ЗВУР
.pdf
Клініка
Гіпопластичний (симетричний варіант) – маса тіла,
довжина, обвід голівки пропорційно знижені відносно
гестаційного віку (ОГ=ДТ=МТ). Дитина розвинена пропорційно,
але “маленька” до гестаційного віку. Можуть бути поодинокі
стигми дизембріогенезу. Перебіг раннього неонатального періоду
співпадає з гіпотрофічним варіантом ЗВУРР середньої тяжкості.
Диспластичний – крім дефіциту маси та зросту відносно
ГВ характерні: непропорційна статура, вроджені вади розвитку,
множинні стигми дизембріогенезу. Часто пов’язаний з
хромосомними та геномними мутаціями. Перебіг раннього
неонатального періоду співпадає з гіпотрофічним варіантом
ЗВУРР тяжкого ступеня.
Синдром енергетичної недостатності (СЕН) виникає у
дітей зі ЗВУРР, які неадекватно забезпечуються ентеральним або
парентеральним харчуванням. Характеризується розвитком метаболічних порушень (ацидоз, гіпоглікемія), пригніченням ЦНС.
1.
2.
Антенатальна діагностика
Фактори ризику.
УЗД плода (УЗ-фетометрія - біпарієтальний діаметр, обвід живота, відношення обвіду голову до обвіду живота, довжина стегна; біофізичний профіль плода, для оцінки якого використовують шкалу Манінга, вивчення сечо-видільної функції нирок плода).
3.УЗ плацентометрія (оцінюється локалізація, ступінь зрілості, товщина плаценти).
4.Доплерографічне дослідження кровотоку в системі мати-плацента-плід.
5.
6.
Гормональні методи діагностики ФПН.
Клінічні ознаки розвитку ЗВУРР у вагітної (недостатня прибавка маси тіла, висота стояння дна матки на 3 см менше, ніж характерно для даного строку вагітності).
Неонатальна діагностика
1. Оцінка параметрів фізичного розвитку та
визначення відповідності їх гестаційному віку.
2. Визначення гестаційного віку та морфологічної
зрілості.
3. Лабораторні дослідження (клінічний аналіз
крові, КОС, біохімічний аналіз крові, клінічний
аналіз сечі, при диспластичному варіанті –
генетичне дослідження та дослідження на ВУІ).
Лікування
1.
2.
Лікувально-охоронний та температурний режим.
Адекватне вигодовування (метод та початок залежить від маси тіла при народженні та варіанту ЗВУРР. Кількість молока визначається за тими ж принципами, що і у недоношених дітей).
3. Медикаментозна терапія - відразу після народження всім дітям
зі ЗВУРР вводять 1-2 мг віт.К, з 1-го дня призначається
біфідобактерін 1 доза 2 рази в день внутрішньо, вітамінотерапія
– віт. Е, А, С, групи В у вікових дозах. Подальша терапія
(симптоматична) залежить від перебігу раннього неонатального
періоду та наявності ускладнень. Призначення актовегіну
новонародженим зі ЗВУРР забезпечує антиоксидантний захист,
ефективну нейропротекцію, адекватне функціонування системи 
ПОЛ.
4. Профілактика та лікування СЕН (контроль рівня глюкози при
народженні, через 30 та 120 хв. після народження, корекція 
гіпоглікемії.
Недоношені діти.
Визначення та актуальність
Недоношена дитина – новонароджений, який народився раніше 37 тижнів гестації.
Ступені недоношеності:
І – ГВ 35-37 тиж., маса при народженні 2001– 2500 г; ІІ – ГВ 32-34 тиж., маса при народженні 1501-2000 г;
ІІІ – ГВ 29-31 тиж., маса при народженні 1001-1500 г; ІV – ГВ до 29 тиж. маса при народженні до 1000 г.
Також виділяють новонароджених з дуже низькою та екстремально низькою масою тіла – ГВ <28 тижнів, маса тіла при народженні 999 г (Міжнародна класифікація Х перегляду), ГВ – 22 тиж., маса тіла при народженні – 500 г, довжина – 25 см (за ВООЗ). Процент інвалідизації серед новонароджених зекстремально низькою масою тіла складає 10-50% пропорційно зменшенню ГВ.
Основний критерій ступеня недоношеності – гестаційний вік, менш значний – маса тіла при народженні.
Визначення та актуальність
Частка недоношених дітей складає 6-12% від загальної кількості всіх новонароджених, з них частка дітей з дуже низькою масою тіла – 1-1,8%, а дітей з екстремально низькою масою тіла – 0,5%. Показник виживаємості недоношених в розвинених країнах складає 10-12% для дітей з масою тіла при народженні <500 г, 50% - при масі 500-749 г і біля 80% при масі 750-1000 г.
Для недоношених новонароджених характерна підвищена захворюваність та смертність, в структурі якої займають: гіпоксія 55%, пологова травма ЦНС 17%, СДР І типу 15%, сепсис 6% (летальність при якому складає 30-60%), гнійний менінгіт 3,8% (летальність при якому складає 16%), внутрішньоутробна пневмонія 3%.
Фактори ризику невиношування
Соціально-економічні - характер харчування матері, умови житла, професійні шкідливості, небажана вагітність, рівень освіти, неповна сім’я, шкідливі звички.
Соціально-біологічні – вік матері <18 або > 35 років, вік батька <17 або >50 років, аборти, вагітність відразу після пологів.
Клінічні – хронічні соматичні або гінекологічні захворювання, патологія вагітності, захворювання плода.
Клінічні ознаки недоношених
-
-
малі розміри;
непропорційна статура (великий вертикальний розмір голови – 1/3 довжини тіла, коротка шия, ноги, низьке розташування пупка);
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
переважання мозкового черепу над лицевим; гіперемія шкіряних покривів; підшкірно-жировий шар тонкий або відсутній; виражене лануго;
густе волосся на голові, низьке розташування його на лобі; недорозвинення нігтів; мале тім’ячко та шви черепа завжди відкриті;
розходження прямих м’язів живота; недорозвинення грудних залоз; порожня калитка;
знижена рухова активність та м’язовий тонус, пригнічення рефлексів.
Клінічні ознаки недоношеності знаходяться в прямій залежності від строку гестації (чим менший ГВ, тим більше таких ознак та в більшому ступені вони виражені).
Анатомо-фізіологічні особливості
недоношених
Дихальна система: незрілість легень, недостатнє вироблення сурфактанту,
менша глибина та більша частота дихання, часто патологічні типи дихання та апное.
Травна система: малий об’єм шлунка, зменшення кислотності шлункового
соку, висока проникливість кишкової стінки, зниження ферментативної
активності підшлункової залози, функціональна незрілість печінки,
спостерігаються часті зригування.
Сечовидільна система: значне зниження клубочкової фільтрації та
концентраційної функції. Добовий діурез 60-130 мл, погодинний діурез з
3-ї доби життя 2-5 мл/кг/год.
Ендокринна система: недостатнє виділення гормонів, гіпоглікемія.
КОС: з 4 по 20 добу зберігається некомпенсований ацидоз.
Водний обмін: швидкий розвиток дегідратації.
Електролітний обмін: гіпокальціємія.
Імунна система: незрілість та лабільність, специфічний імунітет на низькому рівні.
Анатомо-фізіологічні особливості недоношених
Система гемостазу: знижений вміст протромбіну, проконвертину, ІХ, Х фактору згортання крові, плазміногену, функціональний стан тромбоцитів та судин пригнічений.
Особливості адаптації до умов внутрішньоутробного життя: втрата первинної маси тіла 9-14% та повільніше її відновлення, немає гормонального кризу, часто розвивається транзиторний гіпотиреоїдит. Транзиторна гіпербілірубінемія має особливості: розвивається у 20% недоношених, не має взаємозв’язку між інтенсивністю жовтяниці та ступенем гіпербілірубінемії, загроза білірубінової інтоксикації.