- •Історія
- •Актуальність
- •Етіологія
- •Епідеміологія
- •Джерело та резервуар інфекції
- •Механізм і фактори передачі
- •Сприйнятливий контингент та імунітет
- •Патогенез
- •Клінічні прояви
- •Класифікація
- •Початкова стадія
- •Стадія розпалу
- •Стадія одужання
- •Ускладнення
- •Діагностика
- •Специфічна діагностика
- •Лікування
- •Профілактика
- •Примітки
- •Джерела
- •Джерела, дописувачі та ліцензії тексту і зображень
- •Текст
- •Зображення
- •Ліцензія вмісту
4 |
8 ДІАГНОСТИКА |
|
ція. |
|
Інтенсивність висипань не корелює з тяжкістю мар- |
|
сельської гарячки. Хвороба перебігає в більшості ви- |
|
падків з перебігом середньої тяжкості. Лише у 5% |
|
хворих можливий тяжкий несприятливий перебіг, |
|
особливо при наявності іншої інфекції. Також відомі |
|
атипові, інапарантні форми, недіагностовані випад- |
|
ки, про що свідчить високий рівень серопозитивних |
|
на марсельську гарячку осіб в ендемічних регіонах, |
|
які начебто нею не хворіли. |
|
7 |
Ускладнення |
|
|
До недавнього часу марсельська гарячка вважала- |
||
|
ся доброякісним рикетсіозом, однак на даний мо- |
||
Висип і первинний афект у пацієнта з марсельською гаря- |
мент описані ускладнення у вигляді синдрому Гієна- |
||
чкою. |
Барре, полінейропатії, психічних розладів, тривалої |
||
|
гепатомегалії, ГНН, тромбоцитопенії, і смертельні |
||
бливо рясним висип буває на кінцівках, причому на |
випадки. Фактори, пов'язані з більш тяжким перебі- |
||
гом захворювання, включають літній вік, алкоголізм |
|||
розгинальних поверхнях він завжди рясніший, ніж |
і недостатність глюкозо 6-фосфатази дегідрогенази, |
||
на згинальних. З великою постійністю відзначається |
|||
наявність висипань й в міжпальцевих складках рук. |
яка досить поширена в країнах Середземноморсько- |
||
го басейну. Летальність в середньому досягає 2%. Не- |
|||
Елементи висипу, як правило, розташовані ізольова- |
безпечні для життя ускладнення або інвалідізації мо- |
||
но. Якісно елементи висипу еволюціонують від плям |
жуть виникнути в результаті пізньої діагностики мар- |
||
до папул і вузликів, в центрі яких іноді спостеріга- |
сельської гарячки і широкої загальної практики при- |
||
ються геморагії, рідко — навіть везикули, причому |
значення бета-лактамних антибіотиків (до них рике- |
||
зазначені первинні зміни з'являються одночасно на |
тсії стійки) у емпіричній терапії. |
|
|
одній і тій ж ділянці тіла. Це дає підстави розгляда- |
|
|
|
ти висип при марсельській гарячці як поліморфний. |
|
|
|
Всі елементи висипу рожевого або червоного забарв- |
8 |
Діагностика |
|
лення, круглої або овальної форми. Розміри елемен- |
|
||
тів різні залежно від характеру первинного елемен- |
|
|
|
та: плями — 2-3 мм в діаметрі, папули — від 3 до |
8.1 |
Клініко-епідеіміологічна |
діагно- |
10 мм, причому папули навіть у одного і того ж хво- |
|||
рого різні за величиною і забарвленням. Помічено, |
|
стика |
|
що на кінцівках, особливо на нижніх, елементи зав- |
|
|
|
жди більше, яскравіше і розташовуються густіше, ніж |
Клінічні критерії включають позитивний епідеміоло- |
||
на тулубі. Висипання не супроводжується свербінням |
гічний анамнез: перебування в ендемічних регіонах, |
||
або будь-якими іншими відчуттями. Висип зберігає- |
контакт з собаками, роздавлювання або укуси кліщів. |
||
ться протягом усього гарячкового періоду, тобто 8-10 |
Досить характерна клінічна тріада: |
|
|
днів, але в кінці 1-го — початку 2-го тижня він почи- |
|
|
|
нає поступово зникати. |
1. |
первинний афект («чорна пляма»), |
|
|
|
6.4Стадія одужання
Раніше всього висипання зникають на обличчі, потім на тулубі та кінцівках. Триваліша за все вони тримаються на ногах, особливо на гомілках, стопах і підошвах. У вигляді пігментації різної виразності висип може зберігатися більш-менш тривалий час і в стадію видужання. Зникнення пігментації спостерігалося в межах 7-75 днів від початку хвороби. Чим інтенсивніше було висипання і яскравіше забарвлення елементів висипки, тим довше тримається і пігмента-
2.регіонарний лімфаденіт,
3.поліморфний, рясний, поширений по всьому тілу плямисто-папульозний висип.
Такого роду типовий клінічний симптомокомплекс дозволяє за наявності відповідної температурної реакції діагностувати хворобу в ендемічних зонах навіть без лабораторного підтвердження, якщо воно з якихось причин неможливо[12].