шлем, анорексією, нудотою, блюванням, болем у животі, іноді дуже сильним. Початковий період триває 2—4 дні. На відміну від класичного перебігу денге міалгії, артралгії, кістковий біль й ломота в тілі виникають рідко. Підвищуюється температура тіла до 39—41 °C, слизова ротоглотки гіперемована, пальпують збільшені лімфатичні вузли, печінка збільшена. У фазі розпалу стан хворого швидко погіршується, наростає слабкість. Протягом цього етапу у грудній клітці та черевній порожнині може накопичуватися рідина.

7

6 Ускладнення та прогноз

При гарячці денге можуть розвиватися ускладнення. У 0,5—6% тяжких випадків виникає енцефаліт, можливий гепатит[49]. Також можуть розвинутися мієліт, синдром Гієна-Барре, зрідка міокардит, гостра печінкова недостатність[14].

7 Діагностика

7.1 Клінічна діагностика

У зв'язку з тим, що клінічні прояви денге, особливо на ранніх етапах, є не дуже специфічними, то були впроваджені певні критерії клінічної діагностики.

Накопичення рідини в легенях хворого на гарячку денге. Стрілка А показує рідину у правій плевральній порожнині. Стрілка B показує нормальну межу легенів в плевральній порожнині

Рідина продовжує депонуватися і в інших порожнинах, що призводить до гемодинамічних циркуляційних проблем. Ексудативний перикардит призводить до гострої серцевої недостатності. У хворих можуть відбуватися серйозні кровотечі, часто по типу шлунково-кишкових[14]. Хворі, які пережили критичну фазу хвороби (період розпалу), швидко починають одужувати. Рецидивів хвороби не спостерігали.

7.1.1Клінічні критерії гарячки денге згідно Панамериканської організації охорони здоров'я

Так Панамериканська організація охорони здоров'я (ПООЗ) вважає, що для підозри на гарячку денге у хворого має бути гостра гарячка і щонайменше 2-х з таких симптомів:

сильний головний біль;

ретроорбітальний біль;

лімфоаденопатія;

тяжкі міалгії;

кістковий біль, артралгії;

характерний макуло-папульозний висип;

геморагічні прояви;

лейкопенія в загальному аналізі крові.

7.1.2Клінічні критерії геморагічної гарячки денге