтах усередині продуктивної товщі;

група Б – структура підготовлена по одному або декількох горизонтах, що знаходяться вище або нижче відносно нафтогазоперспективних, в умовах принципового збереження структурних планів;

група В – структура підготовлена по одному або декількох горизонтах, що знаходяться вище або нижче відносно нафтогазоперспективних, при відсутності збігу і невідомому співвідношенні структурних планів.

Якість підготовки структури визначається за такою схемою:

Категорія	Група А	Група Б	Група В
I	Відмінна	Добра	Незадовільна
II	Добра	Задовільна	Незадовільна
III	Задовільна	Задовільна	Незадовільна
IV	Незадовільна	Незадовільна	Незадовільна

Підготовлені структури одержують відмінну, добру або задовільну оцінку підготовки лише при умові р к_підтв.. Структури, підготовлені незадовільно, рекомендуються до переведення із фонду підготовлених у фонд виявлених незалежно від перспективності регіону.

Згiдно з дiючими правилами пiдготовка об'єктiв до пошукового бурiння повинна проводитись за опорними горизонтами i лише у виняткових випадках– за умовними сейсмiчними горизонтами.

Величина випадкової похибки побудови карти при підготовці структури сейсморозвідкою встановлюється геофізичною організацією і вказується у відповідному звіті.