3. Масштаби й географічна структура міжнародної торгівлі послугами

Міжнародна торгівля охоплює не тільки експорт і імпорт товарів, але й послуги, так званих «невидимих» благ. Надання послуг – така ж економічна функція, як продаж матеріалізованого товару. Вони сприяють утворенню національного продукту. Іншими словами, послуга – такий же предмет торгівлі, як звичайний товар. Її прикладом можуть служити подорожі, страхування, транспорт, ліцензійні платежі, дохід від інвестицій, виплати комісійних і т. ін. Так, на сьогоднішній день індустрія туризму – одна з найбільш динамічних галузей світового господарства. Туризм входить до числа трьох найбільших експортних галузей, поступаючись лише нафтовидобувній промисловості й автомобілебудуванню. На його частку доводиться 6% світового ВНП, 7% світових інвестицій, 5% всіх податкових надходжень, кожне 16 робоче місце, 11% споживчих витрат. За даними всесвітньої туристичної організації, кожні 30 туристів, що відвідують країну, сприяють створенню одного прямого й двох непрямих робочих місць.

Таблиця 3.5

Міжнародна торгівля послугами за 2009 рік (млрд. дол.)[19]

Місце	Експорт	Значення	Місце	Імпорт	Значення
1	США	470	1	США	331
2	Великобританія	240	2	Німеччина	255
3	Німеччина	215	3	Великобританія	160
4	Франція	140	4	Китай	158
5	Китай	129	5	Японія	146
6	Японія	124	6	Франція	124
7	Іспанія	122	7	Італія	114
8	Італія	101	8	Ірландія	104
9	Ірландія	95	9	Нідерланди	87
10	Нідерланди	92	10	Іспанія	87
11	Гонконг	86	11	Канада	77
12	Індія	86	12	Індія	74
13	Бельгія	75	13	Корея	74
14	Сінгапур	74	14	Сінгапур	74
15	Швейцарія	68	15	Бельгія	72
16	Швеція	60	16	Росія	60
17	Люксембург	60	17	Швеція	47
18	Канада	57	18	Гонконг	44
19	Корея	56	19	Бразилія	44
20	Австрія	53	20	Саудівська Аравія	43
21	Росія	42	21	Австралія	41
22	Австралія	41	22	Таїланд	38
23	Норвегія	38	23	Австрія	38
24	Греція	38	24	Норвегія	37
25	Туреччина	33	25	Люксембург	36
26	Таїланд	31	26	Швейцарія	34
27	Малайзія	28	27	Малайзія	27

Близько 75% обсягу послуг експортується промислово розвинутими країнами, 45%- країнами, що розвиваються, та країнами з перехідною економікою, 1%- міжнародними організаціями. У сфері торгівлі послугами на світовому ринку закон нерівномірності економічного розвитку між розвинутими країнами та світовими економічними центрами діє ще інтенсивніше. Так, 12 із 20 наймогутніших світових експортерів послуг забезпечують понад 50 % світового експорту, тоді як у середині минулого століття менше 16 %.

Торгівля, пов'язана з технологією послуг, за сучасних розумів означає розширення науково-технічного і технологічного обміну, до якого залучаються такі форми діяльності людини, як пізнання законів і закономірностей природи, суспільства, мислення (сфера науки), досвіду їх пристосування до потреб людини (розроблення нових взірців техніки й нових технологій); сам процес створення матеріальних і духовних благ і послуг (сфера матеріального й духовного виробництва) і вдосконалення та пошук раціональніших форм управління цим процесом.

Існуюче «багатство» послуг групують за різними ознаками. Широко поширеною є класифікація, прийнята Світовим банком, який ділить їх на дві групи:

• факторні послуги, пов'язані з міжнародним рухом капіталу та робочої сили;

• нефакторні послуги, тобто інші види послуг.

У міжнародній торгівлі відповідно до класифікації СОТ використовується приблизно 600 різновидів послуг.

Таблиця 3.6

Міжнародний експорт послуг основних категорій [19]

	Значення	Річна зміна, %
Роки	2009	2007	2008	2009
Послуги	3312	20	12	-13
Транспорт	704	20	16	-21
Туризм	854	15	11	-11
Інші послуги	1754	23	12	-10

На початку 70-х років ХХ ст. обсяг експорту послуг досягав 80 млрд. дол., а на початку 3-го тисячоліття – приблизно 1,5 трлн дол., що становило майже 20 % усього світового експорту. Дія цієї закономірності зумовлена четвертим крупним суспільним поділом праці, високим рівнем життя в розвинутих країнах світу, дією закону зростання потреб, значним розгортанням НТР, посиленням міграції капіталу і робочої сили, процесом глобалізації сфери послуг, який розпочався в 80-х роках ХХ ст. та іншими факторами.

Рис. 3.1 Експорт та імпорт основних інтеграційних угруповань у 2010 р., млрд. дол.

До основних експортерів послуг відносяться: США(18,9% від загального експорту), Німеччина (6,83%), Франція (6,72%), Великобританія (6,3%), Італія (5,62%), Японія (5,45%). До основних імпортерів послуг відносяться: США(12,27%), Японія (10,43%), Німеччина (10,32%), Італія (5,42%), Великобританія (5,41%).У структурі світового експорту послуг значна доля припадає на міжнародний транспорт і туризм (табл.3.6).

Вчені прогнозують, що частка США у світовому експорту послуг після 2010р. може скоротитись, однак країна залишатиметься найбільш конкурентоспроможною на міжнародному ринку ділових послуг (тут за наявними оцінками, в США при середньорічних темпах приросту ВВП в період 2005-2020р. 3,3%, відповідний показник для сфери послуг становитиме 3,4% [1, с. 121]). В країнах ЄС частка сфери послуг у ВВП підвищиться з 71 до 74-75%, головним чином за рахунок фінансових і ділових послуг, зв’язку, приватних послуг тощо. Окрім зазначених сегментів послуг, помітну роль може відіграти туризм і готельний бізнес, особливо в Південній Європі. При цьому в ряді старих членів ЄС частка послуг може перевищити 80%, що в даний момент є характерним лише для економіки Люксембургу. Щодо нових країн ЄС, питома вага послуг в них буде зростати повільніше, що пов’язано з необхідністю значних капіталовкладень в розвиток сфери послуг, причому зазвичай дочірніми структурами іноземних телекомунікаційних компаній, банків, страхових фірм.

Світовий ринок послуг на сьогодні є складною багаторівневою системою, що продовжує розширюватись та залучає нові країни до свого розвитку. Незважаючи на кризові явища, у світовій економіці за 2008-2010 рр. країнам-лідерам вдалося зберегти свої позиції та навіть вийти на нові міжнародні ринки завдяки зростаючій тенденції до популяризації наукоємних послуг, пов’язаних з інформаційними технологіями та ноу-хау. Це свідчить не тільки про вдалий стратегічний менеджмент та швидке реагування на зміни в цих країнах, але й високий контроль та міжнародне регулювання відносин на цих ринках, що є запорукою успіху будь-якого бізнесу. Експерти прогнозують збільшення частки збуту високотехнологічних, інноваційних послуг, що пов’язують з розвитком промисловості у цьому напрямі.

Перспективи подальшого розвитку світового ринку послуг полягають: у створенні глобальної системи зовнішньоекономічних відносин (де основними гравцями на ринку стануть великі міжнародні об’єднання та організації, ТНК та ТНБ); збільшенні обсягів потоків ПІІ (тож варто очікувати активізації зовнішньої торгівлі послугами серед країн, що є інвестиційно-привабливими); розвитку інтеграційних процесів (які мають вплинути на створення єдиного механізму регулювання ринку послуг у світі, що призведе до активізації зовнішньоекономічних відносин між країнами, що беруть участь у таких процесах, та усунення бар’єрів для вільної торгівлі).