Добавил:
Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:

ЗВУР

.pdf
Скачиваний:
9
Добавлен:
26.04.2020
Размер:
662.32 Кб
Скачать

Етапи виходжування

недоношених новонароджених

1 етап здійснюється в пологовому будинку або

перинатальному центрі.

2 етап - у віці 5-10 днів недоношених без патології або

з неінфекційними захворюваннями планово

переводять до спеціалізованих відділень соматичних

лікарень або перинатальних центрів. Відділення

повинно бути боксоване. Надходження дітей

відбувається безпосередньо у відділення, минаючи

приймальне.

3 етап – реабілітація дитини під наглядом дільничного педіатра після виписки дитини з масою 2500 г.

Принципи виходжування недоношених новонароджених

1.

2.

Своєчасна антенатальна стероїдна терапія з метою профілактики РДС, транспортування in utero до перинатального центру.

Своєчасне та висококваліфіковане надання первинної та реанімаційної допомоги, в т.ч. замісна сурфактантна терапія, раннє назальне СДППТ.

3. Система інфекційного контролю у відділеннях ІТАР та виходжування.

4.Грамотна організація догляду за новонародженими з урахуванням їх АФО;

моделювання умов максимально наближених до внутрішньоутробних та

виключення стресових і агресивних впливів.

Вирішальне значення при виходжуванні недоношених має тепловий режим,

вигодовування та попередження шкідливого впливу зовнішніх факторів

оточуючого середовища. Для забезпечення температурного балансу

використовують кувез, температурний режим в якому підбирається

індивідуально. Для дітей з гіпотермією температуру в інкубаторі

встановлюють не більше ніж на 10С вище, ніж температура тіла дитини.

Аксилярну та ректальну температуру дитини вимірюють кожні 15 хв.

Враховуючи її підвищення, регулюють температуру в інкубаторі. Вологість в кувезі повинна бути 70%.

Принципи виходжування

недоношених новонароджених

При вирішенні питання вигодовування недоношеного необхідно враховувати:

-початок годування;

-обсяг годування;

-метод годування;

-вид годування.

Метод годування залежить від ГВ. Якщо ГВ <30 тиж. проводять

парентеральне харчування, якщо ГВ <32 тиж. – годують зціженим

грудним молоком через назогастральний зонд, якщо ГВ <34 тиж. –

годують з пляшечки, якщо ГВ > 34 тиж. – грудне вигодовування.

Парентеральне харчування починають не пізніше ніж через 2 год. після

народження 5% розчином глюкози 4 мл/год. На 2-у добу вводять розчин

амінокислот 0,5 г/кг/добу, 10% розчин кальцію хлориду 2,5 мл на кожні

100 мл інфузійного розчину. При повному парентеральному харчуванні

обов’язково використовують жирові емульсії 1г/кг/добу.

Перехід від парентерального до ентерального харчування відбувається повільно (проба з дистильованою водою декілька вигодовувань 5% розчином глюкози молоко матері 10 мл/кг/добу протягом 10-14 діб).

-

-

-

-

-

-

Принципи реабілітації недоношених

Ранній початок (2-3 тиждень життя);

Індивідуальний підхід до дитини з позиції цілісного організму з урахуванням морфо-функціональної зрілості, неврологічних, соматичних та сенсорних порушень;

Навчання батьків сучасним методам догляду за недоношеними;

Комплексне використання засобів і методів реабілітації; Етапність та наступність в процесі реабілітації;

Тривалість спостереження (для глибоконедоношених не менше 5-7 років).

Дякую за увагу!

Соседние файлы в предмете Педиатрия