1. Поняття міжнародної економічної діяльності

На початку ХХІ століття практично не залишилося країн, які не були б включені в систему міжнародних економічних відносин і взаємозалежностей. Міжнародні економічні відносини охоплюють все розмаїття, сукупність економічних зв'язків, товарних і нетоварних: торговельних, фінансово-кредитних, науково-технічних, виробничо-коопераційних, кадрових, організаційно-управлінських та ін. Це система економічних зв'язків із приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання, що вийшли за межі національних держав. Сучасні міжнародні економічні відносини все більше розширюють і поглиблюють сферу свого існування, отримують характер єдиного цілісного організму, глобального за своїми масштабами.

Правовові основи міжнародної єкономічної діяльності

Ядром сучасних міжнародних економічних відносин виступає міжнародна економічна діяльність. Міжнародна економічна діяльність – це цілісна система господарських зв'язків між національними економіками різних країн, суб'єктами господарювання, міжнародними організаціями, яка базується на їх специфічних інтересах і цілях, пов'язаних з використанням переваг міжнародного поділу праці та факторного розміщення. У більш широкому плані трактує дану категорію видатний український економіст В.Є. Новицький: «Міжнародна економічна діяльність – це цілісна система господарських зв'язків між національними економіками різних країн, належних до них або утворених ними суб'єктами господарського життя, а також міжнародними організаціями, яка має характерні лише для себе взаємозв'язки, закономірності та реалізує ті специфічні інтереси, які пов'язані з використанням переваг міжнародного співробітництва, поділу праці та факторного розміщення»[11,c.25]. Феномен міжнародної економічної діяльності виник з моменту появи і розвитку світового господарства і міжнародних економічних відносин. Суб'єктами цієї діяльності виступають юридичні, фізичні особи, а об'єктами – товари, послуги, сировинні ресурси, капітали та трудові ресурси.

В

иступаючи як самостійне явище в світовому економічному розвитку, міжнародна економічна діяльність є фактором та своєрідним прискорювачем останнього. Розширення або згортання міжнародної економічної діяльності відповідно впливає на ступінь прогресу світового господарства.

До умов розвитку міжнародної економічної діяльності відносять комплекс найважливіших факторів, внутрішніх і зовнішніх обставин. До них належать:

• просторова віддаленість порівняно з національною еко­номікою суб'єктів міжнародної економічної діяльності, а отже, покупців і продавців, учасників міжнародного поділу праці

• значна залежність від природних, географічних, демо­графічних, національних, правових, політичних, релігійних, етнічних та інших факторів;

• використання в міжнародній економічній діяльності різ­них національних валют, що викликає валютний ризик, ускладнює розрахунки у всесвітній господарській діяльності і передбачає наявність валютного ринку, валютного регулювання;

• розвиток вагомого економічного потенціалу суб'єктів мі­жнародної економічної діяльності (ТНК, держав, міжнародних і фінансово-кредитних організацій і ін.) порівняно із суб'єктами національної економічної діяльності;

• міжнародна стандартизація і сертифікація продукції, що вимагають значних додаткових витрат;

• ж

  Правовові основи міжнародної єкономічної діяльності

  орстка міжнародна конкуренція, використання широ­кого спектра форм і методів конкурентної боротьби;

• більш значні (порівняно з національними) ризики, які включають соціальні, політичні, транспортні, інформаційні, ва­лютні ризики, що робить доцільним створення спільних підпри­ємств, міжнародної виробничої спеціалізації, кооперування, за­гальних науково-технічних, проектно-конструкторських розро­бок і ін.;

• менша мобільність окремих видів ресурсів (насамперед матеріальних, трудових), що підсилюється впливом держави (протекціонізм, міграційні правила та ін.);

• посилення ролі і складності маркетингових досліджень, оскільки для міжнародного просування товару на ринок необ­хідно знати природо-кліматичні, екологічні, економічні, правові, соціальні, політичні, культурні, психологічні, релігійні, мора­льно-етичні умови в іншій країні, позиції конкурентів (вивчення їхньої продукції, фінансового стану, особливостей управління);

• раціональне поєднання в господарському механізмі, що формується в межах світового господарства, державного і над­державного регулювання, з одного боку, і ринкових важелів – з іншого.

П

Правовові основи міжнародної єкономічної діяльності

оняття «міжнародна економічна діяльність» виступає як поняття більш широке, ніж поняття «зовнішньоекономічна діяльність». Воно охоплює не тільки сферу виробничої, комерційної діяльності, міжнародні економічні акції, але і поширюється на непідприємницькі, регулятивні за характером акції, на інструменти впливу з метою поліпшення загальних умов господарювання як з боку національних урядів, спеціалізованих інститутів, так і з боку спеціалізованих структур. Таким чином, підкреслюють українські дослідники Н.О. Кухарська, та С.К. Харічков [6, c.6], широке тлумачення терміну «міжнародна економічна діяльність» охоплює всі форми господарювання, до яких залучаються багатонаціональні за походженням або місцем свого перебування кооператори, агенти підприємницької та регулятивної діяльності.